Стаття 94. Адміністративний арешт майна

Податковий кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 2916

    Переглядів

  • 2916

    Переглядів

  • Додати в обране

    94.1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

    94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

    94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

    94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

    {Положення підпункта 94.2.2 пункту 94.2 статті 94, згідно з яким адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з'ясовується, що фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 13-рп/2012 від 12.06.2012 }

    94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

    {Підпункт 94.2.3 пункт 94.2 статті 94 в редакції Закону № 655-VIII від 17.07.2015 }

    94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

    {Підпункт 94.2.4 пункту 94.2 статті 94 в редакції Закону № 3205-VI від 07.04.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 4834-VI від 24.05.2012 , № 5083-VI від 05.07.2012 , № 71-VIII від 28.12.2014 , № 129-IX від 20.09.2019 }

    94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

    {Положення підпункта 94.2.5 пункту 94.2 статті 94, відповідно до якого адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з'ясовується, що відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 13-рп/2012 від 12.06.2012 }

    94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

    94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

    {Підпункт 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

    94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

    {Пу нкт 94.2 статті 94 доповнено п ідпунктом 94.2.8 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.2.9. нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

    {П ункт 94.2 статті 94 доповнено п ідпунктом 94.2.9 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    94.3. Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

    94.4. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

    94.5. Арешт майна може бути повним або умовним.

    Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

    Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

    {Абзац третій п ункту 94.5 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.6. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

    {Абзац перший п ункту 94.6 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

    94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

    Арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

    { Абзац другий підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }

    Звільнення коштів з-під арешту банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей здійснює за рішенням суду.

    { Абзац третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }

    94.7. Арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

    У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на території якого здійснено таке затримання, з обов'язковим врученням примірника протоколу.

    {Абзац третій п ункту 94.7 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про накладення арешту на таке майно або відмову в ньому шляхом неприйняття такого рішення.

    {Абзац четвертий п ункту 94.7 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    Рішення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте до 24 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу про тимчасове затримання майна, але коли відповідно до законодавства України контролюючий орган закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується на час такого закінчення роботи.

    У разі якщо рішення про арешт майна не приймається протягом зазначеного строку, майно вважається звільненим з-під режиму тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність відповідно до закону.

    94.8. При накладенні арешту на майно у випадках, визначених пунктом 94.7 цієї статті, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу невідкладно вручається особі (особам, зазначеним у пункті 94.6 цієї статті), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання майна, без виконання положень пункту 94.6 цієї статті.

    {П ункт 94.8 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.9. У разі якщо місцезнаходження осіб, зазначених у протоколі про тимчасове затримання майна, не виявлено або коли майно було затримано, а осіб, яким воно належить на праві власності чи інших правах, не встановлено, рішення про арешт майна приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу без вручення його особам, зазначеним у пункті 94.6 цієї статті.

    {П ункт 94.9 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.10. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

    {Абзац перший п ункту 94.10 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

    Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

    94.11. Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

    {Абзац перший п ункту 94.11 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.

    {Абзац другий п ункту 94.11 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.12. При прийнятті рішення про арешт майна банку, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей арешт не може бути накладено на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку, розрахунковому рахунку небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.

    {П ункт 94.12 статті 94 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 }

    94.13. Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих контролюючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених контролюючим органам, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом.

    94.14. Функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Виконавець рішення про арешт:

    {Абзац перший п ункту 94.14 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.14.1. надсилає рішення про арешт майна відповідно до пункту 94.6 цієї статті;

    94.14.2. організовує опис майна платника податків.

    94.15. Опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих.

    У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його майна здійснюється у присутності понятих.

    Для проведення опису майна у разі потреби залучається оцінювач.

    Представникам платника податків, майно якого підлягає адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.

    Понятими не можуть бути працівники контролюючих органів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України "Про виконавче провадження".

    94.16. Під час опису майна платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення опису майна платника податків складається протокол, який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усе майно, що підлягає опису, пред'являється посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим, для огляду.

    94.17. Посадова особа контролюючого органу, яка виконує рішення про адміністративний арешт майна платника податків, визначає порядок його збереження та охорони.

    94.18. Виконання заходів, передбачених пунктами 94.15-94.17 цієї статті, у період з 20-ї години до 9-ї години наступного дня не допускається.

    94.19. Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з:

    94.19.1. відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

    94.19.2. погашенням податкового боргу платника податків;

    94.19.3. усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;

    94.19.4. ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

    94.19.5. наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;

    94.19.6. скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт;

    {Підпункт 94.19.6 п ункту 94.19 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

    94.19.7. прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту;

    94.19.8. пред'явленням платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

    {Підпункт 94.19.8 пункту 94.19 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3205-VI від 07.04.2011 , № 3609-VI від 07.07.2011 , № 4834-VI від 24.05.2012 , № 5083-VI від 05.07.2012 , № 71-VIII від 28.12.2014 , № 129-IX від 20.09.2019 }

    94.19.9. фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;

    {Підпункт 94.19.9 пункту 94.19 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 }

    94.19.10. взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

    {П ункт 94.19 статті 94 доповнено підпунктом 94.19.10 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

    94.20. У випадках, визначених підпунктами 94.19.2-94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 , 94.19.10 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

    {Абзац перший пункту 94.20 статті 94 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 1117-IX від 17.12.2020 }

    У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, контролюючий орган повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

    94.21. У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадках, визначених пунктами 94.19.1, 94.19.6, 94.19.7, 94.19.9, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.

    Попередня

    108/318

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Відсутність директора та головбуха за юр. адресою платника податків та у зв’язку з цим неможливість вручити направлення на перевірку НЕ є підставою для адмін. арешту майна цього платника податку (ВАСУ від 22. 05. 2017р., № 813/5013/13-а)

     Для того щоб провести планову податкову виїздну перевірку податкові інспектори повинні вручити уповноваженим посадовим особам платника податків направлення на перевірку під підпис, або скласти акт про відмову цих осіб від підпису. Проте, необхідна фізична присутність цих осіб на підприємстві, і з цим у перевіряючих великі складності.  Непоодинокі  випадки, коли директор та головний бухгалтер прямо ховаються від вручення направлення на перевірку, і тоді обурені податківці намагаються заарештувати активи платника податків.   

    Так, в цій справі фіскальний орган звернувся до суду із поданням про адміністративний арешт майна платника податків в порядку, передбаченому ст. 94 ПК України.  Подання обґрунтовувалось тим, що платник податків начебто  відмовився від підпису в отриманні направлення на перевірку, у зв’язку з тим, що директор та головний бухгалтер були відсутні за юридичною адресою. Тобто, не було в момент візиту перевіряючих посадових осіб платника податку, які б були уповноважені розписатись у направленні на перевірку та допустити податкових інспекторів.   

    Суди трьох інстанцій відмовили фіскальному органу у задоволенні такого подання. Зокрема, ВАСУ підкреслив, що для адмінарешту майна фіскальному органу у суді необхідно довести факт відмови платника податків від підпису на направленні на перевірку та допуску податкових інспекторів на  перевірку. Акт та пояснення перевіряючих фіскального органу щодо відсутності уповноважених посадових осіб за юридичною адресою платника податків  НЕ є достатніми доказами у такому випадку.

    Звичайно, ВАСУ не вказав фіскалам, які інші докази  в такому випадку повинні бути надані суду… 

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати