ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року

м. Київ

справа № 120/9859/22

адміністративне провадження № К/990/19733/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року (суддя: Вільчинський О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року (судді: Драчук Т.О., Полотнянко Ю.П., Смілянець Е.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року виходячи з фіксованої ціни 4 326,05 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 в сумі 116 384,70 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказував на те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі № 120/12718/21-а відповідача було зобов`язано здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року. На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було здійснено виплату індексації грошового забезпечення. При цьому, сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4 258,75 грн. Проте, відповідачем в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078) не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року, виходячи з фіксованої величини 4326,05 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 116 384,70 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року закрито провадження у цій справі.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, уважав, що є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і тих самих підстав, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, суди попередніх інстанцій установили, що вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві в період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року в сумі 116 620,98 грн. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 вже були предметом розгляду у межах адміністративної справи № 120/12718/21-а.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що доводи ОСОБА_1 у цій справі зводяться до незгоди з діями Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення у справі №120/12718/21-а. Тобто спірні правовідносини між сторонами вже вирішені, тому належним способом захисту прав позивача, порушених на стадії виконання судового рішення, є звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подання нового адміністративного позову.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судами попередніх інстанцій процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що предмети спорів у справах № 120/9859/22 та №120/12718/21-а не є тотожними, а спірні правовідносини, які є предметом розгляду даної справи не досліджувалися судом у межах справи №120/12718/21-а.

Скаржник зазначає, що у справі №120/12718/21-а судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка.

Водночас предметом спору у розглядуваній справі є право позивача на отримання так званої «індексації - різниці» грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року, виходячи з фіксованої величини 4 326,05 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

При цьому скаржник зауважує, що судами при розгляді справи № 120/12718/21-а не розглядались вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) із встановленням фіксованої суми індексації, оскільки такий розрахунок суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №140/15731/20 проведений відповідачем не був.

За таких обставин скаржник уважає, що підстави для закриття провадження у цій справі, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України, були відсутні.

На підтвердження правомірності своєї позиції скаржник покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22.

Позиція інших учасників справи

Від Військової частини НОМЕР_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 25 липня 2023 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо врахування серпня 2015 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві в період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в сумі 79 341,90 грн. із застосуванням січня 2008 року як місяця, за ким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року в сумі 116 620,98 грн. відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

На обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі №120/4654/20-а нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 6 585,94 грн.

Водночас при нарахуванні та виплаті йому індексації за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року був узятий базовий місяць серпень 2015 року, а не січень 2008 року, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.

Також при нарахуванні та виплаті індексації за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідачем проігноровано вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо виплати індексації за вказаний період виходячи з фіксованої величини, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Так, позивачем зазначено, що грошовий його дохід у зв`язку з підняттям з 01 березня 2018 року посадових окладів збільшився на 137,10 грн. Тому, відповідно до наведених вище положень Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4463,15 грн мінус 137,10 грн та становить 4326,05 грн. Відтак, загальна сума невиплаченої позивачу індексації за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року складає 116 620,98 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №120/12718/21-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування серпня 2015 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) ОСОБА_1 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, з урахуванням вже виплаченої суми.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції і цій частині та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цими судами норм матеріального та порушення норми процесуального права, просив їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог стосовно визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дзундзи Юрія Романовича залишено без задоволення. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 120/12718/21-а залишено без змін.

За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, вже вирішені судами у справі №120/12718/21-а.

При цьому доводи скаржника про те, що в межах справи №120/12718/21-а судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 травня 2020 року не знайшли свого підтвердження. Такі доводи спростовуються мотивувальними частинами ухвалених у вказаній справі судових рішень, згідно з якими позивач обґрунтовував підставність своїх вимог зокрема й різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу та посиланням на положення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що є ідентичним доводам позивача у справі, що розглядається.

Колегія суддів уважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі, оскільки рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №120/3880/20-а, яке набрало законної сили, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22, колегія суддів оцінює критично, оскільки попри побіжну схожість спірних правовідносин у вказаних справах, їхні фактичні обставини є відмінними.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Виходячи з наведеного вище, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, необхідно касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі № 120/9859/22 залишити без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі № 120/9859/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов