Стаття 30. Виключна підсудність справ

Господарський процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
Додати в обране

1. Спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.

2. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

3. Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

4. Спори про права на морські і повітряні судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти вирішуються господарським судом за місцем їх державної реєстрації.

5. Спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

{Частина п'ята статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

6. Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

7. Спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

8. Спори, пов’язані з емісією, обігом, викупом або погашенням емісійних цінних паперів, у тому числі деривативних цінних паперів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента.

Термін "деривативні цінні папери" вживається у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

{Частина восьма статті 30 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 }

9. Спори, пов’язані з видачею, обігом, викупом або погашенням неемісійних цінних паперів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням особи, яка видала неемісійний цінний папір.

{Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

10. Спори, пов’язані з укладенням або виконанням деривативних контрактів або договорів про купівлю-продаж права вимоги чи інших договорів, наслідками яких є заміна сторони деривативного контракту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

{Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

11. Спори, пов’язані з емісією (видачею), обігом, виконанням (викупом або погашенням) інструментів грошового ринку, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

{Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

12. Спори щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

{Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

13. Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

14. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред’являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

15. У випадку об’єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання.

16. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

17. Терміни "деривативні цінні папери", "неемісійні цінні папери", "деривативні фінансові інструменти", "інструменти грошового ринку" вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

{Статтю 30 доповнено частиною сімнадцятою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

Попередня

30/372

Наступна
Додати в обране
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Правила виключної підсудності поширюються на БУДЬ-ЯКІ спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов’язані з нерухомим майном, в т. ч. на спір про стягнення заборгованості з орендної плати (ВП/ВС у справі № 911/2390/18 від 16.02.2021)

 У чинній редакції ГПК України ч. 3 статті 30 цього кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За старою традицією, норми законодавства, які сформульовано так, що їх можна тлумачити неоднозначно, породжують суперечливу судову практику.

ВП ВС довелося навіть наводити положення Академічного тлумачного словника української мови, аби визначити, які ж випадки підпадають під норму ГПК України про виключну підсудність.

У цій справі позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати, справа дійшла до Верховного Суду.

Відповідач у касаційній скарзі, серед іншого, посилався на порушення судами правил територіальної юрисдикції (підсудності) справи, яка, на його думку, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України підлягала розгляду за місцезнаходженням майна, посилаючись при цьому на висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц.

Так, ВС раніше було зазначено, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, а до таких позовів застосовуються загальні правила підсудності (ст. 27 ГПК України).

Загалом, питання підсудності у цій категорії справ виявилося спірним, а розуміння того, які саме спори вважати спорами з приводу нерухомого майна у судів та учасників судових процесів – різне.

Позиція ВП ВС виявилася, як ніколи необхідною. ВП ВС зазначила, що словосполуку «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

За правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, в тому числі спір про стягнення заборгованості з орендної плати.

Аналізуйте судовий акт: Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який було укладено між Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

За умовами оспорюваного договору Відповідач-1 передав у власність Відповідача-2 готель в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок, що розташований у Черкаській області.

Рішенням Господарського суду м. Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

На етапі апеляційного перегляду, а саме в апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду в одного з відповідачів з’явились доводи, які стосуються порушення правил територіальної підсудності справи.

Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

На час звернення позивача з позовом у цій справі було змінено положення ГПК України щодо правил визначення виключної підсудності спорів. У частині 3 статті 16 ГПК України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном. Натомість у частині 3 статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться саме про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії було розширено.

Позиція Верховного Суду: Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Відповідача-2, скасування оскаржуваних рішень та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Верховним Судом вказано, що Відповідачем-2 слушно зазначено, спір має розглядатися Господарським судом Черкаської області, оскільки спірне майно, яке є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу знаходиться саме у Черкаській області.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов’язані із нерухомим майном, в даному випадку прав та обов’язків, передбачених договором купівлі-продажу нерухомого майна.

 

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст