1. Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
{Пункт 3 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов’язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
{Пункт 7 частини першої статті 137 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
{Пункт 10 частини першої статті 137 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 }
2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
5. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;
{Пункт 2 частини п'ятої статті 137 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 }
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій.
{Частина шоста статті 137 в редакції Законів № 590-IX від 13.05.2020 , № 3585-IX від 22.02.2024 }
7. Не допускається забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб, на корпоративні права, капітал (у тому числі статутний капітал), акції та активи щодо банку, щодо якого розпочато і не завершено процедуру продажу пакета акцій відповідно до Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків" (у тому числі з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про початок підготовки пакета акцій банку до продажу до моменту переходу права власності на такий пакет акцій банку до покупця за відповідним договором купівлі-продажу пакета акцій банку), у разі якщо провадження у відповідній справі відкрито за позовом (заявою) однієї та/або кількох осіб, що були акціонерами, власниками істотної участі та/або кінцевими бенефіціарними власниками такого банку до переходу акцій банку у власність держави (та/або їхніх представників/законних представників), а так само у разі, якщо з відповідною заявою про арешт зазначеного майна звертається одна та/або кілька осіб, що були акціонерами, власниками істотної участі та/або кінцевими бенефіціарними власниками такого банку до переходу акцій банку у власність держави (та/або їх представники/законні представники);
{Пункт 1 частини сьомої статті 137 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3983-IX від 19.09.2024 }
2) встановлення заборони або обов’язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов’язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій;
3) зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів;
4) накладення арешту на майно, запаси матеріальних цінностей державних резервів, передбачені Законом України "Про державні резерви", а також вжиття інших заходів забезпечення позову, що перешкоджають використанню матеріальних цінностей державних резервів за призначенням, встановленим законом;
{Частину сьому статті 137 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 3310-IX від 09.08.2023 }
5) зупинення дії рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих на виконання Закону України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків", а також встановлення для Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їхніх посадових та службових осіб/членів заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень (індивідуальних актів).
{Частину сьому статті 137 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 3983-IX від 19.09.2024 }
{Частина сьома статті 137 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 }
8. Майно (активи), у тому числі грошові кошти, клієнта банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), може бути передано приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно (активи), у тому числі грошові кошти, залишається обтяженим відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
{Частина восьма статті 137 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 }
9. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
10. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов’язаних з предметом спору.
11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
12. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
{Статтю 137 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }
13. Арешт на майнові права у вигляді майнових прав на цінні папери у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків, а також на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.
{Абзац другий частини тринадцятої статті 137 в редакції Законів № 1587-IX від 30.06.2021 , № 3585-IX від 22.02.2024 }
{Статтю 137 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }
14. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
{Статтю 137 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 }
15. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень про примусове відчуження майна під час дії воєнного стану, прийнятих відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
{Статтю 137 доповнено частиною п’ятнадцятою згідно із Законом № 3723-IX від 22.05.2024 }
16. Тимчасово, під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, передбачених цим Кодексом, якщо відповідачем (боржником) є або має бути визначене господарське товариство, яке відповідає сукупно таким критеріям:
є оператором критичної інфраструктури;
частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;
державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).
{Статтю 137 доповнено частиною шістнадцятою згідно із Законом № 3723-IX від 22.05.2024 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (ВС КГС № 925/731/18 від 26.06.2023 р.)
Рішенням господарського суду з одного підприємства (далі - АТ) на користь іншого (далі - ПрАТ) було стягнуто біля 5 млн. боргу за укладеним договором, плюс судовий збір. Після проходження справи трьох інстанцій і завершенні на користь ПрАТ, у боржника з’явились нововиявлені обставини і було розпочато справу про визнання недійсним договору, на підставі якого виник у нього борг.
Оскільки у першій справі вже було видано наказ і відкрито виконавче провадження, АТ спробував подати заяви про вжиття заходів забезпечення, посилаючись на положення пункту 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, де просило суд вжити заходи забезпечення шляхом заборони звернення стягнення на рухоме і нерухоме майно АТ у виконавчому провадженні до набрання законної сили рішенням суду у справі про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Заява АТ була обґрунтована тим, що у разі скасування першого рішення Господарського суду у цій справі за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами вчинені виконавчі дії згідно з наказом істотно ускладнять ефективний захист прав АТ, за захистом яких воно звернулось із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами. Простими словами кажучи - АТ не хотіло сплачувати борг поки не вирішено справу за нововиявленими обставинами.
Хоча суд першої інстанції задовольнив заяву АТ про забезпечення позову, але апеляційний суд ухвалу скасував. ВС КГС, погоджуючись із рішенням апеляції, теж - на жаль - не побачив підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення. Свої міркування пояснив наступним:
За змістом пункту 5 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час звернення із заявою про забезпечення у справі) позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Згідно з частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Накладення арешту як на кошти, так і на майно, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог, що недопустимо. (ВС ОП КГС, справа № 905/448/22 від 03.03.2023 р.)
У спорі за позовом про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 23 238 041,19 грн., позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача у межах суми 23 238 041,19 грн. та накладення арешту на всі грошові кошти Відповідача в розмірі 23 238 041,19 грн., а також на кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах зазначеної суми.
Ухвалою суду першої інстанції, заяву про забезпечення позову в даній справі задоволено; накладено арешт на майно в межах суми 23 238 041,19 грн. і накладено арешт на грошові кошти, а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 23 238 041,19 грн.. Коли апеляційний суд таке скасував це рішення, позивач подав касаційну скаргу.
ВС КГС (а згодом ОП КГС, якій справа була передана через необхідність відступу від попередньої правової позиції), підтримавши рішення суду першої інстанції, уточнила правильне його формулювання, пояснивши наступним:
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: У випадку оскарження виконавчого напису нотаріуса, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним способом забезпечення позову (ВС КГС № 902/1264/20 від 13.08.2021 р.)
Крім того - у таких справах - в яких позивач звертається з немайновою позовною вимогою (задоволення якої не вимагатиме примусового виконання) - має застосовуватися та досліджуватися така підстава, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Фермерське господарство (далі - ФГ) звернулося до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свою позицію обґрунтовувало тим, що виконавчий напис вчинено на підставі документів, які містили неправдиву інформацію та які не відповідають дійсності, а також порушено вимоги щодо його змісту.
Разом з позовною заявою, ФГ подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису. В обґрунтування зазначало, що з огляду на незаконні положення виконавчого напису у приватного виконавця є підстави для накладення арештів як на інше (відмінне від предмету застави) майно заявника (позивача), так і на майно (кукурудзу), яка зібрана не з площ, зазначених у пункті 50 аграрної розписки, що є грубим порушенням умов товарної аграрної розписки та вимог чинного законодавства, що в подальшому призведе до суттєвих перешкод у здійсненні заявником (позивачем) власної господарської діяльності.
Тому, на переконання ФГ - невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Накладення арешту на майно у корпоративному спорі, може застосовуватися якщо у справі заявлено майнову вимогу (ВС КГС у справі №910/16800/20 від 29.03.2021 р.)
Позивачем зазначено, що він, продавши частку в статутному капіталі свого ТОВ (у розмірі 45%) не отримав належної оплати від покупця. Згодом, цей покупець подарував куплену та неоплачену частку ТОВ третій особі, таким чином, обійшовши обов'язок повідомляти іншого учасника (позивача) про відчуження частки, оскільки це передбачено статутом.
Позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу частини частки ТОВ (визнати недійсним акт прийому-передачі); визнати недійсним договір дарування частки ТОВ (та акт приймання-передачі такої); скасувати ці дві реєстраційні дії та визнати за позивачем право власності на частку ТОВ. Разом із цим позивач просив накласти арешт на цю частку ТОВ та заборонити здійснювати реєстраційні дії щодо неї (тобто застосувати заходи забезпечення позову згідно із статтею 137 ГПК України).
Суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову частково – наклав арешт на частку ТОВ, а ось в частині заборони реєстраційних дій відмовив – вказавши, що достатньо арешту. Апеляційна інстанція підтримала це рішення.
Була подана касаційна скарга на ухвалу про забезпечення позову, в якій обдарований (актуальний власник частки ТОВ), вважав, що позивачем і судом не доведено, що відповідач може відчужити частку в розмірі 45 % ТОВ третім особам, що зумовило б об`єктивні труднощі її повернення. Читати повністю