ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 140/6709/22

адміністративне провадження № К/990/11228/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів - Мацедонської В.Е.,

Смоковича М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дзундза Юрія Романовича

на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року (cуддя - Ю.Ю. Сорока)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року (головуючий суддя - Л. П. Іщук, судді: І. М. Обрізко, Т. І. Шинкар)

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника - Дзундзу Юрія Романовича ( далі - представник позивача Дзундза Ю. Р.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії щодо порушення вимог абз. 3, 4, 5, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 ( далі - Порядок КМУ №1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2020 року.

- зобов`язати здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 07.02.2020, виходячи з фіксованої величини 4 458,08 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6, пункту 5 Порядку КМУ №1078 в сумі 103 611, 93 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, закрито.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року про закриття провадження у справі № 140/6709/22 - без змін.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №140/6869/21, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2020 року із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

28 березня 2023 року на адресу суду касаційної інстанції від представника позивача Дзундзи Ю.Р. (далі - представник позивача Дзундза Ю.Р., скаржник) надійшла касаційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, скаржник просив скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір між сторонами вже вирішено, з огляду на наявність рішення суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 140/6869/21, яке набрало законної сили, щодо нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.02.0220 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

Вказав, що у справі №140/6869/21 судами вирішувалось питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 10 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2020 року із застосуванням базового місяця - березень 2018 року ( з урахуванням виплачених сум).

Водночас предметом спору у справі №140/6709/22 є право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.02.2020, виходячи з фіксованої величини 4 458,08 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз. 4,5,6 п.5 Порядку КМУ №1078 в сумі 103 611,93 грн.

Зауважив, що оскільки розрахунок суми індексації належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи № 140/6709/22 такий розрахунок відповідачем проведено не було, вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення не розглядались. Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення, нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн, стало можливим визначити, що збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 оку, не перевищило суму індексації, нарахованої в березні 2018 року, що свідчить про належність йому індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 4 458,08 грн, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Наголосив, що посилання судів попередніх інстанцій на норми ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) є помилковим, оскільки він позбавлений процесуального права звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, оскільки питання розміру фіксованої величини щомісячної індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 07.02.2020 та суми індексацій у справі №140/6709/22 судами не вирішувалось.

Посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 грудня 2022 року у справі 460/3473/21, у постанові від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі № 560/11003/22.

18 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №140/6709/22.

01 травня 2023 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року - без змін.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У період з 10.08.2016 по 07.02.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 )

03.01.2020 відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №4-ос «По особовому складу» старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби за пп. а п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII ( далі - Закон № 2232-XII).

07.02.2020 відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №70-ос «По особовому складу» старшого сержанта ОСОБА_1 виключено з списків військової частини з 07.02.2020, у зв`язку зі звільненням з військової служби.

Враховуючи, що при здійсненні нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 10.08.2016 по 28.02.2018, відповідач застосовував базовий місяць - квітень 2016 року, а у період з 01.03.2018 по 07.02.2020 ігнорує вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078, позивач звернувся з позовом до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 ( далі - Порядок КМУ №1078)

Згідно з абз.4 п. 5 Порядку КМУ №1078 (в редакції Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015) якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З приписами абз.5 п. 5 Порядку КМУ №1078 ( в редакції Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015) у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Абзац 6 п. 5 Порядку КМУ № 1078 ( в редакції Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015) передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

У період з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року абз.6 п. 5 Порядку КМУ № 1078 діяв у редакції постанови КМУ №141 від 28.02.2018 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

IV.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права у спірних правовідносинах, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог касаційної скарги представника позивача Дзундзи Ю.Р., виходячи з такого.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та випливає зі змісту судових рішень, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у справі №140/6869/21 позивач звернувся до суду з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо застосування квітня 2016 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період 10.08.2016 по 28.02.2018;

- зобов`язати здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за вказаний період в сумі 65411,95 грн із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюються обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- визнати протиправними дії щодо неврахування вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку КМУ №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 07.02.2020;

- зобов`язати здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за вказаний період в сумі 103 729,76 грн. з врахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку КМУ №1078.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визначення конкретного розміру індексації у справі №140/6869/21, суд першої інстанції вказав про те, що визначення конкретного розміру індексації належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати розрахунок суми індексації, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур відповідача.

Крім того зазначив, що спір у цій справі виник виключно щодо визначення базового місяця, який має застосовуватися при здійсненні обрахунку індексації грошового забезпечення за період з серпня 2016 року по лютий 2020 року.

Залишаючи без змін рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року за наслідком апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що обов`язок визначення наявності у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абз.6 п.5 Порядку №1078 покладений на відповідача, а тому у межах спірних правовідносин суд лише констатує ту обставину, що відповідач за відсутності для цього правових підстав, передбачених законом, не перевірив наявність у позивача права на отримання зазначеної вище суми індексації за період з 01.03.2018 по 07.02.2020.

За наслідком системного аналізу рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року у справі № 140/6869/21, Верховний Суд зазначає, що у справі № 140/6869/21 вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату індексації за період з 10 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з врахуванням січня 2008 року як базового місяця, а також за період з 01 березня 2018 року по 07 лютого 2020 року, з врахуванням березня 2018 року як базового місяця.

Натомість, суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення відповідно до абз. 4, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078.

Верховний Суд зазначає, що предметом позову у цій справі №140/6709/22, є саме питання наявності права, а також механізму розрахунку фінансової щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру.

Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі № 460/4098/20, де не здійснювалась перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням абз. 4, 6 пункту 5 Порядку КМУ №1078.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги, заявлені позивачем, вже були предметом розгляду у справі № 140/6709/22 та їх вирішено по суті, є помилковими.

Як наслідок помилковими також є висновки судів попередніх інстанцій про те, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09 травня 2023 року у справі №420/1185/22.

Враховуючи те, що відповідно до п. 13 Порядку КМУ №1078, спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, Суд зазначає, що питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За правилами п. 1 ч. 2 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав про закриття провадження у справі № 140/6709/22, чим порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, Суд дійшов висновку, що ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року підлягає скасуванню, а справа №140/6709/22 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи результат касаційного розгляду справи судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року скасувати.

Справу №140/6709/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська М.І. Смокович