Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.09.2025 року у справі №924/720/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 924/720/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

прокуратури - Цимбалістого Т. О. (прокурор за посвідченням),

позивача-1 - Кабальського Я. В. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

третя особа-1 - не з`явилися,

третя особа-2 - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2024 (суддя Димбовський В. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 (судді: Саврій В. А. - головуючий, Розізнана І. В., Павлюк І. Ю.) у справі

за позовом першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях

до: 1) ОСОБА_1 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 ,

про скасування державної реєстрації права приватної власності, повернення захисної споруди цивільного захисту.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У вересні 2022 року перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - РВ ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій області) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" (далі - ТОВ "Сансервіс"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про:

- скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу Публічного акціонерного товариства "Славутської суконної фабрики" (далі - ПАТ "Славутської суконної фабрики") загальною площею 10 903,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9184068106, номер запису про право власності: 387216), до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту площею 227,5 м2, що розташована у будівлі адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 м2 на вул. Острозька, 1 м. Славута, припинивши право приватної власності Черняка Д. М. на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2 на вул. Острозька, 1 м. Славута;

- зобов`язання ОСОБА_1 та ТОВ "Сансервіс" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2, розташоване у м. Славута на вул. Острозькій,1 у власність держави в особі РВ ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протирадіаційне укриття № 86055 не може перебувати у приватній власності.

Прокурор зазначав, що згідно з рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2014 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до виконавчого комітету Славутської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, вказуючи на те, що позивачем не доведено та не підтверджено, що відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні майновим комплексом в м. Славута на вул. Острозькій, 1, у тому числі підвалом, який є захисною спорудою цивільного захисту.

Відповідно до положень законодавства, чинного на момент приватизації, та положень частини 2 статті 178 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) протирадіаційне укриття як обмежено обороноздатна річ належало до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації у зв`язку з їх загальнодержавним значенням та не могло бути включено до статутного фонду орендного підприємства Славутська суконна фабрика та, як наслідок передаватися у приватну власність.

Прокурор вважає, що наказ РВ ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 31.01.1994 № 96, договір купівлі-продажу майна від 20.05.1994 № 82 та інші подальші правочини, у тому числі, договір купівлі-продажу від 19.03.2013 щодо відчуження спірного протирадіаційного укриття у складі іншого нерухомого майна, є протиправним.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.11.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково: постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.11.2023 скасовано, справу №924/720/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

5. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 позов задоволено, ухвалено:

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу Публічного акціонерного товариства "Славутська суконна фабрика" загальною площею 10903,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9184068106, номер запису про право власності: 387216), до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту площею 227,5 м2, що розташована у будівлі адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 м2 на вул. Острозька, 1, м. Славута, припинивши право приватної власності Черняка Д. М. на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2 на вул. Острозька, 1, м. Славута;

- ОСОБА_1 та ТОВ "Сансервіс" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2, розташоване у м. Славута на вул. Острозькій, 1, у власність держави в особі РВ ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

6. Судові рішення мотивовано тим, що за чинного на момент приватизації правового регулювання право приватної власності на протирадіаційне укриття № 86055 за жодних умов не могло виникнути.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного суду від 10.02.2025 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2024 у справі № 924/720/22, прийняти нову постанову у справі, якою застосувати строк позовної давності та в позові прокурора про повернення майна державі та скасування державної реєстрації нерухомого майна відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених:

1) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, у якій зроблено висновок, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору;

2) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17, у якій зроблено висновок, що кожна постанова Верховного Суду в силу частини 3 статті 317 ГПК України є остаточною і оскарженню не підлягає, а якщо в ній викладені висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів;

3) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20, у якій зроблено висновок, що у широкому розумінні джерела права охоплюють зовнішнє вираження правових норм, а також положень, що дозволяють встановити зміст права. Так, саме у цьому значенні практика ЄСПЛ є джерелом права, яке дозволяє встановити зміст прав і свобод, визначених у Конвенції і протоколах до неї, хоча як джерело права вона окремо визначена у Законі України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частині четвертій статті 11 ГПК України. Рішення Суду Європейського Союзу належить розцінювати як таке, що дозволяє встановити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу. Подібно до практики застосування рішень ЄСПЛ, врахуванню підлягають принципи, що випливають із його рішень щодо подібних питань, навіть якщо вони стосуються інших держав;

4) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства. Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частині третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи;

5) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, у якій зроблено висновок, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтверджена прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

6) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/10956/15, у якій зазначено, що за змістом частин другої та третьої статті 3 Закону № 2658-ІІІ оцінка майна це процес визначення його вартості на дату оцінки за встановленою процедурою, який є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності, а незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Частиною третьою статті 7 Закону № 2658-ІІІ передбачено, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим, зокрема, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством;

7) у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 925/366/18:

Згідно зі статтею 387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння. В свою чергу, відповідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користуванні належним йому майном.

Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого власник до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися ці майном тим чи іншим способом, як абсолютне право має захищатися при доведенні самого факту порушення.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення;

8) у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц:

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном;

9) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі 488/5027/14-ц, у якій Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до усталеної практики якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права;

Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою;

10) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц. у якій Суд звернув увагу на те, що правова визначеність передбачає дотримав принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи;

11) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, у якій висловлено таку правову позицію: Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, як зазначила Велика Палата, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;

12) у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц: Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача;

13) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц: Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права;

14) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19: можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно);

15) у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16: Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Верховний Суд ухвалою від 21.04.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 924/720/22 та призначив справу до розгляду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2025 зупинено касаційне провадження у справі № 924/720/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду судових рішень у справі № 918/938/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Суд установив, що 29.05.2025 палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/938/23 ухвалила постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.08.2025.

Верховний Суд ухвалою від 01.09.2025 поновив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 924/720/22; призначив розгляд справи у судовому засіданні на 23.09.2025.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. Згідно з наказом РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 27.12.1993 № 463 "Про видачу дозволу на приватизацію державної частки майна орендованого підприємства Славутська суконна фабрика" видано дозвіл Славутській суконній фабриці на приватизацію державної частки майна орендного підприємства згідно з поданою заявою, зареєстрованою у регіональному відділенні.

12. Наказом РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 31.01.1994 № 96 затверджено акт оцінки вартості майна Славутської суконної фабрики.

13. Згідно з актом оцінки вартості майна орендного підприємства Славутської суконної фабрики (№ 00307081), затвердженого начальником РВ ФДМУ по Хмельницькій області Ступариком В. Л., 31.01.1994 у розділі "об`єкти, які не підлягають приватизації - відсутні відомості" (пункт 17.5 акта).

14. Наказом РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 17.05.1994 № 342 "Про укладання договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства "Славутська суконна фабрика" наказано укласти договір купівлі-продажу державного майна Славутської суконної фабрики з організацією орендарів цього підприємства.

15. 20.05.1994 між РВ ФДМУ по Хмельницькій області (продавець) та організацією орендарів Славутської суконної фабрики (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Славутської суконної фабрики, за змістом пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець придбав державне майно цілісного майнового комплексу Славутської суконної фабрики, яка знаходиться за адресою: м. Славута, вул. Кірова, 1, на земельній ділянці 3,95 га, відповідно до умов, визначених у договорі. Майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно матеріалам інвентаризації. Згідно з пунктами 8.1 та 8.2 договору продавець гарантує, що об`єкт приватизації не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації не є проданим, заставленим; під арештом не знаходиться, судових справ немає. Перелік проданого майна повинен відповідати акту інвентаризації. Відповідальність за зберігання майна до підписання акта передачі майна несе продавець.

16. Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради народних депутатів № 1752 "Про реєстрацію договору купівлі-продажу" від 20.05.1994 вирішено зареєструвати договір купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Славутської суконної фабрики, укладений між РВ ФДМ України по Хмельницькій області та Славутською суконною фабрикою.

17. Згідно з акта прийому-передачі цілісного майнового комплексу Славутської суконної фабрики від 25.08.1994, РВ ФДМУ по Хмельницькій області передало, а голова організації орендарів Славутської суконної фабрики прийняв згідно з відомістю інвентаризації викуплене майно, у тому числі, адмінбудинок (пункту 13 акта). Право власності на відчужуваний об`єкт переходить до покупця з моменту підписання сторонами даного акта прийому-передачі.

18. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.12.2007 за ЗАТ "Славутська суконна фабрика" зареєстровано право власності на майновий комплекс, розташований м. Славута, вул. Острозька (вул. Кірова), 1, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 20.05.1994.

19. Згідно з свідоцтвом від 14.02.2013, виданим приватним нотаріусом Славутського міського нотаріального округу Хмельницької області, відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", статті 72 Закону України "Про нотаріат" та на підставі акта про реалізацію арештованого майна від 01.02.2013, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Грунтківським І. Л. 01.12.2013, Кравчуку В. В. належить на праві власності майно, що складається з будівлі адмінбудинку з прохідною загальною площею 720,8 м2, що становить 16/100 частин майнового комплексу, розташованого в м. Славута Хмельницької області на вул. Острозькій, 1 (до перейменування вулиця Кірова) за номером 1 (першим).

20. З інформаційної довідки від 09.08.2022 № 307116908 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на майновий комплекс, до складу якого входить будівля адмінбудинку з прохідною площею 720,8 м2, дата реєстрації права власності - 14.02.2013; підстава реєстрації - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, арештованого майна, серія та номер 273 від 14.02.2013; дата державної реєстрації припинення права власності - 19.03.2013.

21. 19.03.2013 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність 16/100 частин майнового комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 (до перейменування вулиця Кірова) та розташований на земельній ділянці, яка належить Славутській міській раді. Відповідно до пунктів 9, 10 договору, право власності на придбану частину майнового комплексу у покупця виникає з моменту державної реєстрації. Обов`язок продавця передати будівлю покупцю вважається виконаним у момент державної реєстрації.

22. За змістом Інформаційної довідки від 09.08.2022 № 306925860 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 належить на праві власності майновий комплекс, до складу якого входить будівля адмінбудинку з прохідною площею 720,8 м2, дата реєстрації права власності - 19.03.2013; підстава реєстрації - договір купівлі-продажу серія та номер 555, від 19.03.2013, розмір частки 16/100, додаткові відомості: будівля адмінбудинку з прохідною загальною площею 720,8 м2.

23. 30.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Сансервіс" укладено договір оренди (найму) нежитлового приміщення № 5/ОП-20212, за змістом якого:

- ОСОБА_1 передає у строкове платне користування ТОВ "Сансервіс" нежитлове приміщення строком на 2 роки 6 місяців (пункти 1.1, 4.1);

- об`єктом оренди є нежитлове приміщення - будівля адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункти 2.1- 2.3).

24. Згідно з копією Книги обліку сховищ, протирадіаційних укриттів цивільної оборони м. Славута в місті Славута значиться протирадіаційне укриття № 86055 (ЗАТ "Суконна фабрика", вул. Острозька, 1).

25. Відповідно до технічного паспорту на будівлю адмінбудинку з прохідною на вул. Острозькій, 1 та журналу внутрішніх обмірів та розрахунку площ приміщень до складу придбаного ОСОБА_1 приміщення адмінбудинку входить підвал площею 227,5 м2, який згідно з технічним паспортом від 20.04.2012 є захисною спорудою цивільного захисту № 86055 та належав ПАТ "Славутська суконна фабрика".

26. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2014 у справі № 682/411/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Славутської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, треті особи Комунальне підприємство "Славутське БТІ", Управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької облдержадміністрації відмовлено.

27. Судом у справі № 682/411/14-ц встановлено:

- 19.03.2013 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбав 16/100 частини майнового комплексу, що розташований в АДРЕСА_1 , в тому числі і будівлю адміністративного будинку з прохідною загальною площею 720,8 м2; провів державну реєстрацію права власності. До складу придбаної ОСОБА_1 будівлі входить підвал, площею 227,5 м2, який є захисною спорудою цивільного захисту № 86055, та перебуває на обліку з 1982 року;

- під час приватизації майна Славутської суконної фабрики не було дотримано вимог законодавства, що регулювало питання приватизації державного майна та порядку використання захисних споруд цивільного захисту, і в подальшому приватизовано та продано ОСОБА_1 в складі майнового комплексу підвал, який є захисною спорудою. Рішення про приватизацію майна та відповідні договори купівлі-продажу майна на теперішній час є чинними, тому ОСОБА_1 є власником захисної споруди цивільного захисту № 86055;

- 18.08.2013 ОСОБА_1 стало відомо, що підвал придбаного адміністративного будинку є захисною спорудою цивільного захисту № 86055 з того часу, коли Славутська суконна фабрика перебувала у державній власності.

28. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20.05.2014 у справі № 682/411/14-ц вказане рішення суду залишено без змін.

29. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2014 у справі № 682/2016/14-ц у задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Хмельницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області, Виконавчий комітет Славутської міської ради Хмельницької області про витребування майна відмовлено.

30. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016 у справі № 924/1291/14 ПАТ "Славутська суконна фабрика" м. Славута, вул. Острозька, 1 Хмельницької області (код ЄДРПОУ 00307081) ліквідовано.

31. Листом від 02.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до першого заступника Славутського міського голови з проханням не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення державного нагляду, оскільки він письмово не брав на себе зобов`язання за договором з утримання об`єкта цивільного захисту в придбаній ним будівлі в м. Славута, вул. Острозька, 1.

32. 05.02.2020 Черняк Д. М. звернувся до Славутського міського голови з проханням розглянути заяву за участю створеної комісії та зняти з обліку захисну споруду цивільного захисту № 86055, за адресою: м. Славута, вул. Острозька, 1, яка рахується за ПАТ "Славутська суконна фабрика" та яка втратила статус споруди цивільного захисту та перейшла в приватну власність.

33. У листі виконавчого комітету Славутської міської ради від 03.03.2020 № Ч-21-25/61, адресованого Чернюку Д. М., зазначається про те, що його заява щодо зняття з обліку захисної споруди протирадіаційного укриття № 86055 розглянута та повідомлено про те що необхідно підготувати необхідні матеріали, подати пропозиції щодо виключення захисної споруди № 86055 з обліку, погодити їх з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, після чого відповідне рішення органу місцевого самоврядування може бути прийняте.

34. Фізична особа-підприємець Черняк Д. М. звернувся листом до Славутського районного сектору ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, в якому зазначає про те, що ним в 2013 році придбана будівля, розташована за адресою: м. Славута, вул. Острозька, 1, але в правовстановлюючих документах відсутня захисна споруда, на яку сектор посилається у своєму листі від 16.01.2021 № 37-59.

35. Відповідно до облікової картки від 22.06.1983 вих.№ 665 протирадіаційного укриття № 86005, в Славутській суконній фабриці, яка розташована за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Кірова, 2, вбудоване укриття, рік здачі в експлуатацію - 1982, місткість - 400 осіб, загальна площа - 210 м2.

36. У книзі обліку протирадіаційних укриттів Хмельницької області (інв. № 229) значиться протирадіаційне укриття № 86055, вул. Острозька, 1, форма власності - приватна, орган управління сховищем - ПП Черняк.

37. Згідно з відомостями про стан захисних споруд цивільної оборони м. Славута за підсумками огляду 2008 року, протирадіаційне укриття № 86055, м. Славута, вул. Острозька, 1, балансоутримувач - ЗАТ "Славутська суконна фабрика", форма власності - приватна.

