(назва статті із змінами, внесеними згідно із Законом України від 11.05.2007 p. № 1014-V)
Порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів Доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано
адміністративному стягненню,- тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від
03.04.86 р. № 2010-ХІ; законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 04.06.97 p. № 308/97-ВР, від 05.04.2001 p. № 2342-Ш, від 30.11.2010 р. № 2711-VI)
1 Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання військового обов'язку і несення військової служби.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, а саме, у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також у порушенні порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах (формальний склад).
3. Суб'єкт адміністративного проступку - особливий (військовозобов'язані, призовники)
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Факт обізнаності військовозобов’язаного, що щодо нього зафіксовано порушення правил військового обліку - не є тотожним його обізнаності із винесенням проти нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. (ВС КАС №755/13012/25 від 23.12.2025 р.)
Коли суд першої інстанції залишив позов без руху, з підстав ненадання підтвердження про отримання постанови лише 30 червня - адвокат подав знову заяву про поновлення строків звернення до суду, в обґрунтування якої він зазначив, що оскаржувана постанова від 16 січня 2025 року була винесена без належного завчасного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, повістка про виклик, на яку посилається відповідач в оскаржуваній постанові, позивачем не отримувалася. В копії постанови відсутні будь-які відомості про отримання позивачем її копії. Таким чином позивач не був обізнаний про існування цієї постанови та не знав про притягнення його до адміністративної відповідальності до моменту фактичного отримання її копії. Копію оскаржуваної постанови адвокат отримав 30 червня 2025 року звичайним поштовим відправленням. Саме з цієї дати позивач уперше дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів шляхом винесення щодо нього постанови про адміністративне правопорушення. Відтак перебіг строку на оскарження постанови має обчислюватися саме з 30 червня 2025 року. Додатково зазначено, що 29 квітня 2025 року адвокатом було направлено адвокатський запит до ТЦК щодо підстав надання позивачеві статусу особи, яка порушує правила військового обліку. У відповідь на зазначений запит, отриманій 27 травня 2025 року, уперше повідомлено про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та прийняття постанови від 16 січня 2025 року. Отже, до цього моменту позивач не мав жодної інформації про існування вказаної постанови, відповідно об`єктивно не міг реалізувати своє право на її оскарження. Проте, суд був “невблаганний”, і позовну заяву чоловіка до ТЦК про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення повернув позивачеві. Цікаво, що суд, з власної практики, точно мав би знати за часті недоліки в своєчасному і належному повідомленні від ТЦК, непоодинокі випадки нереагування на заяви, скарги - та й навіть адвокатські запити. І все одно не відкрив провадження. Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції. Крім того - суди відхилили посилання представника позивача на конверт, поданий до суду першої інстанції, в якому, за твердженням сторони, містилася постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, отримана 30 червня 2025 року - указавши, що із наданого конверту неможливо встановити, який саме документ направлено на адресу представника позивача та коли саме отримано означений поштовий конверт позивачем чи його представником. То виходить як, на думку судів - направлення ТЦК замість нормальних - “рекомендованих” листів - звичайного - тепер що, проблема адресата? Читати повністюЧоловік через свого адвоката оскаржував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та штраф у розмірі 17 000,00 грн - за порушення законодавства про мобілізацію. До адміністративного позову позивач долучив заяву про поновлення процесуального строку - бо він не був належним чином повідомлений про розгляд адміністративної справи. В копії постанови взагалі були відсутні відомості про те, що чоловік отримав копію даної постанови. Копію оскаржуваної постанови він отримав лише 30 червня 2025 року звичайним поштовим зв`язком в поштову скриньку.
Аналізуйте судовий акт: Норми чинного мобілізаційного законодавства, не містять приписів про обов`язок особи отримати повістку про виклик до відповідного ТЦК та СП, а отже і притягнення до адміністративної відповідальності - незаконне. (Шостий апеляційний адміністративний суд №756/10897/24 від 18.02.2025 р.)
Судом першої інстанції було встановлено що 09.08.2024 офіцером адміністративного відділення ТЦК СП складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУПАП відносно нього за те, що він 09.08.2024 о 14:15 годині порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», оскільки відмовився від бойової повістки на 09.08.2024. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, начальником ТЦК СП майором 15.08.2024 винесено постанову та накладено адміністративне стягнення на позивача у цій справі. Водночас - суд першої інстанції - не підтримав доводи позивача-військовозобов’язаного, пояснивши це тим, що ТЦК СП не є належною особою для вирішення питання про його альтернативну службу, а до органу, до компетенції такого віднесено вирішення цього питання військовозобов’язаний не звертався і рішення щодо такого звернення (визнання права на альтернативну службу чи відмову у цьому) уповноваженим органом не приймалось. Позивач звернувся до апеляційного суду - і виграв справу. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, разом із спірною постановою - вказав на наступні важливі моменти: Читати повністюВійськовозобов’язаний звернувся до суду з адміністративним позовом до ТЦК СП, в якому просив визнати протиправною та скасувати їх постанову про накладення штрафу по статті 210-1 КУПАП і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Аналізуйте судовий акт: Постанова ТЦК СП про накладення штрафу не містила доказів вручення та відмови від повістки, винесена з рядом процедурних порушень, тому була СКАСОВАНА судом разом з компенсацією витрат на юридичну допомогу (Апелсуд, №279/1441/25 від 26.05.2025р.)
