ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 240/6357/20

адміністративне провадження № К/9901/26878/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Загороднюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 (головуючий суддя - О. В. Єфіменко)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 (головуючий суддя - Т. В. Сапальова, судді - Є. М. Мацький, Е. С. Смілянець)

у справі № 240/6357/20

за позовом ОСОБА_1

до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не забезпечив своєчасність складення касаційної скарги - надання безоплатної вторинної правової допомоги;

- визнати факт відсутності в природі касаційної скарги, яка була би складена адвокатом Остапенко В. В. ;

- визнати наявність у відповідача повноважень замінити адвоката;

- зобов'язати відповідача замінити адвоката, який має невідкладно скласти касаційну скаргу та заявити клопотання про поновлення процесуального строку оскарження.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
11.09.2020, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах справи № 288/814/18 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в даній справі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить за наслідками розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового та передчасного висновку, що в межах справи № 288/814/18 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, як і у справі, що розглядається. Зазначає, що з матеріалів двох справ видно, що в позовних вимогах позивача йдеться про різні предмети і підстави позовів: заявлений позов у справі № 288/814/18 стосується відсутності обґрунтованої відповіді щодо скарги позивача від 31.05.2018 (учинена перешкода вирішенню питання заміни адвоката), а позов у справі, що розглядається, стосується питання заміни адвоката після усунення учиненої перешкоди.

Позиція інших учасників справи

6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до положень частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

8. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2021 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

9. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

10. За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

11. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

12. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

13. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

14. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

15. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

16. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Оцінка Верховного Суду

17. З матеріалів справи встановлено, що у справі № 288/814/18 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльності Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який без його вини припустився недотримання порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, фактично без поважних причин припинено надання якісної та у необхідному обсязі правової допомоги, касаційну скаргу не складено адвокатом, який не дотримав порядок та строки надання якісної правової допомоги; заміну адвоката, який має належно виконати свої зобов'язання; надання обґрунтованої відповіді на скаргу позивача.

18. Судове рішення у справі № 288/814/18 набрало законної сили 26.02.2020.

19. У цій справі ОСОБА_1 заявив позовні вимоги також до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, який не забезпечив своєчасність складення касаційної скарги - надання безоплатної вторинної правової допомоги; визнання факту відсутності в природі касаційної скарги, яка була би складена адвокатом Остапенко В. В. ; визнання наявності у відповідача повноважень замінити адвоката; зобов'язання відповідача замінити адвоката, який має невідкладно скласти касаційну скаргу та заявити клопотання про поновлення процесуального строку оскарження.

20. Таким чином, лише сторони у цій справі та у справі № 288/814/18 є однаковими. При цьому попри побіжну схожість предмету позовних вимог у обох справа відмінними є підстави позову.

21. Так, щодо підстав позовів у цій справі та у справі № 288/814/18 колегія суддів зазначає наступне.

22. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

23. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

24. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від
05.12.2019 у справі № 826/3678/16.

25. Водночас Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

26. Так, судом встановлено, що підставою позову у справі № 288/814/18 було те, що призначений відповідачем адвокат безпідставно відмовилася надавати ОСОБА_1 правову допомогу у складанні касаційної скарги у зв'язку з відмовою Центру в наданні такої допомоги. 31.05.2018 позивач подав скаргу до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, однак відповідь на неї не отримав, причина відмови у наданні правової допомоги повідомлена не була, касаційна скарга адвокатом не складена і не подана.

27. Переглядаючи рішення суду першої інстанції у справі № 288/814/18, суд апеляційної інстанції у постанові від 26.02.2020 дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розгляду скарги ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача надати позивачу обґрунтовану відповідь на скаргу позивача від 31.05.2018 з дослідженням та перевіркою усіх доводів скарги, оскільки відповідач не розглянув скаргу ОСОБА_1 належним чином.

28. Водночас, суд апеляційної інстанції при розгляді справи № 288/814/18 вказав, що питання щодо наявності або відсутності підстав для заміни адвоката підлягає з'ясуванню і вирішенню за наслідками розгляду скарги позивача від 31.05.2018 у встановленому законом порядку.

29. У справі, що розглядається звернення позивача до суду обумовлено наданням відповіді відповідачем листом від 26.03.2020 на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі № 288/814/18, в якій Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язано повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 31.05.2018.

30. Таким чином, підставою звернення з цим позовом на відміну від позову ОСОБА_1, який був предметом розгляду у справі № 288/814/18, слугувало надання позивачу відповіді листом від 26.03.2020 на виконання рішення у справі № 288/814/18.

Питання щодо наявності або відсутності підстав для заміни адвоката при розгляді справи № 288/814/18 судами не вирішувалось.

31. Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що підстави позовних вимог у цій справі - № 240/6357/20 та у справі № 288/814/18 не співпадають і є різними, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є передчасними.

32. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі № 240/6357/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

А. Г. Загороднюк