У ст. 206 КПК "Загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини" знайшли своє кримінальне процесуальне втілення шляхи реалізації закріплених в низці міжнародно-правових актів принципи судового захисту прав людини і громадянина, затриманого або арештованого органом державної влади чи
450
службовою особою на території, на яку поширюється юрисдикція національних судів.
2. Свавільне затримання або арешт визнані грубим порушенням прав людини. У Загальній декларації прав людини, прийнятій 10 грудня 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН, наголошується: "Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання" (ст. 9). Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1966 р. і ратифікований СРСР та УРСР у 1973 p., містить такі положення: "Нікого не може бути піддано свавільному арешту чи триманню під вартою. Нікого не може бути позбавлено волі інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури, які встановлені законом" (ст. 9); "3. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується: ... Ь) забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим системою держави, і розвивати можливості такого захисту".
3. Положеннями ч. 1 коментованої статті КПК про те, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, що тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи, тепер в Україні кожному підданому арешту, триманню під вартою забезпечено право на правовий захист компетентною судовою владою, - слідчим суддею, процесуальні форми якого виписані в ч. 2-9 цієї статті КПК.
4. Визначальним у захисті слідчим суддею прав особи, яка на сумнівних підставах позбавлена свободи (ч. 2, 3, 4 ст. 206 КПК), щодо якої є дані про застосування насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (ч. 5, 6, 7, 8 ст. 206 КПК), яка потребує захисту за допомогою захисника те, що такий захист він зобов'язаний здійснювати за власною ініціативою і незалежно від наявності клопотання від такої чи іншої особи, органів державної влади чи службових осіб.
page
youtube