Проблеми спілкування з дитиною під час обов'язку брати участь у її вихованні та утриманні дитини за рішенням суду.

Данна тема регулюється Сімейним кодексом України (СК України) а саме: статтями 151 СК України «Права батьків щодо виховання» рідні батьки мають переважне право на особисте виховання дитини перед іншими особами (бабусями, дідусями, родичами). Вони зобов'язані піклуватися про її здоров'я, духовний та моральний розвиток також статтею 157 СК України «Вирішення питань виховання спільно». Так згідно чинного законодавства України, усі питання виховання, навчання, лікування, місце проживання) вирішуються батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, не звільняється від обов'язку брати участь у її вихованні та утриманні.

Дійсно в Україні права та обов'язки щодо участі у вихованні дітей регулюються Сімейним кодексом України та Конвенцією про права дитини. Головним правилом є те, що обоє батьків мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи проживають вони разом.

У разі розлучення батьків в праві вирішувати питання щодо місця проживання одного з батьків дитини та часу відвідування, спілкування та проведення часу як через суд так через службу у справах дітей або в усній або письмовій домовленості.

Щодо кейсу якщо батьки проживають окремо і не можуть самостійно домовитися про графік зустрічей, питання вирішується наступними шляхами а саме.

Перше за допомогою органів опіки та піклування, батьки можуть звернутися до місцевої служби у справах дітей. Служба вивчає умови життя та інтереси дитини і встановлює графік спілкування. Друге за допомогою звернення до суду якщо один із батьків перешкоджає спілкуванню або не погоджується з рішенням органу опіки, інший із батьків має право подати позов до суду. Суд визначає способи участі у вихованні та встановлює графік (наприклад, конкретні дні тижня, години, можливість спільного відпочинку чи відпустки), спираючись на думку дитини та висновок органу опіки.

Але на практиці часто виникають питання дитина не хоче спілкуватися або йти на зустрічі одним з батьків з яким службою у справах дітей або суду призначено графік відвідування.

Найголовніша ціль в даній проблемі захистити психологічний стан дитини, діючи виключно в межах правового поля, щоб вас не звинуватили в ухиленні від виконання рішення суду та колишній чоловік (батько) не мав підстав що оскарження судового рішення або перегляд графіку відвідування та виховання дитини. Ви як мати маєте право зміни формат зустрічей.

Перше що Ви повинні зробити це звернутися з заявою до органу опіки та піклування (Службу у справах дітей), у заяві вказати причини звернення та залучення представника служби на наступну зустріч батька та дитини. Вказана служба та представник служби має зафіксувати поведінку дитини (плач, страх, відмову від контакту то що) якщо таке присутнє. По даному факту служба у справах дітей повинна скласти акт. Вказаний акт у подальшому буде доказом у суді щодо заміни рішення суду щодо відвідування та спілкування батька з дитиною.

Друге зверніться до дитячого психолога за місце проживання РДА або іншого державного органу де є дитячий психолог. Обов’язково проведіть психологічне обстеження дитини. В заяві до психолога розписуєте причини звернення та просите щоб виявити проблему провести обстеження, (спілкування психолога) батько – дитина, мати – дитина, батько – дитина – мати. Обов’язково отримайте офіційний висновок про те, що поточний формат зустрічей травмує психіку дитини.

Трете Ви повинні через звернення залучити психолога або медіатора безпосередньо на зустрічі батька з дитиною для адаптації.

Четверте та важливе завжди фіксуйте кожну зустріч самостійно щодо зустрічей батька – дитина це відео фіксацію зустрічей (поведінки дитини), але без агресії чи провокацій у м’якій формі щоб не провокувати колишнього.

П’яте не забувайте складати акти за участю свідків (родичів, сусідів, педагогів), де описуйте реакцію дитини та думку свідків.

Для достатніх доказів у суді знову через заяву зверніться до державного чи приватного виконавця (якщо відкрито виконавче провадження), щоб він особисто зафіксував неможливість виконання рішення через реакцію самої дитини у спілкуванні батька-дитина.

Після перерахованих дій подайте цивільний позов до районного суду де попередньо виносилось рішення щодо спілкування, виховання та відвідування дитини про зміну способу виконання рішення долучивши до справи докази які вказані вище це акти служби справ дітей, висновки психолога, покази свідків то що.

У позовній заяві в прохальній частині просіть змінити попередні умови. Для прикладу, проводити зустрічі виключно у вашій присутності, у присутності психолога, зменшити їх тривалість або проводити лише на нейтральній території (в ігрових кімнатах або в зелених кімнатах ). Запам’ятайте сімейний кодекс України на Вашій стороні щодо захисту прав інтересів дитини. Але не коли не маніпулюйте цім наслідки плачевні. Це дитяча травма дитині на все життя. Дитина за законом проживає з Вами ви маєте право захищати її інтереси. Це право на захист від психічного насильства. Ви не зобов'язані застосовувати до дитини силу, примус чи ламати її волю, щоб змусити йти до батька. Як сімейний адвокат так психолог, медіатор скажуть Вам що примусове розлучення з матір'ю під час плачу є травмуючим фактором та наслідки з цього погані для дитини та її психіки.

Якщо факти страху дитини або з інших причин які в каже психолог у висновку підтвердяться Ви маєте повне юридичне право вимагати у суді, щоб перші зустрічі після довгої перерви чи за наявності страху відбувалися лише у вашій присутності або за участю служби у справах дітей або взагалі заборонити зустрічі з батьком на деякий час. Підкреслюю Ви маєте право згідно чинного законодавства України та міжнародних правових актів щодо прав дитини мати право на участь у визначенні умов щодо спілкування батько –дитина. Ви можете пропонувати батькові пройти спільні консультації у сімейного психолога для розробки лагідного плану адаптації дитини.

Але як адвокат з стажем ніколи не забороняйте зустрічі в односторонньому порядку без зафіксованих доказів. Батько може звинуватити вас у перешкоджанні спілкуванню, що загрожує штрафами або навіть позовом про зміну місця проживання дитини. Усі дії мають підтверджуватися документами психологів та Служби у справах дітей.

Причиною такої поведінки дитини може бути вік а також підсвідомий тиск на дитину в розмовах як з Вашого боку та батька зробіть так щоб цим зайнялися професіонали працівники служби у справах дітей, психологи, медіатори. Найміть професійного адвоката якщо фінансово це ви зробити не мжите зверніться до центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. Треба пам’ятати що за порушення прав у разі якщо один з батьків чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, це є підставою для звернення до суду про усунення перешкод. Ухилення від виконання батьківських обов'язків (включаючи небажання брати участь у вихованні та відсутність спілкування протягом тривалого часу) може тягнути за собою адміністративну або кримінальну відповідальність (наприклад, ст. 184 КУпАП або ст. 166 КК України). Та у подальшому підставами для крайнього заходу відповідальності, що застосовується виключно через суд згідно статті 164 Сімейного кодексу України щодо позбавлення батьківських прав одного з батьків, якщо батьки свідомо ухиляються від виховання дитини за рішенням суду.

Не затягуйте цю проблему вона сама не вирішиться. Пам’ятайте дитина психологічно травмується наслідки можуть бути жахливі.

Автор консультації: З повагою, керівник бюро, адвокат Павло Гретченко