Історія справи

Постанова ВССУ від 29.01.2025 року у справі №707/2891/20
Постанова КЦС ВП від 19.04.2023 року у справі №707/2891/20
Постанова КЦС ВП від 19.04.2023 року у справі №707/2891/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 707/2891/20

провадження № 61-16837св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача Литвиненко І. В.,

суддів Грушицького А. І., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ,

відповідачі: Черкаська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,

треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Новікова О. М., у справі за позовом виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення земельної ділянки та скасування її державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2020 року виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;

- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 10 грудня

2015 року серія НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва з одночасним припиненням речового права на неї;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 ;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.

В обґрунтування вимог вказував, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність тринадцятьом громадянам, у тому числі ОСОБА_1 , земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

Земельна ділянка загальною площею 4,3148 га, за рахунок якої у подальшому і сформовано спірну земельну ділянку, що відведена у приватну власність ОСОБА_1 , належить до виду угідь - «піски» на підставі затвердженої розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 04 серпня 2015 року № 222 технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації вказаного масиву.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20 спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 4,3148 га, до проведення його інвентаризації, обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 09 вересня 2015 року № 255 надано дозвіл тринадцятьом громадянам, у тому числі і ОСОБА_1 , на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок у подальшому проінвентаризованого масиву загальною площею 4,3148 га, для ведення індивідуального дачного будівництва.

Вказував, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури, встановленої ЗК України, Закону України «Про державний земельний кадастр», Закону України «Про землеустрій», оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі водного фонду, зайняті штучними водосховищами. Чинним законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Таким чином, розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийняте всупереч статтям 20, 58, 59, 84, частини дев`ятої статті 118 186-1 ЗК України, статті 4 ВК України.

Як наслідок незаконності та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 підлягає визнанню незаконним та скасуванню свідоцтво про право власності від 10 грудня 2015 року серія НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2016 року № 7835, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 2016 року № 10128, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту.

Оскільки спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської обласної державної адміністрації не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Черкаський районний суд Черкаської області рішенням від 24 лютого 2021 року позов задовольнив.

Визнав незаконним та скасував розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», у частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення.

Визнав незаконним та скасував свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 10 грудня 2015 року, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.

Скасував державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею

0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї.

Усунув перешкоди державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 .

Визнав незаконною та скасував державну реєстрацію земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва.Вирішив питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що уповноваженим державою органом на розпорядження землями водного фонду державної форми власності за межами населеного пункту є Черкаська обласна державна адміністрація.

Черкаська районна державна адміністрація прийняла розпорядження

від 30 листопада 2015 року № 326 про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка межує з Кременчуцьким водосховищем, містить в своєму складі землі зайняті цим водосховищем та його прибережну захисну смугу, із перевищенням наданих законом повноважень. Зазначене є підставою для визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

Перебування спірної ділянки у приватній власності громадянина для індивідуального дачного будівництва не лише порушує право власності на неї держави, а й унеможливлює контроль за збереженням земель водного фонду, їх раціональним використанням та забезпечення іншим громадянам конституційного права на доступ до таких земель.

Оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської обласної державної адміністрації не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Черкаський апеляційний суд постановою від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Шимановського А. В., задовольнив частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року скасував й ухвалив нове судове рішення, яким позов залишив без розгляду.

Вирішив питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд встановивши, що земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 не належить до земель водного фонду, що не було встановлено районним судом під час розгляду справи, враховував, що розпорядником спірної земельної ділянки є Будищенська сільська рада Черкаського району Черкаської області, а тому необхідно застосувати положення закону про належний спосіб судового захисту у справі, оскільки прокурор не має повноважень на її представництво у справі.

Черкаська обласна державна адміністрація та Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ не є розпорядниками оспорюваної земельної ділянки, оскільки цільове призначення землі - це землі рекреаційного призначення, а не землі водного фонду (як зазначено в позовних вимогах прокурора), тому позовні вимоги прокурора підлягали залишенню без розгляду за відсутністю повноважень прокурора для звернення з вказаним позовом до суду.

Верховний Суд постановою від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнив.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року скасував, справу направив для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначив, що зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що справу розглянуто судом по суті з наданням правової оцінки встановленим у справі фактичним обставинам. При цьому судом ухвалене рішення про залишення позову прокурора без розгляду з підстав відсутності у прокурора прав на представництво інтересів держави у цій справі.

