75.1. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
{Пункт 75.1 статті 75 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }
75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
{Абзац перший підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 129-IX від 20.09.2019 , № 4015-IX від 10.10.2024 }
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
{Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 ; в редакції Закону № 1946-IX від 14.12.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2720-IX від 03.11.2022 ; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39 - 3 цього Кодексу;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39 - 3 цього Кодексу;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44 - 1.2 статті 44 - 1 цього Кодексу;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44 - 2 цього Кодексу;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44 - 1.3 статті 44 - 1 , підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;
{Абзац підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }
12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1 - 1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
{Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 4015-IX від 10.10.2024 }
{Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 909-VIII від 24.12.2015 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }
75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39 - 3 цього Кодексу.
{Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2970-IX від 20.03.2023 }
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5 - 1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
{Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 408-VII від 04.07.2013 ; в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 2245-VIII від 07.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
{Абзац підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }
75.1.3. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
{Абзац перший підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012 }
{Абзац другий підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012 }
{Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3205-VI від 07.04.2011 , № 3609-VI від 07.07.2011 , № 5083-VI від 05.07.2012 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Накази про податкові перевірки, призначені на підставі ухвали слідчого судді, в порядку КАС НЕ оскаржуються (ВС/ВП у справі № 826/9464/18 від 03.02.2021)
ПКУ визначено перелік обставин за яких податковим органом може бути проведено перевірку діяльності підприємства-платника податків (ст. 78 ПК України).
Кодекс адміністративного судочинства дозволяє оскарження таких наказів, визнання яких протиправними може мати істотне значення для наслідків перевірок, проведених на підставі вказаних індивідуальних фактів.
Окреме місце у низці підстав для проведення податкових перевірок до січня 2020 року займало проведення перевірки на підставі судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
Таким чином вказані підстави тісно пов’язані як з адміністративним так і з кримінальним судочинством.
Отже постає питання в порядку якого саме судочинства оскаржуються рішення про проведення перевірок із названих підстав.
У даній справі податковим органом було видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, підставою для видання якого стала ухвала слідчого судді.
Підприємство оскаржило вказаний наказ в порядку адміністративного судочинства з тих підстав, що документальна позапланова перевірка здійснюється на підставі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, а не судового рішення про надання дозволу на проведення перевірки. Крім цього, Кримінальний процесуальний кодекс України з 15 липня 2015 року не передбачає повноважень прокурора і слідчого судді призначати ревізії та перевірки, а також повноважень слідчого судді надавати дозвіл на призначення перевірки. На думку позивача, слідчий суддя, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, вийшов за межі своїх повноважень і прийняв рішення, не передбачене кримінальним процесуальним законодавством. Відтак спірний наказ, виданий на підставі вказаної ухвали слідчого судді, є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції вказаний позов задовольнив та суд апеляційної інстанції вказаний позов задовольнив.
На такі рішення податківцями було подано касаційну скаргу, яку Велика Палата задовільнила, а провадження у справі закрила.
Приймаючи таке рішення ВП ВС послалась на те, що ухвала слідчого судді та наказ контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки мають різну правову природу та різні правові наслідки.
Зокрема, порядок проведення перевірок контролюючими органами визначається спеціальним податковим законодавством, що зумовлює виокремлення суб`єктів таких правовідносин (контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень та платник податків), зміст правовідносин (здійснення суб`єктом владних повноважень функцій, що передбачені законодавством), а також можливість оскаржити відповідний наказ контролюючого органу в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, абзацом другим пункту 75.1 статті 75 ПК України визначається, що документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень та виключно у випадках та в порядку, що визначені цим Кодексом.
Відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою підставою для видачі спірного наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
З урахуванням зазначеного нормативного регулювання, а також обставин справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки, не передбачена пунктом 78.1 статті 78 ПК України як обставина для проведення позапланової перевірки.
При цьому ухвала слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення перевірки, може бути оскаржена в порядку кримінального судочинства.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України (частина третя статті 392). Буквальне тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку лише тоді, коли в КПК України є норма, якою це дозволено. Однак Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку про те, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження (абзац другий підпункту 3.2 Рішення від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010.
Оскільки ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення позапланової перевірки не передбачено КПК України, то немає ні дозволу, ні заборони щодо апеляційного оскарження такої ухвали.
Отже апеляційні суди зобов`язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.
Таким чином оскаржуваний наказ відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки видано з метою збору доказів у межах кримінального провадження, а не для виконання контролюючим органом визначених ПК України повноважень і тому не може бути предметом самостійного оскарження в суді.
Таким чином цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у цій справі слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду.