ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 200/2373/22

адміністративне провадження № К/990/8920/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2022 (головуючий суддя - В.А. Голуб)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 (головуючий суддя - А.А. Блохін, судді - Т.Г. Гаврищук, І.В. Сіваченко)

у справі № 200/2373/22

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 076, 13 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 076,13 грн. за період з 01.03.2018 по 30.06.2020 включно в сумі 114 348, 15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2022, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022, закрито провадження у справі № 200/2373/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчини певні дії.

3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах справи № 200/8519/20-а вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в даній справі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що предмети спору у цій справі та у справі № 200/8519/20-а є різними.

Позиція інших учасників справи

6. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

8. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2023 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

9. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

10. За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

11. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Оцінка Верховного Суду

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

15. Так, зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

16. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

17. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

18. З матеріалів справи встановлено, що у справі № 200/8519/20-а ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2020 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.06.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2020 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.06.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

19. У цій справі ОСОБА_1 заявив позовні вимоги також до Військової частини НОМЕР_1 , та просив суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 076, 13 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 076,13 грн. за період з 01.03.2018 по 30.06.2020 включно в сумі 114 348, 15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

20. При цьому попри побіжну схожість предмету позовних вимог у обох справа відмінними є підстави позову.

21. Так, щодо підстав позовів у цій справі та у справі № 200/8519/20-а колегія суддів зазначає наступне.

22. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

23. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

24. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16.

25. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

26. Так, судом встановлено, що підставою позову у справі № 200/8519/20-а було те, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивачу не в повному обсязі виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2020. Позивач вказував, що у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення», індексація грошового забезпечення позивача мала проводитися із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.06.2020 - березень 2018 року.

27. У справі, що розглядається звернення позивача до суду обумовлено виплатою відповідачем на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 84 110, 51 грн. При цьому, позивачем вказується, що сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4 258, 75 грн. За період з 01.03.2018 по 30.06.2020 відповідачем виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 3 083, 78 грн. Проте, як наголошує позивач, відповідачем в порушення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 076, 13 грн. в місяць на загальну суму 114 348, 15 грн. Крім того, позивач вказує, що при розгляді справи № 200/8519/20-а питання правильності встановлення позивачу щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 30.06.2020 судом не досліджувалось.

28. Таким чином, підставою звернення з цим позовом на відміну від позову ОСОБА_1 , який був предметом розгляду у справі № 200/8519/20-а, є право позивача на отримання щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення.

29. Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що підстави позовних вимог у цій справі - № 200/2373/22 та у справі № 200/8519/20-а не співпадають і є різними, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження у адміністративній справі з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

30. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі № 200/2373/22 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк