Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)

Аналізуйте судовий акт: Стаття 119 ЗК України є декларативною і не надає жодних переваг для набуття права власності за набувальною давністю особі яка без документів понад 15 років користується земельною ділянкою (ВС/КЦС, справа № 742/2916/15-ц від 11.04.2018р.)

Враховуючи те, що в Україні багато людей як і раніше не поспішають оформлювати «правильні» документи на нерухомість популярність набуття права власності особи на певну річ за набувальною давністю ймовірно буде зростати, особливо коли навколо цієї речі будуть виникати спори та рейдерство.   

Проте, з огляду на цю постанову ВС перспективність способу набуття права власності за давністю користування  на земельну ділянку падає до нуля. Власне, взагалі  не зрозуміло навіщо законодавець передбачив у Земельному кодексі  України статтю 119  у діючий редакції.   

У даній справі позивач звернувся  із  позовом про визнання права власності на з/д  на підставі ст. 119 ЗК України - "Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)" . Позивач стверджував та навіть подавав певні документи, про те що він 15 років відкрито та безперервно користується бажаною з/д, сплачує податки та здійснює її обробку.

Цікаво, що відповідач – орган місцевого самоврядування і власник земельної ділянки – не заперечував проти набуття позивачем права власності на з/д. Тому напевно суд першої інстанції і задовільнив позов.  

За апеляційної скаргою прокурора суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, суд касаційної інстанції залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Зокрема ВС висловився наступним чином.  Аналіз статті 119 ЗК України дає підстави для висновку, що не передбачено жодних переваг для осіб, зазначених у частині першій цієї статті, оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування (статті 118, 123 ЗК України). Ця норма надає лише право звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу земельної ділянки у власність чи користування і не передбачає обов'язкової передачі земельної ділянки у власність чи користування таким особам при дотриманні передбаченої законом процедури звернення та подання необхідних документів.

Тобто, при бажанні набути право власності на з/д, яка перебуває у комунальній чи державній власності в принципі байдуже, що особа відкрито та добросовісно нею користувалася 15 і більше років.  Це не працює.

Так чи інакше особі слід в загальному порядку звертатися до органу місцевого самоврядування чи органу державної влади та за встановленою ЗКУ процедурою набувати право власності на з/д в межах норм безоплатної передачі з/д визначених ст. 121 ЗК України. При цьому компетентний орган може відмовити у набутті права заявнику із підстав передбачених ЗК України незважаючи на відкрите та добросовісне користування з/д понад 15 років.