Отже, розглянувши справу по суті, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову прокурора без розгляду.

При новому розгляді справи суду слід було врахувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду щодо надання земельних ділянок за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги у постановах: від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19).

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 13 липня 2023 року клопотання Черкаської обласної державної адміністрації задовольнив.

Залучив до участі у цій справі правонаступника Черкаської обласної державної адміністрації - Будищенську сільську раду Черкаського району Черкаської області.

Черкаський апеляційний суд постановою від 25 жовтня 2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14 листопада 2023 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шимановського А. В. - задовольнив частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року в частині:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 10 грудня 2015 року серії НОМЕР_1 , яке видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва;

- скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею

0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва з одночасним припиненням речового права на неї;

- визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки

від 19 листопада 2015 року з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, скасував та ухвалив в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки залишив без змін.

Вирішив питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд виходив з того, що експерт Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України під час проведення земельно-технічної експертизи у цій справі не досліджував питання віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду - штучні водосховища, що було однією з фактичних підстав позову прокурора, та не спростував цієї обставини, натомість, досліджував питання перебування спірної земельної ділянки в межах нормативно-визначеного розміру прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро, яке не стосувалось фактичних підстав позову. Отже, висновок експерта, виготовлений за результатами проведення земельно-технічної експертизи, не може бути основним (беззаперечним) доказом у справі, який спростовує доводи прокурора про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району належить до земель водного фонду, оскільки знаходиться в межах технічно-експлуатаційної Будище-Свидівської захисної дамби, а тому не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_1 .

Встановивши, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду України апеляційний суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права держави є саме вимога про повернення земельної ділянки, тобто негаторний позов, з яким звернувся прокурор.

Водночас вказав, вирішуючи інші позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що вимоги про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки є неефективним способом захисту, оскільки рішення органу державної влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване, і незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, суд має самостійно надати правову оцінку рішенню органу державної влади та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. Крім того, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки є неефективними способом захисту, оскільки відновлення порушених прав забезпечується зобов`язанням повернути земельну ділянку.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2023 року заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокурора про усунення перешкод державі в особі Будищенської сільської ради та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 площею 0,0550 га, шляхом скасування її державної реєстрації скасувати, а рішення Черкаського районного суду від 24 лютого 2021 року у цій частині залишити в силі.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 20 червня 2023 року у справі № 633/488/18, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 04 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, Верховного Суду від 07 червня 2022 року у справі № 599/1466/19.

Суд апеляційної інстанції порушив норми статей 3 263 264 ЦПК України, статей 79-1 152 193 ЗК України, статей 15 16 391 ЦК України, статей 21, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі як земель рекреаційного призначення унеможливить її раціональне використання та збереження державою і територіальною громадою Будищенської сільської ради, як земель водного фонду, тому захист порушеного права територіальної громади підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нею саме як земельною ділянкою водного фонду через скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, як земель рекреаційного призначення.

Такий спосіб захисту повністю відповідає критерію ефективності, адже співвідноситься зі змістом права, за захистом якого звертається позивач, характером порушення цього права та спричиненими цим порушенням наслідками.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Черкаського районного суду Черкаської області.

26 грудня 2023 року цивільна справа № 707/2891/20 надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 08 січня 2025 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 09 вересня 2015 року № 255 наданий дозвіл двом громадянам, у тому числі і ОСОБА_1 , на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, за рахунок у подальшому проінвентаризованого масиву загальною площею 4,3148 га.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада

2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» були затверджені проекти землеустрою та передані у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 вказаного розпорядження ця земельна ділянка віднесена до категорії земель рекреаційного призначення.

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В. І. від 10 грудня 2015 року № 26948702 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 12464929 від 09 грудня 2015 року та видане свідоцтво про право власності від 10 грудня 2015 року серії НОМЕР_1 .

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20 земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту, відповідно до форми 6-зем, станом на 01 січня 2015 року обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища), а станом на 31 грудня 2015 року обліковувалась як землі запасу (в розрізі угідь - піски), на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 04 серпня 2015 року № 222, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 га. Станом

на 01 січня 2005 року та 01 січня 2010 року обліковувались як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища).

