1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
3. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4. У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов’язки.
5. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи у справі оскаржується в апеляційному порядку незважаючи на те, що це прямо не передбачено у ст. 41 ГПК України (ВГСУ від 3.05.2017р. у справі № 910/11780/16)
Як у теорії так і на практиці завжди існує дискусія про можливість сторони оскаржити процесуальну ухвалу у справі та про порушення прав сторони у випадку неможливості такого оскарження. Для вирішення цього питання в процесуальні кодекси вводять статті із переліками ухвал, які можуть бути оскаржені, а також в окремих статтях, які регулюють порядок винесення певної процесуальної ухвали приписи про можливість або неможливість її оскарження.
Проте, повністю це питання поки що не вирішено і має різноманітну судову практику з цього приводу. В даному випадку ВГСУ прийшов до висновку при право сторони на апеляційне оскарження ухвали про призначення експертизи, яка до того ж нерозривно пов’язана із рішення суду першої інстанції про зупинення провадження у справі. ВГСУ скасував ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги та передав справу до суду апеляційної інстанції для розгляду скарги по суті на ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи.
ВГСУ прийшов до висновку, що відсутність у ст. 41 ГПК України - "призначення і проведення судової експертизи" та взагалі у ГПК України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. Ця відмова розглядається як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Тобто, на підставі цієї Постанови ВГСУ можна вважати, що тільки пряма заборона у ГПК України на оскарження процесуальної ухвали надає право суду апеляційної інстанції відмовляти у прийнятті до розгляду скарги, що подана учасником справи на таку ухвалу.
Питання, що суд вважає під терміном «ухвали які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу» залишається відкритим…
Аналізуйте судовий акт: Експертиза призначається лише у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. В противному випадку – це затягування справи (ВГСУ, №909/714/16)
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання договору оренди недійсним, обґрунтовуючи свою вимогу тим, що підпис на договорі не належить директору підприємства. Ухвалою суду в порядку, передбаченому ст. 41 ГПК України, у справі призначено почеркознавчу експертизу; ухвалу мотивовано тим, що необхідні спеціальні знання, якими не володіє суддя, для встановлення справжності та належності підпису певній особі на спірному договорі.
Після призначення судової експертизи провадження у справі було зупинене на підставі ст. 79 ГПК України. Відповідач оскаржив ухвалу про призначення експертизи та зупинення провадження. Суд апеляційної інстанції відмовив відповідачу, суд касаційної інстанції задовільнив прохання відповідача, скасував зупинення провадження та направив справу до суду першої інстанції для розгляду.
Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у призначенні експертизи на момент її призначення не було необхідності. Так, спірний договір фактично виконувався сторонами, про що у справі містились письмові докази - документи, які суд першої інстанції повинен був досліджувати, та яких було достатньо для прийняття рішення у справі. Дослідження цих документів не потребує спеціальних знань та залучення експерта у справу.
Разом з цим будь яке необґрунтоване зупинення провадження у справі є порушення права сторони на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку, тому судами першої та апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права, і їх акти підлягають скасуванню.