Головна Сервіси для юристів ... Закони Земельний кодекс України Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервіту...

Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів

Земельний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
Додати в обране

1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

2. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

{Абзац перший частини другої статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018 }

За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.

{Частину другу статті 100 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 }

Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

{Частину другу статті 100 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 340-IX від 05.12.2019 }

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

{Абзац частини другої статті 100 із змінами, внесеними згідно із Законом № 402-VII від 04.07.2013 }

3. У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.

{Статтю 100 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021 }

{Стаття 100 в редакції Закону № 997-V від 27.04.2007 }

Попередня

112/231

Наступна
Додати в обране
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Земельний сервітут встановлюється судом у випадку, коли відповідач НЕ довів, що позивач може задовольнити свої потреби щодо використання з/д в менш обтяжливий спосіб ніж запропонований (ВССУ від 13 березня 2017р., справі № 662/675/16-ц)

 Іноді дива трапляються, і суди прогресивно врегульовують складні земельні спори, зокрема щодо встановлення платного строкового земельного сервітуту. Хоча, на жаль досі у більшості подібних неординарних справах суди не мають бажання розбиратись, і конфліктна ситуація між сторонами залишається і після суду.     

Земельний сервітут – це право власника або землекористувача з/д на обмежене платне або безоплатне користування чужою з/д.  Відповідно до ст. 100 ЗК України – «порядок встановлення земельних сервітутів» сервітут встановлюється договором, законом, заповітом або рішенням суду та підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.  ЗК визначає перелік базових земельних сервітутів і не обмежує цей перелік.

У цій справі позивач після ігнорування  відповідачем пропозиції укласти договір сервітуту  звернувся із позовом про встановлення судом сервітуту "про надання права пересування дощувальної машини через земельні ділянки, які належать на праві власності відповідачу."  

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у кращих традиціях порушення принципу змагальності сторін: позивач  - не надав доказів, щодо неможливості задовільнити свої потреби у використанні своєї з/д без права проходу дощувальної машини по з/д відповідача.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, і з ним погодився ВССУ, правильно застосувавши принцип змагальності сторін: відповідач - не надав доказів про те, що позивач має можливість використовувати з/д за цільовим призначенням в інший спосіб без проходу дощувальної машини по з/д відповідача.

Судом при встановленні сервітуту було також враховано наступне: цільове призначення з/д  сільськогосподарське призначення – потребує постійного поливу, позивач – суб’єкт господарювання предметом діяльності якого є агробізнес, істотні умови сервітут – строк дії, площа, межі вказані на плані з/д і плата. Плата була запропонована позивачем  і складає 100% земельного податку від земельного податку за частину з/д на які поширюється дія сервітуту.  

Отже, беремо на озброєння це рішення і дякуємо суду за правильне застосування принципу змагальності сторін у справі.

Аналізуйте судовий акт: Земельний сервітут відбувся! ВСУ підтвердив в Одесі право безоплатного проходу та проїзду на транспортному засобі через приватну земельну ділянку (ВСУ від 19 лютого 2016 р.)

 При слові «сервітут» чи розмірковуваннях на тему «встановити сервітут договором або судом» у більшості практикуючих юристів виникає посмішка чи впевненість що це виключно теорія. І це незважаючи на те, що сервітути це інститут давнього римського права. Складно уявити, що через приватну ділянку огороджену парканом, охороною, із злими собаками можна проходити посилаючись на законне право.

Проте час іде і, на диво, інколи суди стають дуже прогресивними. У цій справі сервітут встановив суд апеляційної інстанції, який скасував відмовне рішення суду першої інстанції.  І це в Одесі! І це не «междусобойчик».  Складна справа та законне рішення.

ВСУ відмовив у допуску заяви про перегляд і залишив сервітут в силі. Зокрема суди обґрунтовували встановлення сервітуту тим, що у документації на земельну ділянку – висновку управління архітектури та містобудування - було вже передбачено право проходу суміжного землекористувача.  Окрім цього в ситуаційній схемі та на плані меж зон обмежень і сервітутів з/д були визначені межі та площа частини з/д на який дії сервітут. В рішенні суду були зазначені координати частини з/д, на якій дії сервітут. У відомості вирахування площ угідь з/д частина з/д значиться  «під проїздами, проходами та площадками».

Залишається додати, що рішення суду про встановлення земельних сервітутів треба обов’язково реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.  І звичайно відкрите питання, як таке рішення примусово виконати у випадку ігнорування його власником з/д.  

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст