карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що при недбалому чи несумлінному виконанні медичним або фармацевтичним працівником своїх обов’язків держава не може забезпечити всім громадянам реалізацію їх прав у галузі охорони здоров’я. Крім того, це часто призводить до тяжких наслідків для хворого. Діяльність цих працівників регламентована різними нормативними актами, міжнародними конвенціями, інструкціями, наказами тощо (Основи законодавства України про охорону здоров’я, 1992 р.; Декларація відносно незалежності і професійної свободи лікаря, 1986; Міжнародний кодекс медичної етики, 1949р. та ін.).
- З об’єктивної сторони цей злочин характеризується: 1) діянням; 2) наслідками; 3) причинним зв’язком між ними.
- Діяння виражається в невиконанні або в неналежному виконанні медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків.
- Невиконання професійних обов’язків може мати місце у разі відмови від госпіталізації хворого, який потребує невідкладної допомоги, від проведення діагностики захворювання або проведення невідкладної операції чи іншого втручання, залишення хворого без належного нагляду чи контролю тощо.
- Неналежне виконання професійних обов’язків може виражатися в недбалому проведенні операції або інших процедур, неправильному дозуванні лікарських препаратів, порушенні певних правил при приготуванні ліків, порушенні строків і порядку проведення передбачених законодавством профілактичних медичних оглядів і щеплень тощо.
- Неналежне виконання професійних обов’язків вчинюється внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення. Якщо медичний або фармацевтичний працівник не мав можливості виконати свої обов’язки належним чином (хвороба лікаря, знаходження його в стані крайньої необхідності, вплив на нього нездоланної сили тощо), то кримінальна відповідальність не настає.
- Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є настання тяжких наслідків для хворого. До таких наслідків слід відносити смерть, тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, інвалідність або інше ускладнення хвороби.
- Між діянням і вказаними наслідками повинен бути встановлений причинний зв’язок, для чого, як правило, призначається судово-медична експертиза.
- Суб’єктивна сторона злочину виражається у прямому умислі або у злочинній недбалості стосовно неналежного виконання професійних обов’язків. Що стосується наслідків, то вина до них може бути лише необережною (злочинна недбалість або злочинна самовпевненість).
- Суб’єкт злочину - медичний або фармацевтичний працівник, незалежно від їх освітньо-кваліфікаційного рівня і посади (лікар, медсестра, фельдшер, фармацевт тощо).
- Частина 2 ст. 140 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, тобто особі, якій не виповнилось 18 років.
- Цей злочин необхідно відрізняти від ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК). Перш за все слід зазначити, що ці статті співвідносяться між собою як норма загальна (ст. 140 КК) і спеціальна (ст. 139 КК).
Крім того, відповідальність за ч. 1 ст. 139 КК настає за сам факт ненадання допомоги хворому медичним працівником, а для закінченого злочину, передбаченого ст. 140 КК, потрібно настання тяжких наслідків для хворого.
Суб’єктивна сторона ненадання допомоги хворому виражається лише в прямому умислі, в той час як діяння, передбачене ст. 140 КК може вчинюватись як із прямим умислом, так і за злочинною недбалістю.
Насамкінець, суб’єктом ненадання допомоги хворому є медичний працівник, а суб’єктом неналежного виконання професійних обов’язків є як медичний, так і фармацевтичний працівник.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Лікаря-анестезіолога було засуджено за невиконання свого обов`язку щодо належного догляду за хворою в післяопераційному періоді, що спричинило її смерть. (ВС ККС № 466/10640/16 від 16.01.2025 р.)
Згідно з вироком лікаря було визнано винуватим у тому, що він, здійснюючи анестезіологічне забезпечення під час оперативного втручання у вигляді корекції скелета носа хворій - після завершення оперативного втручання неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, а саме всупереч ст. 6, п. «а» ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, не використав цих знань та навичок під час надання адекватного анестезіологічного забезпечення, і, порушуючи вимоги наказу МОЗ України від 08 жовтня 1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України від 01 липня 1998 року № 183), не здійснив догляду за потерпілою в період виходу її з наркозу аж до відновлення свідомості з метою попередження загрозливих для життя станів і відновлення всіх життєво важливих функцій, особливо дихальної та серцево-судинної систем, що входить до функціональних обов`язків лікаря-анестезіолога. Фактично лікар своєчасно не провів відсмоктування вмісту трахеї і бронхів хворої, що спричинило тяжкі наслідки - смерть останньої, яка настала від аспіраційної асфіксії, тобто гострої дихальної недостатності, що розвинулася внаслідок аспірації крові в респіраторний відділ легень. Суд апеляційної інстанції погодився із вироком суду першої інстанції, але сторона захисту подала касаційну скаргу. У касаційній скарзі, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд не встановив дійсної причини смерті хворої, адже в ході судово-медичних експертиз не виявлено джерела і причин кровотечі, тому, на думку засудженого, з урахуванням установлення ним інтубаційної трубки, у цьому випадку не могла відбутися аспірація крові в легені та подальша асфіксія. Засуджений наголошував, що з огляду на суперечності в досліджених доказах місцевий суд повинен був призначити повторну судово-медичну експертизу, однак, діючи упереджено, необґрунтовано відмовив стороні захисту в задоволенні відповідного клопотання. Читати повністюЗа вироком районного суду лікаря-анестезіолога було засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України його було звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Аналізуйте судовий акт: ВС ККС висловився щодо значення “невиконання чи неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення” (склад злочину передбаченого ч.1 ст.140 КК України) (ВС ККС, № 712/12532/14-к
У розглядуваній справі, ВС ККС визначив основні ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.140 КК України. Також, Суд висловився, що невиконання чи неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення означає, що медичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов`язаний був учинити, або виконує свої обов`язки не у повному обсязі, недбало, поверхнево, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності.