Ухвала

30 травня 2018 року

м. Київ

справа № 488/5027/14-ц

провадження № 61-6490св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Хопти С. Ф.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Миколаївське лісове господарство",

відповідачі: Миколаївська міська рада, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

треті особи: реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_7,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва у складі судді Безпрозванного В. В. від 12 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Данилової О. О., Темнікової В. І., від 14 листопада 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Миколаївське лісове господарство" (далі - ДП "Миколаївське лісове господарство") звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з пунктом 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 17 грудня 2009 року № 42/65 ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, площею 1000 кв. м з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1.

Згідно з пунктами 10,10.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 25 червня 2010 року № 47/51 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1000 кв. м за рахунок земель міста, ненаданих у власність або користування, зарахувавши її за функціональним призначенням до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2.

На підставі вказаного рішення міської ради ОСОБА_4 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку від 02 вересня 2010 року.

14 жовтня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого остання отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 грудня 2010 року.

У подальшому на підставі укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу від 30 серпня 2013 року реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції області внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 2313088 про право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку.

Прокурор зазначав, що під час передачі ОСОБА_4 земельної ділянки порушено вимоги земельного законодавства. Зокрема, спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду та була передана без її вилучення у належного користувача - ДП "Миколаївське лісове господарство", з порушенням встановленої процедури зміни її цільового призначення, без узгодження з органом виконавчої влади з питань лісового господарства та без проведення державної експертизи проекту землеустрою.

Крім цього, зазначав, що строки позовної давності, встановлені статтею 257 ЦК України, у даному випадку пропущені з поважних причин, оскільки порушення закону при передачі у власність земельної ділянки лісового фонду виявлені прокуратурою м. Миколаєва під час проведеної у серпні 2014 року перевірки додержання вимог земельного законодавства в діяльності Миколаївської міської ради, за результатами якої 05 серпня 2014 року порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 364 КК України.

З урахуванням зазначеного та заяви про зміну позовних вимог, прокурор просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду із позовом поважними та поновити строк позовної давності; визнати незаконним та скасувати пункт 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 17 грудня 2009 року № 42/65, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку орієнтовною площею до 1000 кв. м з наданням адреси: АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати пункти 10,10.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 25 червня 2010 року № 47/51, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею до 1000 кв. м за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її за функціональним призначенням до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнати недійсними виданий ОСОБА_4 державний акт про право власності на земельну ділянку від 02 вересня 2010 року; скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 2313088 про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1000 кв. м, розташовану по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1 000 кв. м, вартістю 137 580 грн, що розташована по АДРЕСА_2, у власність держави в особі ДП "Миколаївське лісове господарство".

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2016 року відповідно до вимог статті 267 ЦК України визнано поважними причини пропущення позовної давності та поновлено прокурору Корабельного району м. Миколаєва строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Позов прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, ДП "Миколаївське лісове господарство" задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 40 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 17 грудня 2009 року № 42/65, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку орієнтовною площею до 1 000 кв. м із наданням адреси: АДРЕСА_1.

Визнано незаконним та скасовано пункти 10,10.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради від 25 червня 2010 року № 47/51, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею до 1 000 кв. м за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її за функціональним призначенням до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2.

Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 02 вересня 2010 року з кадастровим номером НОМЕР_2.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1 000 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_2, від 14 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1 000 кв. м по АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, реєстровий № 2232 від 30 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Скасовано у Державному реєстрі речових прав запис № 2313088 про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1000 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1 000 кв. м, кадастровий номер НОМЕР_2, вартістю 137 580 грн, по АДРЕСА_2 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею у користування ДП "Миколаївське лісове господарство". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що передача земельної ділянки ОСОБА_4 здійснена з порушенням норм ЗК України - за відсутності згоди на її вилучення у належного землекористувача, висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, а також з перевищенням Миколаївською міською радою наданих їй законодавством повноважень на розпорядження земельними ділянками. Підстави пропуску строку позовної давності суд вважав поважними, оскільки порушення норм закону при передачі земельної ділянки ОСОБА_4 були виявлені лише під час проведення прокуратурою Корабельного району м. Миколаєва перевірки дотримання вимог земельного законодавства в діяльності Миколаївської міської ради та ДП "Миколаївське лісове господарство".

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2016 року змінено, виключено з резолютивної частини рішення перший абзац, яким визнано поважними причини пропуску позовної давності та поновлено прокурору Корабельного району м. Миколаєва строк позовної давності для звернення до суду. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що строк позовної давності прокурором не пропущено, оскільки про порушення вимог земельного законодавства при розпорядженні державною власністю розпорядник земель державної власності - Миколаївська обласна державна адміністрація та ДП "Миколаївське лісове господарство" дізнались лише при проведенні прокурорської перевірки у липні 2014 року.

У грудні 2016 року ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що спірна земельна ділянка не належить до земель лісогосподарського призначення, які перебували у користуванні ДП "Миколаївське лісове господарство", а тому Миколаївська міська рада мала повноваження на розпорядження зазначеною земельною ділянкою. Судами попередніх інстанцій не враховано неналежність наданих позивачем доказів та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Судами не враховано практику Європейського Суду, зокрема, рішення від 24 червня 2003 року у справі "Стрейч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії", а також неправильно витлумачено положення статті 1 Першого протоколу Конвенції. Крім того, прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав в момент прийняття Миколаївською міською радою оскаржуваних рішень.

Також ОСОБА_5 вказувала на те, що даний спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах юридичних осіб - Миколаївської обласної державної адміністрації та ДП "Миколаївське лісове господарство" з вимогами про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради до юридичної особи - Миколаївської міської ради. Інші позовні вимоги прокурора пред'явлені до фізичних осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, є похідними від основної вимоги - визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради.

У лютому 2017 року прокуратура Миколаївської області подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або ВеликоїПалати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частиною 1 статті 404 ЦПК України.

За таких обставин, оскільки у даній справі оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, а наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами статті 403 ЦПК України є підставою для передачі справи на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду, вказану справу необхідно передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, державного підприємства "Миколаївське лісове господарство" до Миколаївської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про право власності та витребування земельної ділянки із незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 14 листопада 2016 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Ф. Хопта Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю.

В. Черняк