Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 63. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти

1. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

2. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

3. Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками від господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності.

4. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

5. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

6. Потреби державних навчальних закладів та установ, організацій системи освіти для розвитку їх матеріально-технічної бази задовольняються державою першочергово відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Договір суборенди приміщення комунального навчального закладу, що використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу, підлягає визнанню недійсним (ВС/КГС, № 917/782/20, від 14.04.2021 р.)

У цій справі суд визнав недійсним договір суборенди комунального майна навчального закладу, який діяв більше 8-ми років, оскільки спірне майно передано в суборенду з метою використання його під стрілецький тир, тобто для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом, а отже порушено імперативні приписи законодавства про освіту.

Фабула судового акту: За договором оренди, укладеним між міською радою та Управлінням освіти виконкому у 2012 році, останньому було передано в користування нерухоме майно – нежитлові приміщення під навчальні заклади. Так, через декілька днів після укладення основного договору оренди, між Управлінням освіти виконкому (суборендодавець) та стрілецьким клубом (суборендар у формі ТОВ) було укладено договір суборенди згідно із яким ТОВ отримало в погодинну суборенду окреме нежитлове приміщення стрілецького тиру, яке знаходиться на балансі Управління освіти виконкому, для використання як стрілецького тиру.

Право на погодинну суборенду ТОВ одержав на підставі розпорядження міського голови виконкому тої ж міської ради, де вказувалося про те що надано дозвіл Управлінню на здачу ТОВ цих приміщень під стрілецький тир.

У 2020 році, вважаючи порушеними інтереси територіальної громади, до суду звернувся прокурор із позовом де наголошував, що договір суборенди, укладений між відповідачами (Управлінням і стрілецьким клубом), не відповідає вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , Закону України «Про освіту» (в редакції, чинній на час укладення договору суборенди приміщення). Вказував, що об`єкт оренди використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу, суборендарем допущено перепрофілювання приміщення, що вважає підставою для визнання такого договору недійсним та повернення орендованого майна балансоутримувачу.

Суди першої і другої інстанції повністю відмовили прокурору в позові. Вказали, що спірне приміщення за своїм цільовим призначенням ще до передачі його в суборенду було стрілецьким тиром. Цільове призначення приміщення не змінене, воно продовжує функціонувати як тир. Крім того стрілецьким клубом були отримані дозволи на право відкриття та функціонування тиру (майстерень з ремонту зброї) та ліцензію на ремонт та торгівлю вогнепальною зброєю. Вказані дозволи були надані на здійснення діяльності саме в спірному приміщенні. Прокурором була подана касаційна скарга на ці рішення.

ВС КГС касаційну скаргу прокурора задовольнив, рішення першої і другої інстанції скасував, визнав договір суборенди недійсним, а приміщення зобов’язав звільнити та повернути балансоутримувачу. Своє рішення обґрунтував наступним:

1) Те що відповідачами укладено договори про надання послуг з проведення стрільб з дрібнокаліберної гвинтівки з учнями та вчителями закладів освіти не означає що в суборенду передано приміщення для використання в навчально-виховному процесі, адже стрілецький клуб не є освітнім закладом, для нього визначено зовсім інші види діяльності (Коди КВЕД). Водночас, наявність дозволів та ліцензій на проведення їх діяльності в приміщеннях не може бути підставою для використання об`єкта освіти не за цільовим призначенням, бо така господарська дія-ть порушує імперативні приписи.

2) Суд встановив, що спірний договір укладено з порушенням таких вимог:

- пп. 2 п. 8 постанови КМУ від 27.08.2010р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» де вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується в (прим. автора: пункт діє, нещодавніми змінами додано сюди лише слово “освітній”) навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

- п. 3.19 ДСанПіН утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу № 5.5.2.008-01 від 14 серпня 2001 року № 63, де передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

(прим.автора: зараз замість них діє Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, затверджений Наказом МОЗ від 25.09.2020 року № 2205, де в п.11 Розділу І, зазначено, подібне що: здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання державних та комунальних закладів освіти підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання не за освітнім призначенням, крім випадків передбачених законодавством, не дозволяється.

- ч. 5 статті 63 Закону України «Про освіту» (в редакції старого закону від 23.05.91 р.), де передбачено, що об`єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

(Прим. автора – хоча Суд посилається на закон, який діяв в момент укладення договору, а згодом вже було прийнято новий Закон “Про освіту” від 05.09.2017 р. – тим не менш, вказане вище положення колишнього закону в новому законі розкрито ще конкретніше. Відповідно до ч. 4 ст.80 - об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства).

Отже, у цій справі: спірне приміщення передане в суборенду стрілецькому клубу всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, оскільки спірне майно передано в оренду з метою використання його під стрілецький тир, тобто для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом. З огляду на це, спірне приміщення навчального закладу використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу.

Зважаючи на те що спірний договір укладено з порушенням перелічених вище норм –він підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 ЦКУ, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0