ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 380/14610/22

адміністративне провадження № К/990/23311/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Губської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року (суддя: Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року (судді Кузьмич С.М., Матковська З.М., Улицький В.З.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року;

визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

На обґрунтування позовних вимог вказував на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/12586/20, яким було зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року по 18 квітня 2019 року, відповідач здійснив таке нарахування та виплату, проте, за період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року не врахував січень 2008 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4049,03 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Такі протиправні дії відповідача призвели до нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в неповному обсязі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Закриваючи провадження в зазначеній частині позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, уважав, що є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і з тих самих підстав, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, суди попередніх інстанцій установили, що спір, який склався між сторонами щодо нарахування та виплати індексації за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, вже вирішено судом в межах адміністративної справи №380/12586/20.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судами попередніх інстанцій процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що подана позовна заява позивачем не є тотожною та такі спірні правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи не досліджувалися у межах справи №380/12586/20.

Скаржник указує, що у справі №380/12586/20 судами вирішувалося питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року.

Водночас предметом спору у розглядуваній справі є право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

При цьому скаржник зауважує, що судами при розгляді справи №380/12586/20 не розглядались вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із встановленням фіксованої суми індексації, оскільки такий розрахунок суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №380/12586/20 проведений відповідачем не був.

За таких обставин скаржник уважає, що підстави для закриття провадження в наведеній вище частині позовних вимог, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України були відсутні.

Позиція інших учасників справи

Від Військової частини НОМЕР_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Кашпур О.В., ОСОБА_2.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №380/14610/22.

Розпорядженням № 1502/0/78-23 від 06 вересня 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В., у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_2 та у зв`язку з відпусткою судді Кашпур О.В., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл позовних заяв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Єресько Л.О., Губська О.А.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 06 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Закриваючи провадження в частині заявлених позовних вимог, що стосуються перерахунку та доплати позивачу індексації індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що спірні правовідносини у цій частині вже досліджувалися в межах справи №380/12586/20, за результатом розгляду якої прийнято судове рішення, яке набрало законної сили.

Отже, за висновком судів попередніх інстанції, спірні правовідносини між сторонами у цій частині вже вирішені та наявне судове рішення у справі №380/12586/20, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року по 18 квітня 2019 року в повному обсязі;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а в період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року не врахування абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16 серпня 2016 року по 18 квітня 2019 року в сумі 117 316,80 грн., із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 16 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а в період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

На обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що станом на день прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідач протиправно не провів з ним у повному обсязі розрахунків по виплаті індексації грошового забезпечення, яка була гарантована Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №380/12586/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 16 серпня 2016 року по 18 квітня 2019 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року по 18 квітня 2019 року. В іншій частині позову відмовити.

Так, суд першої інстанції у справі №380/12586/20 установив, що відповідно до довідки від 09 листопада 2021 року №2229, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 про індексовану зарплату, позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення з серпня 2016 по листопад 2018 року, а з грудня 2019 року по квітень 2019 року така нарахована в сумі 428,68 грн. При цьому суд першої інстанції зазначив, що повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування відповідно до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII належить до компетенції відповідача. Тож питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації суд першої інстанцій уважав передчасним. Одночасно з цим суд першої інстанцій зазначив, що суд не вправі визначати конкретні суми індексації грошового забезпечення позивача, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур відповідача.

З наведеного слідує висновок, що у справі №380/12586/20 вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 16 серпня 2016 року по 18 квітня 2019 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при цьому визначення розміру індексації грошового забезпечення судом не здійснювалося.

Повертаючись до обставин цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є питання розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з визначенням розміру щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Вказане не було предметом правової оцінки судом у справі №380/12586/20. Зокрема, судом не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення із визначенням місяця, у якому відбулося підвищення розміру грошового доходу позивача, як і не вирішувалося питання розміру фіксованої індексації.

Водночас згідно з пунктом 13 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

Відтак питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

При цьому моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача щодо перерахування та доплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, вже були предметом розгляду у справі №380/12586/20 та їх вирішено по суті, є помилковими.

Викладеного суди першої та апеляційної інстанцій не урахували і дійшли хибного висновку про застосування положення пункту 4 частини першої статті 238 КАС України щодо частини позовних вимог про перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, не надавши цим вимогам належної правової оцінки.

Резюмуючи, колегія суддів Верховного Суду констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовали норми процесуального права, внаслідок чого дійшли помилково висновку про наявність підстав для закриття провадження у наведеній вище частині позовних вимог у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене вище, суд касаційної інстанції уважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, направивши справу в частині позовних вимог про перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі №380/14610/22 скасувати.

Направити адміністративну справу №380/14610/22 в частині позовних вимог про перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 18 квітня 2019 року, виходячи з фіксованої величини 4 049,03 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

О.А. Губська