ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 140/6870/22

адміністративне провадження № К/990/14482/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року (суддя Андрусенко О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року (суддя-доповідач Гінда О.М., судді Ніколін В.В., Пліш М.А.),

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

2) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020;

3) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020, виходячи з фіксованої величини 4154,27 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 17.06.2006 по 17.06.2020 він проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, зокрема з 01.10.2008 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020 - у Військовій частині НОМЕР_1 . У період проходження військової служби Військова частина НОМЕР_1 не нараховувала йому індексацію грошового забезпечення або нараховувала її не в повному обсязі, у зв`язку з чим він звернувся до неї з позовом про стягнення суми індексації за період служби в належному розмірі. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №120/6468/20-а, яке набрало законної сили, відповідача було зобов`язано здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020 (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку №1078. Проте, виконуючи вказане судове рішення, відповідач, на думку позивача, протиправно не враховував січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації, а також не виплатив йому щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

09 листопада 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Клопотання обґрунтовано тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №120/6468/20-а Військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020 відповідно до Порядку №1078. У зв`язку з цим, на думку відповідача, цей спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_1 і закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 31.07.2019 і з 22.02.2020 по 17.06.2020 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020, виходячи з фіксованої величини 4154,27 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Постановою від 28 лютого 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі без змін.

У касаційній скарзі представник позивача Дзундза Ю.Р. , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові рішення про закриття провадження у справі та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За доводами представника позивача, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду у справі №140/6870/22, де вирішувалося виключно питання про право позивача на отримання індексації грошового забезпечення.

У відзиві на касаційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їхню законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Такими справами відповідно до наведеної норми визнаються спори, у яких збігаються сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю тотожні за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, якими обґрунтовується звернення до суду.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у провадженні Волинського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №140/5263/21 (у позовній заяві і в клопотанні про закриття провадження у справі помилково зазначено справа №120/6468/20-а) за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про:

- визнання протиправними дій щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та невиплати індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

- визнання протиправними дій щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020;

- зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 85984,21 грн, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020 в сумі 93827,87 грн, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 у справі №140/5263/21, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020; зобов`язано Луцький прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020 (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку № 1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У вказаному рішенні суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020, однак зазначив про передчасність позовних вимог щодо визначення базового місяця для нарахування індексації та її конкретної суми, зважаючи на дискреційні повноваження відповідача в цій частині.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду нової позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відмова у задоволенні позовних вимог у справі №140/5263/21 з підстав передчасності їх заявлення не є перешкодою для звернення до суду після виникнення підстав для їх пред`явлення (в частині позовних вимог про застосування січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації).

Водночас, що стосується позовних вимог про нарахування і виплату ОСОБА_1 фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в цій частині предмет і підстави позовів у справі №140/5263/21 та у справі, що розглядається, є тотожними, а доводи ОСОБА_1 зводяться до незгоди з діями (бездіяльністю) Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення у справі №140/5263/21. Отже, за висновком судів, ці правовідносини між сторонами вже вирішені, тому належним способом захисту прав позивача, порушених на стадії виконання судового рішення, є звернення до суду в порядку статті 383 КАС України, а не подання нового адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки судами застосовано різний підхід до однакових правових ситуацій.

Так, у справі №140/5263/21 суд вирішив виключно питання про право позивача на нарахування і виплату індексації в повному обсязі у період з 01.12.2015 по 31.07.2019 та з 22.02.2020 по 17.06.2020. Натомість суд не проводив розрахунку розміру належної позивачу суми індексації за вказаний період, в тому числі не навів жодних мотивів щодо фіксованої суми індексації у її складі, пославшись на те, що це питання належить до компетенції суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, незважаючи на заявлені у справі №140/5263/21 позовні вимоги, правильність нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення, зокрема з урахуванням положень абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, не була предметом оцінки судів у вказаній справі.

За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заявлені ОСОБА_1 у цій справі вимоги щодо нарахування і виплати фіксованої суми індексації вже були предметом розгляду у справі №140/5263/21 та їх вирішено по суті, є помилковими.

З урахуванням наведеного також є помилковими висновки суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, внаслідок чого зроблено необґрунтований висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині окремих позовних вимог.

За правилами частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року про закриття провадження у справі, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська