Стаття 352. Допит свідка

ро.

729

730

з

1. Як свідок може бути викликана кожна фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

2. Не можуть бути допитані як свідки особи, які перераховані в п.п. 1-5 ч. 2 ст. 65 КПК, стосовно обставин, які стали їм відомі під час їх професійної діяльності, за винятком випадків, коли вони звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Факт такого звільнення посвідчується у письмовій формі за підписом особи, котра довірила зазначені відомості.

3. Закон забороняє допитувати журналістів про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану їм за умови нерозголо-шення авторства або джерела інформації, а також професійних суддів та присяжних - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди представника дипломатичної установи.

4. З метою гарантування безпеки свідків, до яких застосовані заходи безпеки, закон забороняє допитувати щодо дійсності даних про їх особи, а також осіб, як мають відомості про дійсні дані про свідків, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

5. Перед даванням кожним свідком показань у судовому засіданні з метою встановлення його особи головуючий повинен опитати свідка щодо його прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання та роботи,

- 731

ступеня володіння мовою, якою провадиться судочинство, родинних зв'язків та взаємовідносин з обвинуваченим і потерпілим. Обов'язково головуючому, через судового розпорядника або секретаря судового засідання, повинен бути наданий документ (паспорт, посвідчення водія, свідоцтво про народження, студентський квиток тощо), що підтверджує особу допитуваного.

6. Під час встановлення даних про особу свідка, який є співробітником правоохоронних органів, журналістом чи професійним адвокатом, суд не вправі вимагати від таких осіб надання фактичних даних про їх місце проживання, а ті вправі зазначити як адресу свою робочу адресу.

7. Потім головуючий з'ясовує, чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому, і у разі необхідності роз'яснює їх. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 63 Конституції України свідка необхідно поінформувати про його право відмовитися давати показання або пояснення щодо себе, близьких родичів та членів сім'ї. При цьому необхідно також повідомити допитуваним особам, що до кола близьких родичів та членів сім'ї належать чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Якщо свідок не відмовляється від давання показань у зв'язку з цим, головуючий попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання і приводить його до присяги.

8. Про роз'яснення прав та обов'язків свідку, а також про попередження його про кримінальну відповідальність обов'язково зазначається в журналі судового засідання. Отримання показань здійснюється в усній формі. Головуючий повинен контролювати хід допиту свідка, створити всі умови для отримання всієї повноти інформації про обставини, які їй можуть бути відомі, забезпечити захист свідка від образ, не допускати і своєчасно реагувати на порушення правил допиту, своєчасно знімати запитання учасників судового розгляду, якщо вони достатньо з'ясовані або виходять за межі дослідження кримінального провадження, за власною ініціативою або за клопотанням учасників судового розгляду.

9. Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще не допитаних свідків. Допитані свідки, на вимогу суду, можуть бути залишені в залі судового засідання і не можуть залишити його до закінчення судового засідання без дозволу головуючого. Якщо свідку, який вже допитаний, треба залишити зал судового засідання, він повинен звернутися з відповідним проханням до головуючого, вказавши на обставини, які викликали таку потребу (залишення малолітніх дітей без нагляду, службова необхідність тощо). Головуючий може дозволити свідку залишити зал судового засідання до закінчення судового розгляду, з'ясувавши точки зору сторін з цього приводу. Допитані свідки, присутні

732

в залі суду, можуть бути повторно допитані для з'ясування або доповнення відповідей, у присутності вже допитаних свідків.

10. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, свідка захисту -захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї. Після прямого допиту сторонам надається можливість перехресного допиту свідка, тобто відбувається його допит сторонами кримінального провадження з приводу одних і тих само обставин. Проведення перехресного допиту свідка дозволяє перевірити його свідчення і з точки зору обвинувачення, і точки зору захисту, виявляє окремі неточності і суперечності в показаннях, усуває їх неповноту, допомагає уникнути помилок при з'ясуванні окремих обставин справи. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання. У разі постановки запитань, які не пов'язані з досліджуваними обставинами, носять образливий або особистий характер, головуючий має право зняти запитання до свідка. Відведені запитання повинні бути занесені до журналу судового засідання.

11. Головуючий під час допиту свідків сторонами кримінального провадження має право ставити їм запитання для уточнення і доповнення відповідей, але не має права розпочати допит свідка, доки він не буде допитаний стороною, яка ініціювала його виклик. Запитання головуючого повинні бути пов'язані з обставинами, які з'ясовувала та чи інша сторона. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини, чи заперечує проти них, суд має право вимагати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".