ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 120/12249/23

адміністративне провадження № К/990/761/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ,

на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Сало П.І.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Сушко О.О., Залімський І.Г.)

у справі №120/12249/23

за позовом ОСОБА_2

до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо невірного обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);

- зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року на загальну суму 11 6620,98 грн відповідно до Порядку №1078.

2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, закрито провадження в адміністративній справі №120/12249/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій 05 січня 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

5. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 лютого 2024 року визначено склад колегії суддів: Білак М.В. (головуючий суддя), Губська О.А., Мацедонська В.Е.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Закриваючи провадження за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд першої інстанції виходив з тотожності предмету і підстав позовів у справах №120/12718/21-а, №120/9859/22 та у справі, що розглядається, а також враховував, що у справі №120/12718/21-а є рішення, яке набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком та зазначив, що формулювання змісту заявлених позовних вимог у спосіб, відмінний від наведеного у справі №12012249/23, не змінює суті спірних правовідносин та обставин, якими позивач їх обґрунтовує. Крім того, при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. У касаційній скарзі її автор вказує про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме застосування до спірних правовідносин пункту 4 частини першої статті 238 КАС України (суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав). Скаржник уважає, що спір у цій справі не є тотожним спору у справі №120/12718/21-а, як про те зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.

9. Таку позицію скаржник пояснює тим, що у справі №120/12718/21-а судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи №120/12718/21-а не розглядалося і таке питання віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

10. Предметом спору у розглядуваній справі є право позивача на отримання так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року.

11. Скаржник зауважує, що після того як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4 258,75 грн, стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації, яка склалась в березні 2018 року та йому належить «індексація - різниця» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини, виплата якої передбачена абзацами третім, четвертим, п`ятим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

12. Моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати йому індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується. Тобто питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути окремим позовом.

13. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що заявлені позивачем у цій справі вимоги вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі (№120/12718/21-а) та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковим.

14. Звертав увагу на аналогічну правову позицію Верховного Суду у постановах від 30 листопада 2023 року у справі №600/3563/22-а, від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 31 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22, від 15 червня 2023 року у справі № 420/18923/21, від 22 червня 2023 року у справі №140/6870/22, від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22, від 13 липня 2023 року у справі №560/832/23, від 24 липня 2023 року у справі №140/7076/22, від 27 липня 2023 року у справі №560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі №380/14200/22, від 02 серпня 2023 року у справі №420/2884/23, від 03 серпня 2023 року у справі №200/2373/22, від 08 серпня 2023 року у справі №140/6709/22, від 30 серпня 2023 року у справі №240/24565/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 380/14610/22, від 14 вересня 2023 року у справі №160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року у справі №560/2917/23.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

17. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

18. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

19. Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31 березня 2021 року у справі №240/6357/20, від 27 серпня 2021 року у справі №580/3966/20, від 15 грудня 2020 у справі №804/5759/17, від 17 серпня 2022 року у справі №520/9008/2020 зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

20. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

21. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

22. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

23. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

24. Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що й у справі №120/12718/21-а, за наслідком розгляду якого ухвалено судові рішення, які набрали законної сили.

25. Так, судами встановлено, що у справі №120/12718/21-а представником позивача було заявлено позовні вимоги про:

- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо врахування серпня 2015 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві в період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року;

- зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в сумі 79 341,90 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця, за ким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язання військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року в сумі 116 620,98 грн відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078.

26. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №120/12718/21-а визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо врахування серпня 2015 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) ОСОБА_2 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

27. Не погоджуючись з таким рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078.

28. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року - без змін.

29. Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду залишені без змін.

30. Крім того, судами встановлено, що позивач повторно звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (справа №120/9859/22) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року, виходячи з фіксованої величини 4 326,05 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078, в сумі 116 384,70 грн.

31. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року провадження у справі №120/9859/22 закрито. При цьому суд дійшов висновку, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №120/12718/21-а, що набрало законної сили, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.

32. Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року судові рішення у справі №120/9859/22 залишено без змін.

33. Так, Верховний Суд погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, вже вирішені судами у справі №120/12718/21-а. При цьому доводи скаржника про те, що в межах справи №120/12718/21-а судами вирішувалося питання права на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року не знайшли свого підтвердження. Такі доводи спростовуються мотивувальними частинами ухвалених у вказаній справі судових рішень, згідно з якими позивач обґрунтовував підставність своїх вимог зокрема й різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу та посиланням на положення абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078, що є ідентичним доводам позивача у справі, що розглядається.

34. Необхідно зазначити, що у справі, що розглядається предметом позову також є питання розрахунку індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078.

35. За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078, вже були вирішені судами у справі №120/12718/21-а.

36. Верховний Суд неодноразово висловлювався стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15).

37. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

38. Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до Порядку №1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи №120/12718/21-а.

39. Колегія суддів зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.

40. Отже, судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про те, що у справі №120/12718/21-а вже досліджувалося питання нарахування позивачу індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.

41. Деяка відмінність у викладенні позовних вимог не створює нового предмету спору, оскільки визначальним у спірних правовідносинах є саме ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

42. Таким чином, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, а відтак, ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права.

43. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема у постановах від 10 листопада 2022 року у справі №420/18232/21, від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21, від 11 квітня 2023 року у справі №600/2561/21-а, від 31 травня 2023 року у справі №160/16445/22, від 20 липня 2023 року у справах №280/7163/22 та №600/4130/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №120/9859/23, від 28 липня 2023 року у справі №420/14964/22.

44. Щодо посилання представника позивача у касаційній скарзі на практику Верховного Суду, то колегія суддів зазначає, що у таких постановах надавалася оцінка правомірності застосування судами положень пункту 4 частини першої статті 238 КАС України у подібних правовідносинах, однак оцінка питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності умов, які дають підстави для закриття провадження у справі за вказаним пунктом здійснюється судом із урахуванням конкретних обставин, предмету та підстав позову у кожній із справ.

45. У наведених представником позивача постановах судом касаційної інстанції констатовано відсутність обставин для закриття провадження у справі виходячи з вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України та те, що вимоги позивачів про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу виходячи з фіксованої величини відповідно вимог абзаців третього, четвертого, п`ятого, шостого пункту 5 Порядку №1078 у межах цих справ, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

46. Натомість, обставини цієї справи свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі за обставин підтвердження наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили.

47. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, доходить висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.

48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №120/12249/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду