ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року

м. Київ

справа № 560/11003/22

адміністративне провадження № К/990/3925/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 560/11003/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дзундза Юрій Романович,

на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року, ухвалене суддею Матущаком В.В.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Курка О.П., Боровицького О.А.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.01.2018 по 28.02.2018;

1.2. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 10.01.2019;

1.3. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 27.01.2018 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 10.01.2019, виходячи з фіксованої величини 4076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання судових рішень у справі № 560/5406/20, якими було зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.01.2018 по 28.02.2018, військова частина НОМЕР_1 здійснила таке нарахування та виплату за означений період без врахування січня 2008, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а за період з 01.03.2018 по 10.01.2019 із порушенням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, не здійснивши нарахування та виплату індексації виходячи з фіксованої величини 4076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

2.1. Такі протиправні дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог, а саме: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 10.01.2019; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 10.01.2019, виходячи з фіксованої величини 4076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

4. Відмовляючи у відкритті провадження в частині зазначених позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині вищевказаних позовних вимог вже вирішено судом у іншій справі - № 560/5406/20, рішення у якій набрало законної сили.

4.1. Суди попередніх інстанцій встановили, що правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи, а саме нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 10.01.2019 досліджувалися та встановлювалися у справі № 560/5406/20 та за результатом розгляду якої суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018.

4.2. Суди попередніх інстанцій підкреслили, що в постанові суду апеляційної інстанції у справі №560/5406/20 також зазначено, що ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в грудні 2018 та в січні 2019, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за грудень 2018 та січень 2019.

4.3. Як зазначив суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 фактично не погоджується з результатом розгляду справи № 560/5406/20 та прийнятими у ній судовими рішеннями, що не є підставою для повторного звернення до суду з позовними вимогами, які є аналогічними за своєю суттю, а відрізняються способом викладення їх змісту.

4.4. На думку суду апеляційної інстанції, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинених на виконання рішення у справі № 560/5406/20 (зокрема ненарахування та невиплату в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.01.2019) або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

4.5. Проаналізувавши предмет та підстави позову у цій справі та справі № 560/5406/20 суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення, що набрало законної сили, а тому у відкритті провадження у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду (далі - Суд) 03.02.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , у якій останній просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі № 560/11003/22, а справу направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник указує про порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин норм процесуального права, а саме пункту 2 частини першої статті 170 КАС України (суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі).

6.1. За доводами касаційної скарги стверджується, що спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 560/5406/20 та не спрямований на виконання судового рішення у ній, як про те зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.

6.2. Скаржник зауважує, що у справі № 560/5406/20 вирішувалося питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 10.01.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.

6.3. Натомість у цій справі предметом спору є право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.01.2019, виходячи з фіксованої величини 4 076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № №1078.

6.4. Таким чином, на переконання скаржника висновки судів першої та апеляційної інстанції дійшли, що рішення прийняті у справі № 560/5406/20 є тотожним позову, який розглядається, є необґрунтованим.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрите касаційне провадження №К/990/3925/23 за вищевказаною касаційною скаргою.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 09.03.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Позиція інших учасників справи

9. Від військової частини НОМЕР_1 до Суду 06.03.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач, уважаючи позовні вимоги безпідставними, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - в силі.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зазначає таке.

11. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

12. За правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

13. Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони мають співпадати) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

14. Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

15. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

16. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

17. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

18. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

19. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для відмови у відкритті провадження у справі, що розглядається.

20. Проаналізувавши підстави та предмет позову та враховуючи склад сторін у цій справі суди попередніх інстанцій, дійшли висновку, що у цьому випадку наявні підстави для відмови у відкритті провадження в частині пред`явлених позивачем вимог про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 10.01.2019; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 10.01.2019, виходячи з фіксованої величини 4076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 560/5406/20, за наслідком розгляду якого прийнято постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021.

21. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд виходить з такого.

22. Так, позовні вимоги у справі № 560/5406/20 були обґрунтовані тим, що позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 27.01.2018 по 10.01.2019, зокрема із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 27.01.2018 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 10.01.2019 з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Постанови КМУ №1078.

23. Зі змісту судових рішень у справі № 560/5406/20 слідує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №560/5408/20, скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2021 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.01.2018 року по 28.02.2018; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.01.2018 по 28.02.2018. В решті позовних вимог відмовлено.

24. Тож у цій справі вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.

25. Повертаючись до обставин до цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення, зокрема за період з 27.01.2018 по 28.02.2018 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

26. Серед підстав позову позивач посилається на порушення відповідачем положень Порядку №1078 при виплаті за спірний період розміру індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 560/5406/20.

27. Своєю чергою суди попередніх інстанцій зазначили, що позовні вимоги в цій частині вже були вирішені судом у справі № 560/5406/20.

28. Досліджуючи предмет та підстави позову у справі № 560/5406/20 суди попередніх інстанцій зазначили, що у ній досліджувалося та вирішувалося питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 10.01.2019 та за результатом розгляду якого суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018.

29. При цьому, у справі № 560/5406/20 суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексацію грошового забезпечення в грудні 2018 та в січні 2019, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за грудень 2018 та січень 2019.

30. Таким чином, у справі № 560/5406/20 вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату індексації за період з 27.01.2018 по 10.01.2019 з урахуванням базового місяця індексації - січня 2008 року у період з 27.01.2018 по 28.02.2018, а у період з 01.03.2018 по 10.01.2018 з урахуванням абзацу 4 Порядку №1078. Натомість, суд не досліджував питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

31. У касаційній скарзі позивач зазначає, про нетотожність позову у цій справі та справі № 560/5406/20, оскільки у цьому випадку позовні вимоги стосуються виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в розмірі 4 076,48 гривень в місяць згідно вимог Порядку вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, тобто спірним між сторонами у цій справі є наявність права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку №1078.

32. Так, скаржник указує, що в межах справи №560/5406/20 не досліджувалося питання та не встановлювався його грошовий дохід, підвищення його грошового доходу та чи розмір підвищення доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, оскільки такі обставини, відповідно до заявлених позовних вимог та положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, є предметом розгляду справи № 560/11003/22.

33. У аспекті зазначеного, колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання наявності розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі № 560/5406/20, де не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

34. Отже, висновки суду апеляційної інстанції, що вищевказані доводи позивача вказують на недослідження судами цих обставин, які підлягають з`ясуванню в межах заявлених позовних вимог у справі № 560/5406/20, є помилковими, позаяк такі вимоги у справі № 560/5406/20 позивачем не заявлялися та не були спірними при розгляді цієї справи.

35. Водночас згідно пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

36. А відтак питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

37. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

38. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.12.2022 у справі № 460/3473/21.

39. За таких обставин, висновки судів про те, що вимоги заявлені позивачем у цій справі вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 560/5406/20 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.

40. Ураховуючи вказане помилковими є і висновки суду апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

41. Резюмуючи колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не здійснили порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі № 560/5406/20, не з`ясували ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав встановлених пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України.

42. З огляду на зазначене, вказані обставини виключають наявність підстав для відмови у відкритті провадження провадження у справі, виходячи із вимог пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, а також необхідності реалізації позивачем в межах адміністративної справи № 560/5406/20 подання заяви в порядку судового контролю за виконанням рішення, як про це зазначено судом апеляційної інстанції.

43. Відтак, вимоги позивача в межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

44. За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

45. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

46. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дзундза Юрій Романович, задовольнити.

2. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі №560/11003/22 скасувати, а справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г.Загороднюк