ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 560/2917/23
адміністративне провадження № К/990/28264/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Смоковича М.І., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року (головуючий суддя - Капустинський М.М.), судді: Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.)
у справі №560/2917/23
за позовом ОСОБА_1
до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 1 (далі - Порядок №1078) та невиплати в період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн;
- зобов`язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 5 627,12 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення із врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, зобов`язання вчинити певні дії, на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і з тих самих підстав, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
8. Зокрема, судом апеляційної інстанції установлено, що у цій справі, предметом спору є дії 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн.
9. Водночас, як слідує з рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №560/5997/21, розглянуті позовні вимоги є тотожними заявленим у цій справі.
10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що предмети у справі №560/5997/21 та у справі, що розглядається є різними.
11. Так, у справі №560/5997/21 судами вирішувалося питання права позивача на отримання «поточної» індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка.
12. Предметом у справі, що розглядається є право на отримання «індексації - різниці» грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
13. Оскільки розрахунок суми індексації належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №560/5997/21, такий розрахунок відповідачем за весь період проведено не було, то вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення не розглядались.
14. Після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації яка склалась в березні 2018 року та позивачу належна так звана «індексація-різниця» грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн, виплата якої передбачена абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
15. Окрім цього, скаржник вказує, що станом на день подання касаційної скарги наявний висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у правовідносинах, викладений у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 31 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22, від 15 червня 2023 року у справі № 420/18923/21, від 22 червня 2023 року у справі №140/6870/22, від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22, від 24 липня 2023 року у справі №140/7076/22, від 27 липня 2023 року у справі №560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі №380/14200/22, від 02 серпня 2023 року у справі №420/2884/23, від 03 серпня 2023 року у справі №200/2373/22, від 08 серпня 2023 року у справі №140/6709/22, які сформовані на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції та безпідставно проігноровані.
16. У зазначених постановах Верховним Судом вирішувалося питання щодо відмови у відкритті провадження/закриття провадження, стосовно невірно обрахованої індексації грошового забезпечення та де у попередній справі питання розрахунку індексації, яка належить до виплати, також було віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а питання наявності права, розміру, механізму розрахунку так званої «індексації-різниці» грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року передбаченої абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не досліджувалося судами.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
19. На стадії касаційного провадження спірним є питання наявності підстав для закриття провадження у справі, що розглядається.
20. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
21. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
22. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
23. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
24. Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
25. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
26. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
27. У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
28. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
29. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних вище умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
30. Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що й у справі №560/5997/21, за наслідком розгляду якого 29 липня 2021 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, прийнято рішення про часткове задоволення позову, яке в подальшому залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року.
31. Надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд виходить з такого.
32. Так, дійсно, в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала справа №560/5997/21 за позовом ОСОБА_1 до 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо врахування вересня 2015 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 серпня 2018 року в сумі 84725,21 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року в сумі 5627,12 грн з урахування абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078.
33. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі №560/5997/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо встановлення вересня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов`язано 12 державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 11 квітня 2018 року, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а в період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року з урахуванням вимог Порядку №1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
34. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося. Відтак саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
35. Отже, суд дійшов висновку за період з 01 грудня 2015 року по 11 квітня 2018 року при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем неправильно встановлено базовий місяць, тому ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, а у період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року - відповідно до вимог Порядку №1078.
36. Що стосується питання щодо неврахування абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, суд зазначив, що воно є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність права на виплату індексації.
37. Оскільки відповідач у період з 01 січня 2016 року по 11 квітня 2018 року не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, що не заперечує у відзиві, тому відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині можуть бути порушені. Отже, суд дійшов висновку, що відповідна вимога є передчасною.
38. Таким чином, у справі №560/5997/21 вирішено питання, зокрема, про право позивача на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, а у період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року - відповідно до вимог Порядку №1078
39. Натомість, суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення позивача відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
40. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній якраз і є питання розрахунку (перерахунку) та доплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 5 627,12 грн.
41. У касаційній скарзі її автор зазначає про нетотожність позову у цій справі та справі №560/5997/21, оскільки предметом у справі, що розглядається є право на отримання «індексації - різниці» грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 117,40 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
42. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи №560/5997/21 не розглядалось та було віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
43. Враховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання наявності розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі №560/5997/21, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не здійснювалася.
44. Відтак, судом апеляційної інстанції здійснив неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі №560/5997/21.
45. Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
46. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22 та багатьох інших, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
47. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №560/5997/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.
48. Отже, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
49. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
50. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
51. За таких обставин судові постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
52. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №560/2917/23 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
М.І. Смоковича,
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду