Стаття 164. База оподаткування

Податковий кодекс України (ЗМІСТ) Інши кодекси
  • 8305

    Переглядів

  • 8305

    Переглядів

  • Додати в обране

    164.1. Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

    Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

    У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

    Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

    {Пункт 164.1 статті 164 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 }

    164.1.1. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

    164.1.2. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

    164.1.3. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

    164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

    164.2.1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

    164.2.2. суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

    {Підпункт 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 і з змінами, внесеними згідно із Законами № 2497-VIII від 10.07.2018 , № 466-IX від 16.01.2020 }

    164.2.3. доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

    164.2.4. частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу;

    164.2.5. дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу;

    164.2.6. оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодексом;

    164.2.7. сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;

    {Підпункт 164.2.7 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012 }

    164.2.8. пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів;

    {Підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1 розділу IV Закону № 1166-VII від 27.03.2014; підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 в редакції Законів № 1588-VII від 04.07.2014 , № 71-VIII від 28.12.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

    164.2.9. інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу;

    {Підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

    164.2.10. дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом;

    164.2.11. сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу;

    {Підпункт 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 }

    164.2.12. кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

    164.2.13. доходи, що становлять позитивну різницю між:

    сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва;

    сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором;

    164.2.14. дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

    а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

    {Підпункт "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;

    в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;

    г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.

    {Абзац п'ятий підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 }

    ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

    {Підпункт 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

    Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

    164.2.15. сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених підпунктом 170.8.2 пункту 170.8 статті 170 цього Кодексу;

    164.2.16. сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

    а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

    б) одним із членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податку;

    в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику;

    {Підпункт "в" підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 ; в редакції Закону № 1946-IX від 14.12.2021 }

    г) резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку - гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту;

    { Підпункт 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 }

    {Підпункт 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 5083-VI від 05.07.2012 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

    164.2.17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

    а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

    {Підпункт "а" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 }

    б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

    Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

    {Абзац другий підпункту "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

    Також не вважається додатковим благом платника податку сплачена суб’єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов’язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб’єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору.

    {Підпункт "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017 }

    Також не вважається додатковим благом платника податку сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника податку у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку;

    {Підпункт "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020 }

    в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

    Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

    г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

    ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

    {Підпункт "ґ" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

    д) основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

    {Абзац перший підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 в редакції Закону № 1383-IX від 13.04.2021 }

    За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

    { Підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

    { Підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    {Підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012 , № 5519-VI від 06.12.2012 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

    е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

    {Підпункт "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1275-VII від 20.05.2014 , № 1383-IX від 13.04.2021 }

    Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті;

    164.2.18. дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

    Під час виплати доходів за зданий (проданий) платником податку брухт дорогоцінних металів особа, яка його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом;

    {Пункт 164.2 статті 164 доповнено новим пунктом 164.2.18 згідно із Законом № 4238-VI від 22.12.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 }

    {Підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

    164.2.20. інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

    164.3. При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

    164.4. Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

    164.5. Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

    К = 100 : (100 - Сп),

    де К - коефіцієнт;

    Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

    У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

    164.6. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

    {Абзац перший пункту 164.6 статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

    {Абзац другий пункту 164.6 статті 164 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

    Попередня

    170/318

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Банком прощено суму боргу за кредитом в інвалюті, без зміни валюти зобов'язання, а це зумовлює виникнення зобов’язання фізособи декларувати та оподатковувати таку в розмірі суми прощеного боргу (ВС КАС №826/12872/17 від 28.07.2021 р.)
     Рішення ВС КАС у спорі з податковою, яке буде цікаво особам, що розраховують на прощення (анулювання) банком боргу за кредитами в іноземній валюті. В мотивувальній частині суд роз’яснив нюанси оподаткування та декларування таких операцій фізичними особами.

    Всі мабуть пам’ятають як змінився курс доллара з 2014 і в 2015 році. Так ось законодавець вніс певні положення в Податковий кодекс України (надалі - "ПК України"), що мали б пом’якшити курсові різниці, якщо банк змінив би валюту зобов’язання при анулюванні боргу. Втім, складність і неоднозначність правових формулювань, як часто це буває у податковому законодавстві - зумовила спір. Але, про все спочатку:

    У 2015 році, керуючись умовами кредитного договору із банком, фізична особа достроково погасила частку боргу, що залишилась нею до сплати. Зважаючи на таку дострокову сплату, позичальнику було прощено (анульовано) суму боргу, яка залишилась (в інвалюті - 19924,54 доларів США).  

    Банк - відповідно, подав податковій інформацію за формою №1-ДФ де відобразив суму прощеного боргу за кредитним договором - 434293,60 грн. за ознакою доходу-126 (дохід, отриманий як додаткове благо). Позичальник же, якому було прощено борг, відобразив у своїй декларації (про майновий стан та доходи) набагато меншу суму «додаткового блага» - 159256,85 грн. та - відповідно сплатив саме з цієї (меншої) суми податок на доходи та військовий збір. Позичальник вважав, що сума боргу підлягає перерахунку відповідно до курсу станом на 01.01.2014 р. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: У разі прощення процентів (анулювання), нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку (ВС/КАС у справі № 819/1181/17 від 14 січня 2021 р.)

    Актуальна позиція ВС стосовно визначення доходу, який вважається додатковим благом платника податків.

    У цій справі позивач звернулась до суду з позовом до податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

    Так, підставою прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки податківців, про те, що внаслідок прощення боргу позивачу, у останнього виник обов’язок щодо визначення та сплати зобов`язань з ПДФО.

    ВС, серед іншого, було надано висновок щодо правового статусу процентів, які нараховані та прощені банком за умовами договору за користування кредитом для цілей оподатковування ПДФО.

    Позиція ВС: Згідно з пп.163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

    Відповідно до абз. 2 п. 164.1 ст. 164 вказаного Кодексу загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

    За приписами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо(крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

    Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній до 2 січня 2013 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

    Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

    Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

    Крім того, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство обов`язок платника податків (боржника) щодо сплати податку з таких доходів та щодо їх відображення у річній податковій декларації на підставі абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України пов`язував також із настанням такої умови як повідомлення кредитором платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу.

    Аналізуйте судовий акт: У разі прощення процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку (ВС/КАС у справі № 821/414/16 від 19 травня 2020 р.)

    Актуальна позиція ВС стосовно визначення доходу, який вважається додатковим благом платника податків.

    Виходячи з положень ПК України додатковим благом є дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, а тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі, коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

    У даній справі ВС визначив правовий статус пені та відсотків для цілей оподаткування податком на прибуток фізичних осіб.

    Фабула судового акту: Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до податкового органу, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

    На думку контролюючого органу, внаслідок анулювання (прощення) банком-кредитором заборгованості боржника - позивачки за кредитним договором позивачка отримала додаткове благо, яке мала включити до доходу та задекларувати в податковій декларації про майновий стан і доходи.

    На думку позивачки, оскільки анульована (прощена) заборгованість є повністю нарахованою банком пенею, то в силу підпункту «б» підпункту 164.2.14 пункту 16.2 статті 162 ПК України відсутні підстави вважати її додатковим благом платника податку, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

    Позиція ВС: Сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та пеня, яка нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

    Аналізуйте судовий акт: Боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про це, зобов'язаний сплатити до бюджету податки (справа № К/800/5707/17, 06.09.17)

     Криза неплатежів за кредитними договорами іноді змушує банки дещо поступатись боржникам, реструктуризуючи їх заборгованість. Як правило це відбувається шляхом прощення частини боргу відповідно до ст. 605 ЦК України, чи за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 ЦК України. В результаті цих  дій позичальник сплачує частину боргу, а інша частина списується  банком. Нібито позитивна ситуація, але вона має і свою тіньову стьорону. Припинення зобов’язання внаслідок прощенням боргу кредитором з одного боку звільняє боржника від обов’язку сплатити решту кредитної заборгованості, з іншого боку породжує податкові зобов’язання перед державою.

    Ця судова справа стосується саме цієї теми.

    Судами встановлено, що 08.10.2007 року між громадянином та Банком був укладений кредитний договір , за яким Банк надав позивачу кредит у сумі 75 000 дол. США із сплатою 11% річних. В подальшому банк запропонував укласти додатковий договір, відповідно до умов якого позивач повинен внести на рахунок банку 27 000 дол. США, а залишок заборгованості банком буде анульовано. На виконання умов додаткового договору громадянином було внесено на рахунок банківської установи кошти в сумі 27 000 дол. США, в свою чергу банком було анульовано залишок заборгованості позивача в сумі 21 783,29 дол. США.

    За висновками ДПІ  громадянин допустив порушення вимог податкового законодавства оскільки не задекларовав дохід у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 490 339,39 грн. (21 687,53 дол. США) за кредитним договором від 22.07.2008 року № 1601/0708/98-132 та не сплатив з такого доходу податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік та військовий збір за вказаний період.

    Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду  позов громадянина - платника податків задоволено, оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано.

    Вищий адміністративний суд України вказані рішення скасував, а справу направ на новий розгляд до суду першої інстанції.  Таке рішення суд касаційної інстанції мотивував наступними приписами законодавства.

    Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.

    Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

    Платник податку - позивач, у відповідності до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, був зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби.

    Таким чином боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анульовання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

    Доречно зауважити, що досить докладно ця тема викладена у Листі ДФС від 03.01.2017 № 6/Я/99-99-13-02-03-14, що містить, зокрема, наступний висновок: «…оскільки кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту)…., то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу».

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст