Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

Про виконавче провадження (ЗМІСТ) Інші закони

5326

Переглядів

Переглядів

Додати в обране

1. За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Попередня

64/80

Наступна

Додати в обране

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Спір про витребування із володіння майна та зобов’язання передати його власнику є майновим спором, а тому відповідне рішення підлягає виконанню як рішення майнового характеру (ВС/КЦС у справі № 201/12569/16 від 30.06.2021)
Закон України «Про виконавче провадження» відрізняє способи здійснення судових рішень у залежності від їх характеру.

Так, виконання судових рішень немайнового характеру врегульовано статтею 63 вказаного Закону, виконання рішень майнового характеру – ст. 60.

Способи виконання згаданих видів рішень суттєво відрізняються оскільки особі або органу на який покладено обов’язок його виконання надано повноваження, які суттєво відрізняються.

Таким чином сукупність дій виконавця щодо виконання рішення законодавцем напряму пов’язується із видом судового рішення та його характером. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Недобудову за рішенням суду можна знести без згоди її власника, тобто без участі боржника у виконавчому провадженні (ВС/КГС у справі № 924/315/17 від 25 вересня 2020 р.)

Після винесення рішення суду тяганина часто не закінчується, а іноді – тільки починається.

Справа, що пропонується до уваги, пов’язання з оскарженням дій державного виконавця.

Міська рада (позивач) звернулась суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби, у якій просила скасувати постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Так, у 2017 році, рішенням суду було задоволено позовні вимоги міської ради про зобов’язання повернути земельну ділянку та з привести її в попередній стан шляхом знесення незавершеного будівництва (бази відпочинку), проте неодноразові спроби спонукати відповідача виконати судове рішення виявилися безуспішними.

Після набранням судовим рішенням законної сили та отримання судового наказу міська рада подала його на виконання до виконавчої служби, де за не виконання судового рішення виконавець спочатку наклав на відповідача штраф, а потім направив у правоохоронні органи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (невиконання судового рішення або перешкоджання його виконанню). Пізніше виконавець виніс постанову, якою закінчено виконавче провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що, на думку скаржника, виконавець не вжив всіх необхідних дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду про знесення об’єкту незавершеного будівництва.

Апеляційний суд дотримався тієї позиції, що неправомірні дії зі сторони виконавця в даній справі відсутні, а судове рішення неможливо виконати без участі боржника (відповідача), оскільки для його виконання і повернення земельної ділянки боржник (відповідач) має знести об’єкт незавершеного будівництва, привести земельну ділянку у попередній стан. На думку суду такі дії без участі боржника неможливі.

Позиція ВС: ВС не погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у діях виконавця порушень, оскільки та обставина, що саме боржник (відповідач) за судовим рішенням зобов’язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судове рішення хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення боржника від його виконання.

Враховуючи, що обставин, за яких судове рішення не може бути виконано без участі відповідача (боржника) не встановлено, ВС вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про правомірність винесеної виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження.

Популярні новини