1. Прокурор уповноважений винести постанову про визнання безпідставним тимчасове вилучення майна, коли немає достатніх підстав вважати, що вилучені речі, документи, гроші підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
2. У разі винесення слідчим суддею чи судом ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про арешт майна, тимчасове вилучене майно також повертається особі, у якої воно було вилучено. Таке рішення приймається у разі, якщо немає достатніх підстав вважати, що речі, які є майном підозрюваного, обвинуваченого, не відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК.
3. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі: 1) якщо клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна було подано до суду пізніше наступного робочого дня після вилучення майна; 2) клопотання про тимчасовий арешт майна надійшло до суду після закінчення 72 годин з моменту його вилучення.
4. Про можливість отримання володільцем вилученого у нього майна він повідомляється письмово. Копія повідомлення долучається до кримінального провадження. У розписці отримувач вказує дані свого паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу, та місце проживання. У разі неможливості особистої явки власника майна воно може бути отримано за дорученням іншою особою, розписка якої разом з дорученням приєднується до справи. Якщо власником є підприємство, установа, організація, майно передається їх представникам за наявності доручення, документа, що засвідчує особу, і під розписку.
384
385
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Тимчасово вилучене під час обшуку майно має бути арештовано судом або повернуто володільцю. В іншому випадку це протиправна бездіяльність слідчого або прокурора (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у справі № 201/10426/17)
Поширеною є протиправна практика, коли слідчий просто так НЕ повертає майно, яке має статус тимчасово вилученого. Навіть якщо очевидно, що це майно не має значення для слідства і належить стороннім особам. Ну не прийнято поки що так у прокурорсько-слідчих колах. Хоча у статті 169 КПК України це не тільки дозволяє, а і зобов'язує. Проте, тільки через скаргу, при цьому до суду слідчий як правило не з’являється без пояснення причини. Іноді дається відписка, що тривають слідчі дії та вивчаються документи, і тимчасово вилучене майно «дуже» потрібно для їх правильного проведення та результативності слідства.
Подібні скарги задовольняється далеко не завжди, проте все ж таки тенденції позитивні. Завданням адвоката в такій ситуації довести, що майно або його частина вилучена під час обшуку має процесуальний статус «тимчасово вилучене».
В цій справі ухвалою суду на підставі частини 2, ст. 168 КПК України було надано дозвіл на вилучення, грошей, комп’ютерів, телефонів, документів, які стосувалися земельних питань , тощо (за переліком) у домоволодіння фізичної особи. Окрім цього слідчим було вилучено у особи і інше майно, яка безпосередньо в ухвалі суду зазначено не було. Отже, скарга була подана на предмет повернення цього майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України під час обшуку вилучається майно та документи, які безпосередньо вказані в ухвалі суду про дозвіл на проведення обшуку, предмети, які вилучені законом з обігу та будь-яке інше майно, яке на думку слідчого має відношення до справи та допоможе у розслідуванні. Останнє, вважається «тимчасово вилученим".
Проте, згідно частини 5, ст. 171 КПК України тимчасово вилучене майно за клопотанням слідчого або прокурора має бути у короткий проміжок часу або арештовано судом або повернуто володільцю. В цій справі цього зроблено не було, і адвокат успішно оскаржив таку протиправну бездіяльність в суді.
Суд також взяв до уваги, що від прокуратури була відписка і не подавалося клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, окрім того майно було вилучене за фактичним місцем проживання заявника.
Аналізуйте судовий акт: Тимчасово вилучене під час обшуку майно має бути арештовано судом або повернуто володільцю. В противному випадку це протиправна бездіяльність слідчого або прокурора (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у справі № 201/10426/17)
Поширеною є протиправна практика, коли слідчий просто так НЕ повертає майно, яке має статус тимчасово вилученого. Навіть якщо очевидно, що це майно не має значення для слідства і належить стороннім особам. Ну не прийнято поки що так у прокурорсько-слідчих колах. Хоча у статті 169 КПК України це не тільки дозволяє, а і зобов'язує. Проте, тільки через скаргу, при цьому до суду слідчий як правило не з’являється без пояснення причини. Іноді дається відписка, що тривають слідчі дії та вивчаються документи, і тимчасово вилучене майно «дуже» потрібно для їх правильного проведення та результативності слідства.
Подібні скарги задовольняється далеко не завжди, проте все ж таки тенденції позитивні. Завданням адвоката в такій ситуації довести, що майно або його частина вилучена під час обшуку має процесуальний статус «тимчасово вилучене».
В цій справі ухвалою суду на підставі частини 2, ст. 168 КПК України було надано дозвіл на вилучення, грошей, комп’ютерів, телефонів, документів, які стосувалися земельних питань , тощо (за переліком) у домоволодіння фізичної особи. Окрім цього слідчим було вилучено у особи і інше майно, яка безпосередньо в ухвалі суду зазначено не було. Отже, скарга була подана на предмет повернення цього майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України під час обшуку вилучається майно та документи, які безпосередньо вказані в ухвалі суду про дозвіл на проведення обшуку, предмети, які вилучені законом з обігу та будь-яке інше майно, яке на думку слідчого має відношення до справи та допоможе у розслідуванні. Останнє, вважається «тимчасово вилученим".
Проте, згідно частини 5, ст. 171 КПК України тимчасово вилучене майно за клопотанням слідчого або прокурора має бути у короткий проміжок часу або арештовано судом або повернуто володільцю. В цій справі цього зроблено не було, і адвокат успішно оскаржив таку протиправну бездіяльність в суді.
Суд також взяв до уваги, що від прокуратури була відписка і не подавалося клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, окрім того майно було вилучене за фактичним місцем проживання заявника.