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16 червня 2020 року № 3379/3/4/11-20 проектна документація щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не погоджувалась.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19 червня 2020 року № 10-23-0.9-4671/2-20 документація із землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки на проведення державної експертизи не надходила.

Відповідно до листа Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 21 липня 2020 року № 420/13 технічно-експлуатаційна зона Будище-Свидівської захисної дамби в межах вказаних у листі земельних ділянок становить 116,0 м від краю дорожнього полотна.

Згідно з листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 12 червня 2020 року № 348/13 спірна земельна ділянка розташована на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності.

Листом державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 22 липня 2020 року № 10-28-0.5-1272/2-20 підтверджено факт перебування спірної земельної ділянки в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, що також підтверджується відповідною план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової технічно-експлуатаційної зони дамби, розробленою державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2016 року № 7835, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 07 грудня 2016 року № 10128, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскільки заявником оскаржується постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, Верховний Суд в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції не переглядає.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, апеляційний суд виходив з того, що пред`явлення такої вимоги є неефективним способом захисту, оскільки відновлення порушених прав забезпечується зобов`язанням повернути земельну ділянку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 визначено, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Отже, індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У зв`язку з цим при вирішенні справи суду належить з`ясувати, які конкретно права та охоронювані законом інтереси позивача порушені оспорюваним актом.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див., зокрема, пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 906/1175/18, від 20 червня 2023 року у справі № 910/5529/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 916/156/22, від 22 лютого 2022 року у справі № 910/2330/21,

від 06 вересня 2022 року у справі № 910/9228/21, від 29 листопада 2022 року у справі № 910/745/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 910/18029/16, від 15 червня

2021 року у справі № 910/10440/19, від 01 липня 2021 року у справі № 910/7029/20, від 01 вересня 2020 року у справі № 910/14065/18, від 18 серпня 2020 року у справі

№ 910/7631/18, від 16 червня 2020 року у справі № 922/3371/19, від 10 грудня

2019 року у справі № 906/43/19, від 26 листопада 2019 року у справі № 917/92/19,

від 05 листопада 2019 року у справі № 926/746/19 та від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18.

У такий спосіб, Верховним Судом запроваджено певний алгоритм, який полягає в тому, що хоча кожна з наведених складових (а) відсутність у позивача права або законного інтересу; б) відсутність їх порушення; в) відсутність їх порушення саме відповідачем; г) обрання неналежного та/або неефективного способу захисту позивачем) і є самостійною підставою для відмови в позові, однак їх застосування судом можливо виключно за наявності позитивної відповіді на попереднє питання.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня

2019 року у справі № 910/11511/18.

Поряд з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18 (провадження 12-60гс23) викладений висновок щодо належності та ефективності вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого змінено категорію цільового призначення землі.

У справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду аналізувала належність позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого змінено категорію земель за цільовим призначенням. Визначивши, що порушення інтересів держави органом місцевого самоврядування полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що таке рішення не вичерпало своєї дії шляхом виконання (укладенням відповідного договору тощо) та є чинним та породжує відповідні правові наслідки.

На підставі цього Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за умови, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною, а прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.

Втім апеляційний суд у цій справі, оцінюючи позовну вимогу прокурора про скасування державної реєстрації земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва дійшов помилкового висновку, що такий спосіб захисту є неефективним.

Колегія суддів зауважує, що у цій справі та у касаційній скарзі зокрема, прокурор вказував, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, а тому колегія суддів, з огляду на викладене вважає аргументи касаційної скарги обґрунтованими.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги прокурора про скасування державної реєстрації земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва скасувати, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.

Щодо судових витрат

Згідно із частинами першою, сьомою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення підпункту в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки за подання касаційної скарги заступник керівника Черкаської обласної прокуратури сплатив 4 204 грн судового збору, то ця сума коштів підлягає стягненню з Черкаської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 на його користь у рівних частках, оскільки колегія суддів задовольняє його касаційну скаргу, скасовує постанову апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 141 400 406 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна, про скасування державної реєстрації земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, яка розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва скасувати, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року в означеній частині залишити в силі.

Стягнути з Черкаської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 та користь Черкаської обласної прокуратури по 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні у відшкодування судових витрат за подачу касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Литвиненко

Судді: А. І. Грушицький

Є. В. Петров

В. В. Пророк

В. В. Сердюк