38. Відповідно до договору оренди (найму) нежитлового приміщення від 30.04.2021 № 5/ОП-2021, Черняк Д. М. (орендодавець) передав ТОВ "Сансервіс" (орендар) у строкове платне користування нежитлове приміщення, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що визначене у цьому договорі та зобов`язався сплачувати орендодавцеві орендну плату (пункт 1.1). Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору об`єктом оренди є нежитлове приміщення - будівля адмінбудинку з прохідною, що належить орендодавцю на праві власності. Адреса приміщення: Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, 1; загальна площа приміщення 720,8 м2.

39. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ФОП Черняк Д. М. повідомляє, що на його балансі відсутній адміністративний будинок з прохідною на вул. Острозька, 1, м. Славута.

40. Листом від 22.04.2022 № 54-2567вих22 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Славутського міського голови з проханням надати необхідну інформацію.

41. У відповідь міський голова супровідним листом від 05.05.2022 № 04-29/543 надіслав копію зведеної відомості технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту Славутської міської територіальної громади та копію наявних документів на протирадіаційне укриття № 86055, розташоване на вул. Острозька, 1.

42. Листом від 20.05.2022 № 54-3382вих22 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Славутського міського голови з проханням надати копії необхідних документів, із зазначенням переліку необхідних документів.

43. У відповідь міський голова супровідним листом від 02.06.2022 № 04-29/632 надіслав копії витребуваних документів. Крім цього, у листі міський голова зазначив про те, що запитувані прокуратурою протирадіаційні укриття (в тому числі № 86055) ніколи не належали до комунальної власності Славутської міської ради, у її виконавчому комітеті відсутні паспорти, облікові карточки протирадіаційних укриттів № 86005, 84021, 86061 часів СРСР та акти, рішення, технічна документація, пов`язані із введенням їх в експлуатацію, а тому копії таких документів не можуть бути надані у відповідь на запит.

44. Листом від 17.06.2022 № 54-4463вих22 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до начальника Шепетівського РС ГУ ДСНС України у Хмельницькій області з проханням у строк до 24.06.2022 надати необхідну інформацію.

45. У відповідь Шепетівське РС ГУ ДСНС України у Хмельницькій області листом від 20.06.2022 № 27 надіслав прокуратурі інформацію стосовно захисної споруди цивільного захисту (№ 86055), яка розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута, вул. Острозька, 1.

46. Листом від 20.05.2022 № 54-3390вих22 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до начальника РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях з проханням у строк до 07.06.2022 надіслати належним чином засвідчені копії необхідних документів.

47. У відповідь начальник регіонального відділення супровідним листом від 06.06.2022 № 10-12/1061 надіслав копії витребуваних документів.

48. В матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету Славутської міської ради від 25.08.2022 № 04-29/914, адресований першому заступнику керівника Шепетівської окружної прокуратури, яким надіслано копії звернень Черняка Д. М. до Славутської міської ради щодо зняття з обліку захисної споруди - протирадіаційного укриття № 86055. В листі також зазначено про те, що згідно з книгою обліку сховищ, ПРУ цивільної оброни м. Славута протирадіаційне укриття № 86055 рахується за ЗАТ "Суконна фабрика" з 01.12.2007.

49. У листі міського голови виконавчого комітету Славутської міської ради від 01.09.2022 № 04-29/942, адресованому першому заступнику керівника Шепетівської окружної прокуратури, міський голова повідомив про те, що за адресою: вул. Острозька (Кірова), 2, м. Славута знаходиться багатоквартирний будинок. Згідно з книгою обліку сховищ, ПРУ цивільної оборони м. Славута, яка ведеться з 01.12.2007, за адресою: вул. Острозька (Кірова), 2, м. Славута протирадіаційне укриття ніколи не реєструвалось.