В обґрунтування вимог позивач зазначив, на блокпосту по трасі Овруч-Прилуки його було зупинено представником Держприкордонслужби, на вимогу якого, позивачем було пред`явлено військово-обліковий документ військовий квиток та паспорт громадянина України. Не дивлячись на це, його було незаконно затримано та доставлено в частину прикордонних військ (без оформлення протоколу про адміністративне затримання). Після утримання його там протягом двох годин, йому було повідомлено про те, що жодних претензій до нього немає, водночас, повертати пред'явлені документи (паспорт та військовий квиток) відмовились. Натомість, на місце було викликано представників ТЦК та СП, які, проти волі позивача доставили його в ТЦК СП, де йому було запропоновано отримати повістку, на що останній відмовився, аргументуючи це тим, що його незаконно доставили та утримують без його волі. За фактом описаних подій позивачем було скеровано відповідну заяву на ім`я начальника ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області - але як видно - результату це не дало. Зазначену постанову позивач оскаржував на тій підставі що вона не містить доказів на підтвердження факту події адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та винесена з рядом процедурних порушень, з позбавленням позивача можливості скористатись усією сукупністю прав, передбачених ст. 268 КУпАП, за відсутності позивача. Читати повністюНасправді це рішення суду містить багато корисних висновків щодо оскарження винесених з порушенням порядку постанов ТЦК СП. У цій справі чоловік просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Аналізуйте судовий акт: Адміністративна відповідальність за ст.210-1 КУПАП (зокрема, за неоновлення даних) НЕ застосовується у разі можливості ТЦК СП отримати персональні дані шляхом взаємодії з іншими державними системами, реєстрами, базами даних. Цю "неможливість" має довести ТЦК СП. (Другий апеляційний адміністративний суд №635/2414/25 від 27.05.2025 р.)
Щодо неявки за повісткою, зауважив, що повістка про необхідність явки до ТЦК та СП на 03.03.2025 надійшла йому лише 19.03.2025, що не є належним повідомленням про виклик військовозобов'язаного, жодних інших даних про сповіщення позивача щодо явки на 03.03.025 спірна постанова не містить. З урахуванням наведеного, чоловік вважав, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Водночас, суд першої інстанції його позов не задовольнив. І він звернувся до суду апеляційної інстанції, де додатково зазначив, що суд першої інстанції не з`ясував коли саме, ким і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, не врахував відсутність належних доказів повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання відповідачем інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Читати повністюЧоловік звернувся до суду в якому просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а відповідно і штраф 17000 гривень за неоновлені військово-облікові дані. В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув за повісткою для уточнення даних та протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року (тобто у період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року) не оновив персональні дані. Водночас, звернув увагу, що перебуває на військовому обліку з 2004 р., має безстрокову інвалідність. В свою чергу, відповідач (ТЦК) мав можливість, у разі необхідності, отримати будь-які дані про позивача, скориставшись офіційними державними реєстрами, до яких має доступ.
Аналізуйте судовий акт: Постанову про притягнення військовозобов‘язаного до адміністративної відповідальності було розглянуто за його відсутності - суд її скасував. (Вижницький районний суд Чернівецької області, справа № 713/2277/22 від 13.12.2022 р.)
При цьому, позивач зазначав, що з огляду на ведення воєнного стану та початку особливого періоду на всій території України, кваліфікувати неприбуття за викликом потрібно за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, що порушено в даному випадку, адже кваліфіковано за ч.1 статті. Вижницький районний суд Чернівецької області прийняв доводи скаржника, і скасував неправомірну постанову. Суд вказав: Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Читати повністюПозивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від військкомату, якого його притягнуто до адмінвідповідальності і накладено штраф 3400 грн. Постанову було прийнято за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Так, поштою він отримав повістку, якою його було зобов'язано прибути до військкомату 24.03.2022 року, оскільки по пошті така дійшла лише в травні, він прибув 23.05.2022 року, що підтверджувалося відміткою про прибуття на зворотній стороні повістки, пройшов повністю обстеження та медичний огляд та надав документи, які підтверджують утримання ним престарілої бабусі. Інших повісток не було, на розгляд справи його не запрошували, а про постанову про штраф дізнався з листа про відкриття виконавчого провадження.
Аналізуйте судовий акт: Оскільки в постанові про адмінштраф не вказано, яку конкретно норму порушено та враховуючи відсутність доказів отримання повістки позивачем - така постанова підлягає скасуванню (Новоукраїнский районний суд Кіровоградської області, справа № 396/376/23 від 12.04.2023 р.)
Зі змісту постанови вбачалося, що ніби він, являючись військовозобов’язаним, був належним чином оповіщений за місцем проживання про необхідність явки на 09:00 год. 06.01.2023 року до військкомату, але туди не прибув, причин своєї неявки не повідомив. Позивач стверджував, що повістку про явку під підпис, ні за місцем реєстрації, ні за місцем проживання, ні за місцем роботи не отримував, а тому йому не було відомо про час та дату явки. Забігаючи наперед - в судовому засідання представник військкомату спочатку клопотав про передачу матеріалів до правоохоронним органів, а потім так і не зміг надати докази вручення повістки, і відповідно - підтвердив її невручення. Отже, Новоукраїнский районний суд Кіровоградської області, постанову про адміністративне стягнення скасував, а справу про адмінправопорушення - закрив. При чому, одним з аргументів було відсутність статті в постанові. Суд вказав: Читати повністюЧоловік звернувся в суд до ТЦКСП (простіше кажучи військкомату) про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В позові вказував, що у лютому 2023 року в хвіртку будинку, за його адресою було вставлено копію постанови, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.