УХВАЛА

05 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3907/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Жукова С. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М. О.;

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Європа" ЛТД,

відповідач 1 - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРС Груп",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1 - Державне підприємство "Сетам",

третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор",

за участю представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - Штуць Н. Г.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018

у складі колегії суддів: Дідиченко М. А. (головуючий), Смірнової Л. Г., Пономаренка Є. Ю.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018

у складі судді Бойко Р. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Європа" ЛТД

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРС Груп",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1 - Державного підприємства "Сетам"

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор",

про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Союз-Європа" ЛТД (далі - ТОВ Фірма "Союз-Європа" ЛТД) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство), в якому, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог та зміну предмету позову просило суд:

1) визнати електронні торги лоту №268238, категорія: сільськогосподарська продукція; назва об'єкту: кукурудза 3 класу кормові потреби (ДСТУ 4525:2006), у кількості 134419 кг; рік збирання урожаю: 2017; проведені Державним підприємством "Сетам" та їх результати, оформлені протоколом проведення електронних торгів №322276 від 19.03.2018 недійсними;

2) визнати недійсним договір №1 від 26.03.2018 купівлі-продажу активу: зерна кукурудзи 3 класу кормові потреби (ДСТУ 4525:2006), у кількості 134419 кг, право на яке підтверджується складськими квитанціями №567 від 25.10.2017 (бланк АЧ №529014) та №699 від 23.11.2017 (бланк АЧ №269689) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" та ТОВ Фірма "Союз-Європа" ЛТД, укладений між Агентством та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРС Груп".

Позовні вимоги мотивовані порушенням Агентством визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" повноважень, що полягає у організації та проведенні спірних торгів з продажу належного ТОВ Фірма "Союз-Європа" ЛТД майна за відсутності правових підстав для цього. Зокрема передача спірного майна в управління Агентству була здійснена виключно з метою його збереження, а тому у останнього, за відсутності згоди власника такого активу чи відповідного судового рішення, були відсутніми правомочності в силу приписів Закону України "Про ~organization16~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" і Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №719, для здійснення відчуження спірного майна на оскаржуваних торгах. Позивач також посилався на порушення Агентством положень Закону України "Про публічні закупівлі" при виборі організатором спірних торгів ДП "Сетам".

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Агентство стверджувало, що в резолютивній частині ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 28.12.2017 у справі №552/7979/17, якою передано зерно кукурудзи 3-го класу в кількості 134 419 кг Агентству для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення його збереження, було вказано що спірне майно передається для здійснення заходів управління, що, на думку Агентства, не виключає можливості останнього розпорядження таким майном в межах визначеної Законом України "Про ~organization17~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" компетенції, в тому числі організації його реалізації. Крім того, відповідач вважає, що майно було передано Агентству для збереження його економічної вартості, що також не виключає можливості реалізації такого майна.

Також, Агентство стверджувало, що спір у даній справі не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства, адже оскаржуючи спірні торги позивач посилається на порушення при проведенні спірних торгів вимог законодавства, які стосуються реалізації Агентством покладених на нього функцій та завдань як суб'єкта владних повноважень.

08.05.2018 Агентством до суду першої інстанції було подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що спір у даній справі не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства, оскільки оскаржуючи спірні торги позивач посилається на порушення вимог законодавства, яке стосується реалізації Агентством покладених на нього функцій та завдань як суб'єкта владних повноважень (т. 1 а. с. 112).

08.05.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва відмовлено в задоволенні клопотання Агентства про закриття провадження у даній справі, з посиланням на те, що спір у даній справі фактично стосується захисту порушеного органом державної влади права позивача на мирне володіння своїм майном, що гарантоване йому положеннями Конституції України та статті 1 Першого протоколу Конвенції, тобто, є спором про право, а відтак, правові підстави вважати, що такий спір не підвідомчий господарським судам та не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства відсутні. Суд першої інстанції також послався на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від
11.04.2018 у справі №910/8424/17, відповідно до якого до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право.

13.09.2018 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір №1 від 26.03.2018 купівлі-продажу активу: зерна кукурудзи 3 класу кормові потреби (ДСТУ 4525:2006), у кількості 134 419 кг, право на яке підтверджується складськими квитанціями №567 від 25.10.2017 (бланк АЧ №529014) та №699 від 23.11.2017 (бланк АЧ №269689) між ТОВ "Кононівський елеватор" та ТОВ Фірма "Союз-Європа" ЛТД, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ "ЮРС Груп". В решті позовних вимог було відмовлено.

Суд першої інстанцій вказав, що з метою збереження спірного майна (належної позивачу кукурудзи) Апеляційним судом Полтавської області у справі № 552/7979/17, було вирішено передати його Агентству саме для забезпечення збереження такого майна (тобто, збереження в натурі). Вибір Апеляційним судом Полтавської області згідно з положеннями частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України саме такого виду управління спірним майном при його передачі Агентству додатково підтверджується посиланням в мотивувальній частині ухвали від 28.12.2017 на відсутність клопотання про реалізацію такого майна. Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що укладення Договору за наслідками проведення спірних торгів було здійснено з порушенням вимог частини 6 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України та статті 21 Закону України "Про ~organization19~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та зумовило безпідставне припинення права власності позивача на таке майно, що свідчить про недодержання при укладенні Договору встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначив, що правочином, який порушує права та інтереси позивача шляхом відчуження належного йому майна, є саме укладений між відповідачами Договір за наслідком проведених спірних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів № 322276 від 19.03.2018, який втратив фактичну силу з вчиненням Договору. Отже, в даному випадку, самі торги, оформлені вказаним протоколом, не є правочином, що виключає можливість визнання їх недійсними.

24.10.2018 Агентство звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 та просило суд скасувати зазначене рішення та прийняти нове про відмову в позові, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та стверджувало про порушення судом першої інстанції правил предметної підсудності у даній справі (т. 2 а. с. 210).

12.12.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду.

Щодо доводів Агентства про непідсудність даного спору господарському суду, суд апеляційної інстанцій також послався на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/8424/17, відповідно до якого до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право.

16.01.2019 Агентством подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі № 910/3907/18, в якій скаржник просить Суд скасувати прийняті у справі рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ Фірма "Союз-Європа" ЛТД в повному обсязі.

Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, скаржник стверджує зокрема про порушення судами попередніх інстанцій правил предметної підсудності даного спору (т. 3 а. с. 4).

Агентство вважає, що вживаючи заходів щодо управління арештованими у кримінальному провадженні активами, воно діє як суб'єкт владних повноважень, виконує покладені на нього статтями 1, 9, 21 Закону України "Про ~organization20~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статтею 100 Кримінального процесуального кодексу країни, підпунктом 15 пункту четвертого Положення "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", завдання та функції, а тому на спірні правовідносини не поширюється господарське судочинство. Агентство стверджує, що діє не для задоволення власних потреб, а з метою забезпечення та реалізації функцій та повноважень, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України та статтями 1, 9, 21 Закону України "Про ~organization20~ з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"; зазначені положення законодавства не встановлюють господарських відносин між позивачем та Агентством; Агентство не здійснює жодні права та обов'язки суб'єкта господарювання у господарських відносинах; між Агентством та позивачем відсутній спір про право, та відсутні відносини, які регулюються нормами цивільного та господарського законодавства; оспорювані правовідносини не випливають з договірних відносин між позивачем та Агентством, що виключає їх вирішення за правилами цивільного, господарського судочинства.

Додаткового скаржник стверджує про неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме положень частини 2 статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України.

28.01.2019 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 910/3907/18 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018; призначено справу до розгляду.

28.02.2019 до Верховного Суду від ТОВ Фірма "Союз-Європа" ЛТД надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить Суд залишити прийняті у справі судові акти без змін, а касаційну скаргу Агентства - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків судів, а також правильне застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Позивач також вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про підсудність даного спору господарському суду, оскільки предметом позову є недійсність правочину з продажу майна на електронних торгах, а його є юридичні особи.

05.03.2019 в судовому засіданні Верховного Суду представником Агентства було подано клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, на підставі частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, з мотивів забезпечення однакового застосування законодавства у побідних правовідносинах та визначення предметної юрисдикції такої категорії справ.

Частиною 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Відповідно до положень частини 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частини 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частини 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів оскаржує прийняті у справі постанову Північного апеляційного господарського суду від
12.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а також враховуючи клопотання Агентства про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та, з огляду на пряму вказівку частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про передачу справи № 910/3907/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Справу № 910/3907/18 Господарського суду міста Києва разом із касаційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Погребняк