Стаття 135. Безквитковий проїзд

Безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років:

у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;

в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрирайонного сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті- тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; на суднах водного транспорту - тягне за собою накладення штрафу в п'ятикратному розмірі від вартості проїзду.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від

19.12.86 р. № 3282-ХІ; законами України від 02.06.95 p. № 210/95-ВР, від 05.10.2000 p. № 2029-ІІІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок пасажирських перевезень (див. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, Правила надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом та ін.).

1. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у безквитковому проїзді пасажира, а так само провезенні без квитка дитини віком від 7 до 16 років громадським транспортом (матеріальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.