ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 560/10793/22

адміністративне провадження № К/990/3923/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Петричкович А.І.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Курка О.П., Боровицький О.А.)

у справі №560/10793/22

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушень вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 36449,06 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №560/5408/20 зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року - березень 2018 року. На виконання зазначеного рішення суду, відповідачем здійснено виплату індексації грошового забезпечення. При цьому, сума нарахованої індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року склала 4258,75 грн. Проте, відповідачем в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу в сумі 36 449,06 грн.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення суду, що набрало законної сили, і є повторне звернення позивача з аналогічним позовом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, що тягне наслідок визначений пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України.

7. Суди попередніх інстанцій встановили, що правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи, а саме нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року досліджувалися та встановлювалися у справі №560/5408/20.

8. Як зазначив суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 фактично не погоджується з результатом розгляду справи №560/5408/20 та прийнятими у ній судовими рішеннями, що не є підставою для повторного звернення до суду з позовними вимогами, які є аналогічними за своєю суттю, а відрізняються способом викладення їх змісту.

9. Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинених на виконання рішення у справі №560/5408/20 (зокрема ненарахування та невиплату в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року) або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

11. Зазначає, що у справі №560/5408/20 судами вирішувалося питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року - березень 2018 року.

12. Предметом спору у справі №560/10793/22 є право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2003 року №1078 в сумі 36 449,06 грн.

13. Оскільки розрахунок суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №560/10793/22, такий розрахунок відповідачем проведено не було, то вимоги щодо нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення не розглядались. Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн стало можливим визначити, що збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації нарахованої в березні 2018 року та позивачу належна індексація грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 4 463,15 грн, тому позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами в порядку передбаченому КАС України.

14. Серед іншого зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21 навів правовий висновок щодо можливості розгляду питання виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року в окремому провадженні.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

16. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

17. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

18. Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, наслідком якого є відмова у відкритті провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 24 листопада 2020 року у справі №280/1215/20, від 03 листопада 2021 року у справі №640/1989/20, від 27 серпня 2021 року у справі №320/5194/20, від 11 лютого 2021 року у справі №540/1050/20, від 12 травня 2022 року у справі №120/3237/20-а, від 08 лютого 2022 року у справі №340/807/21, зазначав, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

19. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

20. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

21. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

22. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

23. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних вище умов для відмови у відкритті провадження у справі, що розглядається.

24. За перевіркою матеріалів справи, предметом спору у цій справі є: визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо порушень вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 в сумі 36449,06 грн.

25. У той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, Хмельницьким окружним адміністративним судом розглянуто справу №560/5408/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.

26. Предметом спору у справі №560/5408/20 також було оскарження позивачем дій відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року в повному обсязі та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року - березень 2018 року.

27. Так, позовні вимоги у справі №560/5408/20 були обґрунтовані зокрема тим, що позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

28. Зі змісту судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №560/5408/20 слідує, що рішенням зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року - березень 2018 року.

29. Тож у цій справі вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.

30. Предметом позову у справі, що розглядається є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення, зокрема за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

31. Серед підстав позову позивач посилається на порушення відповідачем положень Порядку №1078 при виплаті за спірний період розміру індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №560/5408/20.

32. Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що позовні вимоги в цій частині вже були вирішені судом у справі №560/5408/20.

33. Досліджуючи предмет та підстави позову у справі №560/5408/20 суди попередніх інстанцій зазначили, що у ній досліджувалося та вирішувалося питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року.

34. При цьому, у справі №560/5408/20 Хмельницький окружний адміністративний суд встановив, що з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року відповідач мав встановити базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення позивача - січень 2008 року. Тобто, з 01 грудня 2015 року по 05 листопада 2018 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця - січня 2008 року, а у період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року виходячи з базового місяця - березень 2018 року. Натомість, суд не досліджував питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

35. У касаційній скарзі скаржник зазначає про нетотожність позову у справі №560/5408/20 у період з 01 березня 2018 року досліджувалося питання права позивача на отримання забезпечення з урахуванням при цьому базового місяця березня 2018 року, в той час як у справі, що розглядається позовні вимоги стосуються отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, виходячи з фіксованої величини 4 463,15 гривень, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 36 449,06 грн, тобто спірним між сторонами у цій справі є наявність права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку №1078.

36. Так, скаржник указує, що в межах справи №560/5408/20 не досліджувалося питання та не встановлювався його грошовий дохід, підвищення його грошового доходу та чи розмір підвищення доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, оскільки такі обставини, відповідно до заявлених позовних вимог та положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, є предметом розгляду справи №560/10793/22.

37. У аспекті зазначеного, колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання наявності розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі №560/5408/20, де не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

38. Отже, висновки суду апеляційної інстанції, що вказані вище доводи позивача вказують на недослідження судами цих обставин, які підлягають з`ясуванню в межах заявлених позовних вимог у справі №560/10793/22, є помилковими, позаяк такі вимоги у справі №560/5408/20 позивачем не заявлялися та не були спірними при розгляді цієї справи.

39. Водночас згідно з пунктом 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

40. Отже, питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

41. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

42. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21 та від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22.

43. За таких обставин, висновки судів про те, що вимоги заявлені позивачем у цій справі вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №560/5408/20 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.

44. Ураховуючи вказане помилковими є висновки суду апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

45. Таким чином, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не здійснили порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі №560/5408/20, не з`ясували ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав встановлених пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України.

46. З огляду на зазначене, вказані обставини виключають наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, виходячи із вимог пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, а також необхідності реалізації позивачем в межах адміністративної справи №560/5408/20 подання заяви в порядку судового контролю за виконанням рішення, як про це зазначено судом апеляційної інстанції.

47. Відтак, вимоги позивача в межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

48. За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

49. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

50. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

51. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року у справі №560/10793/22 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду