ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 420/18232/21

адміністративне провадження № К/990/17704/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (головуюча суддя Потоцька Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року (суддя-доповідач Турецька І.О., судді Стас Л.В., Шеметенко Л.П.),

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 03.04.2017 по 28.02.2018 включно;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 03.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення в сумі 38 785,85 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум;

3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4021,96 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078);

4) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення (4021,96 грн) за період з 01.03.2018 по 30.11.2019 включно в сумі 84 460,20 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 03.04.2017 по 30.11.2019 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період проходження військової служби військова частина НОМЕР_1 нараховувала йому індексацію грошового забезпечення не в повному обсязі, у зв`язку з чим він звернувся до неї з позовом про стягнення суми індексації за період служби в належному розмірі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №420/1785/20, яке набрало законної сили, військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 03.04.2017 по 28.02.2018. Проте, виконуючи вказане судове рішення, відповідач, на думку позивача, неправильно визначив базовий місяць для розрахунку індексації, що призвело до помилкового розрахунку суми індексації за період з 03.04.2017 по 28.02.2018. Позивач звернув увагу на те, що у справі №420/1785/20 суд не досліджував питання щодо правильності визначення базового місяця для розрахунку індексації за період з 03.04.2017 по 28.02.2018, а також щодо нарахування і виплати йому щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2019, тому заявлені у цій справі позовні вимоги становлять новий предмет позову.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 01 грудня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року в частині закриття провадження у справі за позовними вимогами про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 03.04.2017 по 28.02.2018 та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за указаний період із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 38 785,85 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум. У скасованій частині справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення про закриття провадження у справі в частині третьої й четвертої позовних вимог та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За доводами позивача, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо нарахування і виплати йому фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2019, оскільки ці вимоги й обставини на їх обґрунтування не були предметом розгляду у справі №420/1785/20.

Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Такими справами відповідно до наведеної норми визнаються спори, у яких збігаються сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю тотожні за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, якими обґрунтовується звернення до суду.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у березні 2020 року ОСОБА_1 вже звертався з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо виплати йому не в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 03.04.2017 по 30.11.2019 та стягнення індексації грошового забезпечення за вказаний період в сумі 122543,73 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №420/1785/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з дати прийняття його на військову службу до військової частини НОМЕР_1 по 28.02.2018; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з дати прийняття його на військову службу до військової частини НОМЕР_1 по 28.02.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зіставляючи предмет і підстави позовів у справі №420/1785/20 та у справі, що розглядається, суд першої інстанції дійшов висновку про їхню тотожність та зазначив, що доводи ОСОБА_1 у цій справі зводяться до незгоди з діями (бездіяльністю) військової частини НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення у справі №420/1785/20. Отже, за висновком суду першої інстанції, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені, тому належним способом захисту прав позивача, порушених на стадії виконання судового рішення, є звернення до суду в порядку статті 383 КАС України, а не подання нового адміністративного позову.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині перших двох позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі №420/1785/20 суд не вирішував питань, пов`язаних з обчисленням суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 03.04.2017 по 28.02.2018, оскільки розрахунок індексації за вказаний період військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювався і, відповідно, базовий місяць не визначався. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виникнення між сторонами у цій справі нового спору з приводу застосованого відповідачем базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, проведеної на виконання рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції в цій частині сторонами не оскаржується.

Водночас позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції, який підтриманий судом апеляційної інстанції, щодо вирішення судовим рішенням у справі №420/1785/20 його вимог про нарахування і виплату фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2019 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, стверджуючи, що ці вимоги та підстави на їх обґрунтування заявлені ним уперше.

Разом з тим, як убачається з матеріалів цієї справи та випливає зі змісту судових рішень у справі №420/1785/20, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у заяві від 12.11.2019 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 просив провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по час подання цієї заяви та продовжувати її виплату відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, спірні правовідносини між ОСОБА_1 і військовою частиною НОМЕР_1 стосувалися також нарахування і виплати позивачу фіксованої суми індексації, починаючи з 01.03.2018.

Рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 30.11.2018 та з 01.12.2018 по 30.11.2019 Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/1785/20 мотивував відсутністю протиправних дій (бездіяльності) військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 індексації за цей час, оскільки в першому періоді грошове забезпечення позивача не підлягало індексації (індекс споживчих цін не перевищував 103%), а в другому періоді сума індексації була виплачена йому в належному розмірі.

В апеляційній скарзі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №420/1785/20 ОСОБА_1 посилався на ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки пункту 5 Порядку №1078, згідно з яким сума належної індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (так звана фіксована сума індексації), що зумовило недоплату йому індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2019 в розмірі 122 543,73 грн.

Проте постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №420/1785/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року - без змін.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з того, що вимоги про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2019, в тому числі з урахуванням фіксованої суми індексації, вже вирішені судами у справі №420/1785/20.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі в частині третьої і четвертої позовних вимог, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №420/1785/20, яке набрало законної сили, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (в нескасованій частині) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська