Стаття 337. Визначення меж судового розгляду

Аналізуйте судовий акт:   У разі непідтвердження наявності певного складу злочину суд НЕ зобов’язаний відшукувати в діях обвинуваченого бодай якийсь інший злочин (ВС/ККС у справі № 243/1573/17 від 13.01.2021)

 Цікаве судове рішення з очевидними висновками, але чудовим формулюванням відхилення касаційної скарги прокурора. І да, воно варте уваги! )))

У даній справі посаду особу, яка обвинувачувалась в отриманні хабаря за ч. 3 ст. 368 КК України було виправдано. Апеляційний суд із таким рішенням місцевого суду погодився.

Мотивами виправдання обвинуваченого стало те, що наданих стороною обвинувачення доказів не достатньо для доведення вини обвинуваченого, а також те, що у діях посадовця відсутній склад кримінального правопорушення, а це, на думку сторони обвинувачення, суперечить вимогам ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України оскільки суд міг самостійно змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на менш тяжкі, зокрема, передбачені статтями 190, 364, статтями 15, 27 ст. 369 КК України та ухвалити обвинувальний вирок.

І ось цікава позиція Касаційного кримінального суду щодо другого доводу скарги прокурора.

У своїй постанові ККС зазначив, що положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Разом з тим, ці положення не вказують на те, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.