Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 73. Отримання податкової інформації контролюючими органами

73.1. Інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

73.2. До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов'язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу.

У разі коли іншими розділами цього Кодексу не визначено інші строки надання такої інформації:

73.2.1. інформація, зазначена у підпунктах 72.1.2.1 та 72.1.2.5 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 цього Кодексу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, що настає за звітним;

73.2.2. інформація, зазначена у підпункті 72.1.2.3 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 цього Кодексу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня подання такої звітності відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень;

73.2.3. інформація, зазначена у підпункті 72.1.2.4 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 цього Кодексу, надається органами місцевого самоврядування не пізніше 10 календарних днів з дати набрання чинності відповідним рішенням;

{Підпункт 73.2.4 пункту 73.2 статті 73 виключено на підставі Закону № 404-VII від 04.07.2013}

Порядок подання інформації контролюючим органам визначається Кабінетом Міністрів України.

73.3. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

{Абзац другий пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

3) печатку контролюючого органу.

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 408-VII від 04.07.2013; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011, № 909-VIII від 24.12.2015}

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}

5) у разі проведення зустрічної звірки;

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

{Пункт 73.3 статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019}

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором;

{Пункт 73.3 статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019}

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011}

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

{Абзац пункту 73.3 статті 73 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

{Пункт 73.3 статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

{Пункт 73.3 статті 73 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Інформація на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надається фінансовими агентами безоплатно у порядку та обсягах, визначених міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації банками встановлюється Національним банком України, іншими фінансовими агентами - відповідним регулятором ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

{Пункт 73.3 статті 73 доповнено абзацом двадцять третім згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019}

73.4. Інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені пунктом 73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.

Правила, встановлені цим пунктом, не застосовуються до запитів про надання банками та іншими фінансовими установами, які визнаються фінансовими агентами, інформації про підзвітні рахунки в обсягах, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами.

{Пункт 73.4 статті 73 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019}

73.5. З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки:

здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених підпунктом 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк.

Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

{Пункт 73.5 статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015; в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017}

73.6. Інформація, що надійшла до контролюючих органів від компетентного органу іноземної держави відповідно до міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, є інформацією з обмеженим доступом.

{Статтю 73 доповнено пунктом 73.6 згідно із Законом № 323-IX від 03.12.2019}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Акт «фіскалів» про неможливість проведення зустрічної звірки платника податку у зв’язку із відсутністю за податковою адресою НЕ може бути скасований цим платником через суд (ВАСУ від 15 березня 2017р. у справі № 804/16413/14)

ВАСУ, послідовно підкреслює неможливість скасування судом такого документу як Акт фіскального органу про неможливість проведення зустрічної звірки з підстави відсутності платника податків за податковою адресою за його позовом. Цією постановою ВАСУ «зломав» рішення суду першої та апеляційної інстанцій, якими Акт фіскалів визнавався протиправним та скасовувався. Також, в такому випадку НЕ задовольняються судом вимоги платника податків щодо «виключення (коригування) з електронних баз суми податкового кредиту та податкових зобов’язань платника податку» та «зобов’язання фіскального органу відновити в електронних базах даних дані зазначені платником податків в поданих деклараціях».

Право фіскального органу на отримання податкової інформації шляхом проведення зустрічної звірки платника податків закріплено в п. 73.5, ст. 73 ПК України. За результатами зустрічної звірки фіскальний орган складає довідку, яка надається платнику податків, або Акт про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) або у зв'язку із зняттям з обліку. На підставі таких документів (довідки або акту) фіскальний орган вносить данні в електронні податкові бази. Таким чином, фіскальний орган діяв у цій справі законно.

ВАСУ підкреслює, що проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. В нашому випадку сам по собі Акт не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в розглядуваному випадку не виникає.

Аналізуйте судовий акт: Платники податків вправі НЕ надавати відповіді на запити податкових органів у разі, якщо такі запити не відповідають вимогам закону (Київський апеляційний адміністративний суд справа № 826/4249/13-а)

Відповідно до норм п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 у разі, коли запит складено з порушенням вимог, встановлених нормативними актами, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, якщо запит не буде відповідати переліченим вище нормам податкового законодавства України, Державна податкова інспекція (Державна фіскальна служба України) не матиме законного права вимагати від платника податків інформацію та документи.

Нагадуємо, що підстави та порядок оформлення запиту податкового органу встановлюється ст. 73 ПК України – «отримання податкової інформації контролюючими органами». Платник податку вправі дослідити запит на відповідність цій статті та НЕ надати змістовну відповідь, а лише вказати на порушення податковим органом закону при складанні та направленні такого запиту, якщо вони є.

Враховуйте також: Ухвалу Вищого адміністративного суду України у цій справі від 19 березня 2014 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою податкового органу.

