Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом

1. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

{Стаття 249 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1827-VI від 21.01.2010, № 1019-VIII від 18.02.2016}

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Відповідальність за ст. 249 КК, настає лише якщо заподіяно істотну шкоду. ВС роз’яснив що є істотною шкодою при незаконному зайнятті рибним добувним промислом (ВС ККС №708/392/18 від 21.04.2021 р.)

Невже звичайна рибалка сітками може стати злочином? У справі що розглядається, прокурор намагався довести істотну шкоду показаннями свідків, розрахунками, протоколом огляду (обшуку), який визнано неналежним доказом згідно концепції «плодів отруєного дерева». Натомість ВС, встановивши, що експертизу проведено не було, погодився із попередніми судами стосовно відсутності допустимих доказів заподіяння довкіллю істотної шкоди та визначив, що саме є істотною шкодою при кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 249 КК (незаконне зайняття рибним добувним промислом).

Фабула судового акту: Органом досудового розслідування громадянин обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Так, за версією слідства, він, за допомогою двох риболовецьких сіток, використання яких заборонено - без належного дозволу, всупереч вимогам законів України «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», у заборонений час (період нересту) здійснив вилов цінної риби на загальну суму 8806 грн із Кременчуцького водосховища р. Дніпро біля с. Стецівка.

Сторона обвинувачення подала наступний доказ - протокол огляду (обшуку) транспортного засобу, проведеного без дозволу слідчого судді, за наслідками якого знайдено рибу та сітки. А ось істотний розмір шкоди прокурор доводив розрахунками, а в апеляційній інстанції ще намагався провести допит свідків. Экспертиза не проводилась.

Суд першої інстанції (із яким погодився суд апеляційної інстанції) дійшов висновку про виправдання рибака у пред'явленому обвинуваченні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю в його діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Прокурор подав касаційну скаргу. Втім, ВС ККС не прийняв доводи прокурора та залишив виправдувальний вирок без змін. Мотивуючи рішення, суд зазначив:

Відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене ст. 249 КК, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 242 КПК визначена обов'язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю.

Колегія суддів врахувала, що імперативність вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, де предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають визначений грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, що узгоджується з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18).

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов'язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства»- залучити експерта).

Отже у цій справі Суспільно-небезпечні наслідки, що підлягають доказуванню в цій справі, не могли бути встановлені судом на підставі показань свідків за відсутності допустимих доказів щодо істотності шкоди, заподіяної довкіллю.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0