Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону Укра­їни на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або по­вторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлен­ням волі на той самий строк.

1. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

1. Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини щодо забезпечення тери­торіальної цілісності і недоторканності України в межах встановлених кордонів. Те­риторіальна недоторканність України є невід’ємною складовою її самостійності та незалежності. Частина 3 ст. 2 Конституції України проголошує, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Відповідно до ст. 73 Консти­туції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Про поняття «територія України» та «державний кордон України» див. коментар до ст. 6 КК.

1. Об’єктивна сторона цього злочину може виявлятися у трьох різних формах:

1. дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону на порушення по­рядку, встановленого Конституцією України; 2) публічні заклики до вчинення цих дій;

1. розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Зміст цих форм ді­яння аналогічний формам діяння, передбаченим у ст. 109 КК (див. коментар до ст. 109 КК). Відмінність виявляється лише в тому, що у ст. 110 КК закон не передбачає як обов’язкову ознаку насильницьку зміну меж території або державного кордону України.

1. Суб’єктивна сторона цього злочину - прямий умисел. Обов’язковою ознакою є мета - змінити межі території або державний кордон України.
2. Суб’єкт - фізична осудна особа, яка досягла 16-ти років.
3. Частина 2 ст. 110 КК передбачає такі кваліфікуючі ознаки: 1) вчинення вказаних у ч. 1 ст. 110 КК дій особою, яка є представником влади; 2) повторність; 3) за поперед­ньою змовою групою осіб; 4) дії, поєднані з розпалюванням національної чи релігій­ної ворожнечі.

Перші дві ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам злочину, передбаченого в ч. 2 ст. 109 (див. коментар до ст. 109 КК).

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб має місце в тих випадках, коли його вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК).

Для цієї кваліфікуючої ознаки не має значення, чи були всі учасники групи співвико- навцями, чи вони виконували різні ролі.

Дії, пов ’язані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, мають місце в тих випадках, коли суб’єкт діє з метою викликати вороже ставлення до осіб іншої національності або релігії.

1. Частина 3 ст. 110 КК передбачає особливо кваліфікуючу ознаку - вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 ст. 110 КК, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків (наприклад, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищен­ня важливих об’єктів, пошкодження життєзабезпечуючих комунікацій тощо). Цей особливо кваліфікований склад сконструйований як матеріальний, тому він є закінче­ним тільки за фактичного настання зазначених у ч. 3 ст. 110 КК наслідків. Якщо такі наслідки не настали, але умисел був спрямований на їх спричинення, відповідальність повинна наставати за замах на злочин (див. коментар до ст. 15 КК).