200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
{Пункт 200.2 статті 200 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }
{Пункт 200.3 статті 200 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }
200.4. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
{Підпункт "б" пункту 200.4 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 , № 2600-IX від 20.09.2022 ; в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
{Пункт 200.4 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 4834-VI від 24.05.2012 , № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }
200.4 - 1 . Платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
{Абзац перший пункту 200.4 - 1 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 }
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
{С таттю 200 доповнено пунктом 200.4 - 1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }
200.4 - 2 . Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
{С таттю 200 доповнено пунктом 200.4 - 2 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }
{Пункт 200.5 статті 200 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }
{Пункт 200.6 статті 200 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }
200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
{Абзац перший пункту 200.7 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }
200.7.1. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
{Абзац четвертий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов’язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
{Абзац п'ятий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування;
{Абзац сьомий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг;
{Абзац сімнадцятий підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
17) дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";
{Підпункт 200.7.1 пункту 200.7 с татті 200 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }
18) дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
{Підпункт 200.7.1 пункту 200.7 с татті 200 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Абзац підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019 }
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
{Пункт 200.7 статті 200 доповнено підпунктом 200.7.1 згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 ; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
200.7.2. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
{Пункт 200.7 статті 200 доповнено підпунктом 200.7.2 згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 ; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
200.7.3. Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Абзац перший підпункту 200.7.3 пункту 200.7 статті 200 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }
Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Пункт 200.7 статті 200 доповнено підпунктом 200.7.3 згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 ; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
200.8. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Пункт 200.8 статті 200 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013 , № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 2725-VIII від 16.05.2019 , № 2918-IX від 07.02.2023 }
200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
{Пункт 200.9 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }
200.10. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.
{Абзац другий пункту 200.10 статті 200 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 }
{Пункт 200.10 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 ; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 } {Щодо зупинення дії пункту 200.10 статті 200 до 21.07.2022 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ}
200.11. {Щодо зупинення дії пункту 200.11 статті 200 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ} Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
{Абзац перший пункту 200.11 статті 200 в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024 }
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
{Пункт 200.11 статті 200 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1791-VIII від 20.12.2016 , № 466-IX від 16.01.2020 ; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 } {Щодо зупинення дії пункту 200.11 статті 200 до 21.07.2022 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ}
200.12. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
{Абзац перший пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
{Абзац другий пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
{Абзац третій пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
{Абзац пункту 200.12 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
{Абзац одинадцятий пункту 200.12 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }
{Пункт 200.12 статті 200 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 } {Щодо зупинення дії пункту 200.12 статті 200 до 21.07.2022 див. підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ}
200.12 - 1 . З дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п’яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
{С таттю 200 доповнено пунктом 200.12 - 1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }
200.13. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів.
{Пункт 200.13 статті 200 в редакції Законів № 5519-VI від 06.12.2012 , № 407-VII від 04.07.2013 , № 1797-VIII від 21.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }
200.14. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
{Абзац перший пункту 200.14 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }
{Абзац другий пункту 200.14 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
{Пункт 200.14 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 3317-IX від 10.08.2023 }
200.14 - 1 . Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.
Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.
{С таттю 200 доповнено пунктом 200.14 - 1 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }
200.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
{Абзац перший пункту 200.15 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
{Абзац другий пункту 200.15 статті 200 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов’язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
{Пункт 200.15 статті 200 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }
200.16. У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.
{Пункт 200.16 статті 200 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 }
200.17. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок
{Абзац перший пункту 200.17 статті 200 в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014 }
Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
{Пункт 200.18 статті 200 виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }
{Пункт 200.19 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
{Пункт 200.20 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
{Пункт 200.21 статті 200 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }
{Пункт 200.22 статті 200 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }
200.23. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена:
{П ункт 200.23 статті 200 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Закону № 3317-IX від 10.08.2023 }
виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану;
{Абзац п ункту 200.23 статті 200 в редакції Закону № 3317-IX від 10.08.2023 }
зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
{Абзац п ункту 200.23 статті 200 в редакції Закону № 3317-IX від 10.08.2023 }
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
Аналізуйте судовий акт: У випадку несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість у платника податку виникає право вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування (ВС/КАС, № 825/2363/16, 28.02.20)
Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач, ТОВ) звернулось до адміністративного суду з позовом до об`єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) та управління Державної казначейської служби України про стягнення на його користь з Державного бюджету України пені в сумі 30 479,76 грн за період з 04.11.2016 по 30.11.2016 на суму заборгованості бюджету за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2016 ТОВ було подано до ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 2 459 346,00 грн. За відсутності будь-яких заперечень органу доходів і зборів щодо правомірності формування позивачем зазначеної суми бюджетного відшкодування фактично останнім її було отримано на розрахунковий рахунок 30.11.2016, що підтверджується відповідною банківською випискою.
Окружний адміністративний суд позов задовольнив у повному обсязі, з чим також погодився і апеляційний адміністративний суд, але не погодились відповідачі, які вказували на безпідставність вимоги ТОВ щодо стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу відповідачів відхилив, рішення попередніх судових інстанцій залишив без змін, виходячи, зокрема, з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За правилами п. 200.7 ст. 200 ПК України (тут і далі, - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 цієї статті.
Згідно з п.п. 200.10, 200.12, 200.13 ст. 200 ПК протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За правилами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Згідно до висновку ВС/КАС наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена в строк, визначений у ст. 200 ПК України. Обов`язок нарахування пені лежить на органі доходів і зборів, який здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання контролюючим органом до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з податку на додану вартість є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування
Аналізуйте судовий акт: Ефективним способом захисту прав платника ПДВ є саме СТЯГНЕННЯ з Державного бюджету через Казначейство на користь ТОВ заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості (ВП/ВС, № 826/7380/15, 12.02.2019)
Конфлікту між позиціями ВСУ та ВАСУ щодо належного способу захисту прав платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ був покладений початок ще 2015 року.
Упродовж 2015-2017 років Верховний Суд України напрацював юридичну позицію, відповідно до якої бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної скарбничої служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка показується у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку (постанови Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 2 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 7 червня 2016 року у справі № 806/2256/15, від 28 лютого 2017 року у справі № 21-3237а16, 7 березня 2017 року у справі № 820/19449/14).
Проте ВАСУ не підтримував таку практику й у своїх численних судових рішеннях дотримувався підходу, за яким платникам податку потрібно звертатись до суду саме з вимогою про стягнення податків з державного бюджету, а вимога про зобов’язання фіскальних органів підготувати висновок та передати його до органів Держскарбниці є неналежним способом захисту прав та інтересів платника і не може розглядатися в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення коштів (відшкодування заборгованості)
Найбільш показовою у цьому контексті стала ухвала ВАСУ від 4 лютого 2016 року у справі № К/800/44985/15, у межах якої Вищий адміністративний суд України колегією у складі 17 суддів (!!!) не погодився із вказаною позицією ВСУ та відступив від неї. ВАСУ наголосив, що у спірних правовідносинах розв'язання питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. Неприпустимою є відмова в позовних вимогах особи лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повністю. До того ж, наявність рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати висновок про суму податку, яка має бути повернена платникові з бюджету, та примусове виконання такого рішення не виключає виникнення надалі спору щодо цієї ж суми бюджетного відшкодування у разі неперерахування коштів на рахунок платника на підставі виданого висновку.
Беручи до уваги викладене, ВАСУ дійшов висновку, що задоволення тільки позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Житомирської ОДПІ щодо ненадання Управлінню висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 1 500 000 грн, яка має бути відшкодована позивачеві з бюджету за березень 2015 року, не можна визнати достатнім та ефективним способом захисту порушеного права ТОВ «Атем-Франк».
І ось у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Велика Палата Верховного Суду підтвердила слушність такого правового висновку ВАСУ, відступивши від юридичної позиції Верховного Суду України, що була висловлена у численних його постановах. З огляду на те, що такі способи захисту як зобов'язання контролювального органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, то ВП ВС дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Аналізуйте судовий акт: Спосіб захисту прав платника податків не може суперечити встановленій законом процедурі повернення ПДВ з бюджету, а суд не може підміняти собою фіскальний орган та стягувати ПДВ напряму (ВСУ від 28 лютого 2017р., № 21-3237а16)
Спори у судах про можливість або неможливість прямого стягнення ПДВ з бюджету у трикутнику відносин платник ПДВ, фіскальний орган та орган казначейства тривають вже декілька років. Відповідно до ст. 200 ПК України повернення органом казначейства суми ПДВ з держбюджету можливе за умови наявності позитивного висновку фіскального органу, який фіскальний орган зобов’язаний направити в орган казначейство у п’ятиденний строк після отримання звітної декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування від платника податків. Начебто, законодавець передбачив логічний та швидкий спосіб за винятком одного: фіскальний орган ТУПО та ЗУХВАЛО і без пояснення причин навіть у суді НЕ надає висновок як і у п’ятиденний термін так у деяких випадків взагалі. І це вже давно усім відомий спосіб отримання неправомірної вигоди для податківців: «хочеш повернути законний ПДВ – плати нам відсоток.»
Оскільки як і усі судді розуміють корінь існуючої проблеми почалися спроби вирішити її за допомогою права та правосуддя, які перетворились у «процесуальні бійки» на найвищому рівні. Так, адміністративні суди ухвалюють рішення про пряме стягнення узгодженої суми ПДВ з бюджету через орган казначейства без висновку фіскального органу, якщо буде встановлено, що такий висновок без законної причини вчасно не виданий. Зокрема, адмінсуд керується ст. 162 КАС України, яка надає йому право прийняти «іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.» Під цією іншою постановою адмінсуд розуміє обрання найбільш ефективного способу відновлення порушеного права, прямо не передбаченого законом, яке на його думку не перебирає на себе повноваження фіскального органу.
З іншого боку ВСУ, в тому числі і у цій справі, скасовує судові акти адмінсудів ухвалені на користь платника податків при цьому погоджуючись із протиправністю ігнорування фіскальним органом обов’язку направити висновок про бюджетне відшкодування ПДВ у п’ятиденний термін органу казначейства. Проте, ВСУ підкреслює в принципі неможливість застосування судом іншого способу захисту порушеного права платника податків, якщо процедура, а відповідно і спосіб захисту, у цьому питанні встановлені у ПК України. Відходячи від визначеного законом способу захисту права і застосовуючи свій – довільний, адмінсуд підміняє собою фіскальний орган і неправильно застосовує законодавство. ВСУ наголошує, що «відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості у спосіб, що не передбачений законом.»
Насамкінець, слід додати, що наприкінці 2016 року у ст. 200 ПК України були внесені зміни, які передбачають вже не направлення органу казначейства висновку фіскального органу, а Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, тому очевидно із часом судова практика у цьому питанні зміниться.
Аналізуйте судовий акт: ВАСУ дуже конкретно не погодився з ВСУ і став на сторону платника податку: справа про пряме відшкодування ПДВ з держбюджету без висновку для органу Держказначейства (Ухвала колегії ВАСУ із 17 суддів від 4 лютого 2016р.)
Аналізуйте судовий акт: Пряме відшкодування ПДВ без висновку ДПІ або необмеженість адмінсуду у виборі способу відновлення права платника податку порушеного ДПІ (Ухвала ВАСУ від 2 березня 2016р. у справі № К/800/22662/15)
Всім знайома корупційна бездіяльність ДПІ щодо неподання до органу висновку про повернення платнику податків суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі за текстом – висновок), без якого законний ПДВ у позасудовому порядку не повертається. Платник податку подає позов і суд першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції ухвалює рішення про визнання протиправною бездіяльність ДПІ щодо неподання висновку та стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування ПДВ.
ДПІ оскаржує до ВАСУ, посилаючись на Постанову ВСУ від 16 вересня 2015р. про неможливість прямого стягнення ПДВ з бюджету без висновку ДПІ, проте ВАСУ прямо у ухвалі суперечить ВСУ, залишає рішення на користь платника податків та приходить до наступних оптимістичних висновків.
Ненадання ДПІ (за результатами перевірки) висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ є порушення права платника податків на бюджетне відшкодування, а не на отримання висновку. Джерело відшкодування ПДВ є доходи Держбюджету, при цьому забороняється обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Держказначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші бюджету, за рішенням компетентного органу, в даному випадку ДПІ або суду.
Отже, якщо ДПІ не надає висновок вчасно, платник податків має право через суд стягнути кошти напряму з Держбюджету вже без висновку ДПІ.
ВАСУ прямо не погоджується з позицією ВСУ від 16 вересня 2015р.: «рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету».
Слід підкреслити, що у цій ухвалі ВАСУ правильно виконав своє призначення і застосував просто ЗОЛОТЕ повноваження: «адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.»
Отже, чекаємо на реакцію ВСУ з цього типу спорів між платником податків та ДПІ.