Стаття 116. Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності

Земельний кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси

9769

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

{Назва статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5245-VI від 06.09.2012 }

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

{Абзац перший частини першої статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008 }

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

{Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005 , № 489-V від 19.12.2006 , № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 ; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008 }

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

{Частина четверта статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020 }

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

{Частина п'ята статті 116 в редакції Закону № 5245-VI від 06.09.2012 }

Попередня

131/234

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Право на безоплатне отримання землі державної або комунальної власності одного виду, в т.ч. для ведення фермерського господарства, можна використати лише один раз. (ВС КЦС № 539/3886/19 від 23.08.2023 р.)
У цій справі, перший заступник керівника прокуратури (далі - прокурор), діючи в інтересах органу місцевого самоврядування, подав позов про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради про дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок та їх затвердження - оскільки орендар, що такий дозвіл отримав - ще раніше, у 2012 - 2014 роках реалізував право на отримання земельної ділянки площею 46,4 га для ведення фермерського господарства, а додатково земельні ділянки громадяни або фермерське господарство можуть отримати лише на конкурентних засадах шляхом участі у торгах.

Крім того, прокурор просив визнати недійсними договори оренди землі, бо під час їх укладення нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель комунальної власності, не визначалась, а у фермера-орендаря був відсутній намір використовувати землю бо такий передав її у суборенду.

Справа розглядалася неодноразово. В кінцевому підсумку ВС КЦС прийняв рішення, погодившись із вищенаведеними доводами прокурора.

Отже, у цій справі, ВС вказав: Закон України “Про фермерське господарство” (далі - Закон № 973) запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Створенню фермерського господарства передує, по-перше, бажання й ініціатива громадянина здійснювати підприємницьку діяльність на власний ризик саме у такій формі з метою отримання прибутку та, по-друге, вирішення питання про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність та/або користування, що є необхідною умовою реалізації ним права на створення такого фермерського господарства, а також державної реєстрації останнього як юридичної особи. Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі. Читати повністю