50. Листом від 23.08.2022 № 54-6611вих22 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури повідомив РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях про встановлення підстав на намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

51. Вважаючи інтереси держави порушеними, прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 21.12.2022) просить суд скасувати державну реєстрацію права приватної власності Черняка Д. М. на 16/100 частин майнового комплексу ПАТ "Славутської суконної фабрики" загальною площею 10903,5 м2, припинивши право приватної власності Черняка Д. М. на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2 на вул. Острозька, 1 м. Славута; а також Черняку Д. М. та ТОВ "Сансервіс" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2, розташоване у м. Славута на вул. Острозькій, 1 у власність держави в особі РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях.

52. Черняк Д. М., не погоджуючись з позовом, просив відмовити у задоволенні позову, застосувавши наслідки спливу строку позовної давності.

Позиція Верховного Суду

53. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке.

55. Предметом спору у цій справі є вимоги прокурора про:

- скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу ПАТ "Славутської суконної фабрики" загальною площею 10 903,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9184068106, номер запису про право власності: 387216), до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту площею 227,5 м2, що розташована у будівлі адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 м2 на вул. Острозька, 1 м. Славута, припинивши право приватної власності Черняка Д. М. на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2 на вул. Острозька, 1 м. Славута;

- зобов`язання Черняка Д. М. та ТОВ "Сансервіс" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 м2, розташоване у м. Славута вул. Острозькій,1 у власність держави в особі РВ ФДМ України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності

56. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

57. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц на які також посилається скаржник у касаційній скарзі, та від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22.02.2022 у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).

58. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).

59. Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

60. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Тобто, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

61. Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

62. Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

63. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

64. Частиною 2 статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

65. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

66. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК України).

67. Отже, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним і правомірним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

68. Верховний Суд зауважує, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Зазначені способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

69. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

70. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

71. Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

72. Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів захисту.

73. Колегія суддів зазначає, що касаційне провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду судових рішень у справі № 918/938/23.

Палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 918/938/23 в постанові 29.05.2025 дійшла таких висновків:

"40. Виходячи з викладеного особа, за якою зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості, який при цьому є захисною спорудою, за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем такого об`єкта; натомість держава або територіальна громада, за якими не зареєстроване право власності на такий об`єкт, не є його володільцем. Тому в цьому разі права держави або територіальної громади, які вважають себе власниками такого об`єкта, не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це є позов володіючого власника до неволодіючого невласника. Отже, належному способу захисту у таких випадках відповідає позовна вимога про витребування об`єкта нерухомого майна з чужого володіння в порядку віндикації.

41. При цьому рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11. 2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 - 1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21, пункт 38)).

74. У контексті висновків, викладених у зазначеній постанові, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

За таких підстав колегія суддів звертається до висновків, викладених Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 29.05.2025 у справі № 918/938/23, опублікованій після подання касаційної скарги (27.08.2025).

75. Отже, у спірних правовідносинах цієї справи належному та ефективному способу захисту прав відповідає позовна вимога про витребування нерухомого майна від відповідача-1, за яким зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості.

76. Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148) та інші), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

77. З урахуванням наведеного доводи скаржника отримали часткове підтвердження (в частині обрання прокурором неналежного способу захисту порушеного права держави в особі Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях).

Водночас, так як суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги, а у справі, що переглядається, в позові слід відмовити з огляду на неналежний спосіб захисту, питання застосування позовної давності у цій справі колегія суддів не розглядає.

78. Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що судові рішення, якими позовні вимоги задоволено, необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити через обрання прокурором неналежного способу захисту порушеного права держави.

Висновки Верховного Суду

79. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

80. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

81. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).

82. Враховуючи, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права держави, судові рішення, якими позовні вимоги задоволено, необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Розподіл судових витрат

83. За змістом частини 1 статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

84. Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

85. У зв`язку з тим, що касаційна інстанція ухвалює нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, Суд покладає на Хмельницьку обласну прокуратуру витрати відповідача-1 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7443,00 грн, а також зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 13 744,14 грн.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 924/720/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь Черняка Дмитра Миколайовича 7443 (сім чотириста сорок три) 00 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 13 744 (тринадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 14 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Хмельницької області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай