Стаття 231. Закриття провадження у справі

Господарський процесуальний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 11591

    Переглядів

  • 11591

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

    1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

    2) відсутній предмет спору;

    3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

    4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

    5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

    6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

    7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

    Припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи, не є підставою для закриття провадження у справі про відшкодування шкоди (збитків) за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідаційної процедури.

    {Частину першу статті 231 доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 1588-IX від 30.06.2021 }

    2. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз’яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об’єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

    У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.

    {Частина друга статті 231 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

    3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

    4. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

    5. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

    Глава 9. Судові рішення

    Попередня

    232/374

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Зобов`язання щодо сплати ФОПом боргу за договором оренди, нарахованого до його смерті, не є нерозривно пов`язаним зобов’язанням і допускає процесуальне правонаступництво (ВС КГС справа № 910/8055/20 від 15.09.2021 р.)
     Цілком логічно, що ФОПи повинні сплачувати борги навіть при втраті статусу «підприємця». А хто повинен сплачувати борги, якщо така особа померла? Тонкощі правонаступництва розглянув ВС КГС у цьому рішенні. 

    Балансоутримувач подав позов до ФОПа орендаря з вимогою про розірванн договору оренди та сплати заборгованості з орендних платежів плюс штрафні санкції. Рішенням суду першої інстанції у позові відмовлено внаслідок недоведеності факту використання приміщення та статусу балансоутримувача (а не власника) у позивача.

    В процесі оскарження рішення в суді апеляційної інстанції, ФОП помирає, а позивач подає клопотання про зупинення провадження до вступу спадкоємця в спадщину та залучення його як правонаступника. Однак суд у задоволенні клопотання відмовляє та закриває провадження на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 ГПК (смерть особи у спорі що не допускає правонаступництва).

    Позивач не погоджуючись із закриттям провадження подає касаційну скаргу - яку частково задовольняє ВС КГС та скасовує спірну ухвалу. Читати повністю

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати