Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні

567

бажає

. Нормативні положення ст. 255 КПК, поряд із відповідними положеннями ст.ст. 252-254 256 257 259 265 КПК, є складовими кримінального процесуального механізму захисту відомостей, речей та документів, які отримані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та унеможливлення їх розповсюдження, окрім як у порядку, визначеному КПК України.

2. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути отримані відомості, речі та документи, які при подальшій їх оцінці прокурором можуть бути визначені ним як такі, що не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. У цьому випадку прокурор зобов'язаний забезпечити знищення таких матеріалів, про що складає постанову, в якій визначає спосіб знищення та осіб, яким доручається це провести. Така постанова підлягає негайному виконанню під контролем прокурора. За результатами знищення речей, документів складається протокол із дотриманням положень ст.ст. 104 106 КПК.

3. Забороняється знищувати речі або документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якщо їх власник може бути зацікавлений у їх поверненні. Про наявність таких речей або документів прокурор зобов'язаний письмово повідомити їх власника з метою з'ясування його бажання отримати ці речі або документи. Про повернення речей або документів їх власнику складається розписка. Допустимість таких дій та час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.

Не підлягають знищенню речі, документи або їх копії, отримані під час

568

проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які визначені прокурором для використання як докази у кримінальному провадженні. Вирішення питання про них здійснюється в порядку ст. 100 КПК.

4. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов'язку здійснення повідомлення згідно з вимогами ст. 253 КПК про вилучені, а потім знищені речі або документи.