Аналізуйте судовий акт: Фіскальний орган зобов’язаний довести обґрунтованість наказу про призначення перевірки після відповіді платника податків на запит з посиланням на конкретні недоліки його пояснень та документів (ВАСУ від 7 лютого 2017р., К/800/14028/16)

Ситуація типова. Фіскальний орган шукає привод провести виїздну позапланову перевірку платника податків та направляє йому запит. Незалежно від змісту відповіді платника податків та доданих документів видає наказ на проведення перевірки. Як правило у запиті витребовується стільки документів, які складають майже усю бухгалтерію за останні три роки діяльності підприємства, а питання серед іншого ставляться такі, які не мають жодного відношення до повноважень фіскалів. Навіть існує порада: «не напружуватись при написанні відповіді – все одно читати не будуть і прийдуть».

Проте, у нашій ситуації платник податків хоча і допустив фіскальний орган на перевірку, але оскаржив наказ на її призначення. І тут суд першої інстанції скасував такий наказ, а суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили це рішення суду без змін.

Фактично суди у цій справі констатують законодавче обмеження повноваження фіскального органу видавати наказ на проведення перевірки без наявності конкретних недоліків у відповіді платника на податковий запит. Тобто, в суді досліджується питання «яку саме інформацію НЕ повідомив платник податків у своїй відповіді на запит та які документи не надав на вимогу контролюючого органу». При цьому документи та пояснення повинні надаватись платником податків лише на питання зазначені у запиті, а не на будь-які, які виникли згодом. Для цього фіскальний орган може направити повторний запит.

Отже, якщо платник податків відповів на податковий запит змістовно з дотриманням вимог пп. 78.1.1, п.78.1, ст. 78 ПК України призначення та проведення у нього позапланової перевірки є протиправним.

Проте, найбільш приємне для платника у цій справі, це висновок ВАСУ, що саме фіскальний орган при оскарженні наказу на проведення перевірки у суді повинен довести наявність таких недоліків у відповіді на запит. Користуємось!

Аналізуйте судовий акт: Якщо фіскальний орган не вказав у запиті підставу направлення передбачену п. 73.3, ст. 73 ПК України, то платник податку звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит (ВАСУ від 23 лютого 2017р. у справі К/800/25008/16)

Кумедна ситуація де очевидно принциповий керівник підприємства зіткнувся з тупоголовим керівником фіскального органу. Так, платнику податків надійшов податковий запит, який за змістом не відповідав п. 73.3, ст. 73 ПК України – «отримання інформації контролюючими органами». Замість того, щоб проігнорувати запит, платник податку оскаржив його до адмінсуду з вимогою визнати «протиправним складання та направлення запиту про надання пояснень та витребування документів.» В свою чергу фіскальний орган замість того, щоб проігнорувати такий позов та направити новий податковий запит виправивши свої помилки, програє у суді першої інстанції, виграє у судів апеляційної інстанції та програє у суді касаційної інстанції. Зрозуміло, що на все це безглуздя витрачається праця держслужбовців та сплачується судовий збір. Без відповіді залишається також питання, що саме хоче «заробити» для бюджету фіскальний орган таким судовим процесом. Де стягнуті податки у результаті?...

Аналізуючи юридичний бік постанови ВАСУ у цій справі слід зазначити наступне. Запит фіскального органу подається не при наявності бажання керівника цього органу, а за умови наявності хоча б однієї підстави визначеної п. 73.3, ст. 73 ПК України. При цьому така підстава повинна бути чітко зазначена у конкретному запиті. Без дотримання цього правила платник податку звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит. Більш того відсутність відповіді платника податків на такий запит не є підставою для фіскального органу для проведення у подальшому податкових перевірок платника податку.

Аналізуйте судовий акт: Ненадання документів, змістовних пояснень або відповіді на запит фіскального органу є підставою для призначення та проведення позапланової перевірки ( Харківський апеляційний адміністративний суд від 02 вересня 2016 р. у справі № 818/659/16)

Всі бухгалтери та корпоративні юристи знають запити від податкової, які містять в собі ряд абстрактних запитань, щодо відносин з контрагентами та перелік документів, що витребовуються, тільки для підготовлення яких двом чи трьом працівникам треба працювати два чи три дні. Тактика фіскального органу, щодо подання таких запитів, направлена не на отримання трьох – чотирьох ящиків макулатури (завірених ксерокопій), не кажучи вже про інфо, а не створення законних підстав для проведення позапланової перевірки нещасного платника податку. Адже, іноді надати фіскалам документи в повному обсязі просто немає сил і часу.

Багато платників податків свідомо не відповідають або відписуються на такі запити, оскільки розуміють, що надати усе вони не зможуть, тому перевірки не уникнути.

Так було і в цій справі. Платник податку не відповів та запит фіскального органу та не надав документи, сподіваючись в тому числі на мораторій на проведення позапланових перевірок. Надалі платник податку успішно скасував наказ фіскального органу про призначення позапланової перевірки в суді першої інстанції, проте суд апеляційної інстанції з цим не погодився.

Разом з цим незважаючи на програш у суді платника податку, слід звернути увагу на наступний висновок суду: запит фіскального органу повинен бути обгрунтований та за формою відповідати положенням ПК України. І при перевірці його законності судом саме фіскальний орган повинен доводити факти про недостовірність даних у деклараціях та господарських документах у взаємовідносинах платника податку з контрагентами, в даному випадку щодо визначення сум податкового кредиту.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні статті
Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0