ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/16055/22

адміністративне провадження № К/990/21918/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року (судді Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення індексації грошового забезпечення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2016 року і травня 2017 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 03 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 55 150,74 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року до 04 жовтня 2019 року включно у фіксованому розмірі 4 064,61 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 064,61 гривень на місяць за період з 01 березня 2018 року до 04 жовтня 2019 року включно в сумі 77 752,06 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

На обґрунтування позовних вимог вказував, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7172/21, яким було зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року, відповідач здійснив таке нарахування та виплату, проте, за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року не врахував січень 2008 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4064,61 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Такі протиправні дії відповідача призвели до нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в неповному обсязі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року скасовано та закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, і з тих самих підстав.

Зокрема, суд апеляційної інстанції установив, що питання щодо нарахування та виплати індексації за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року вже вирішено Дніпропетровським окружним адміністративним судом у межах справи №160/7172/21.

При цьому як зауважив суд апеляційної інстанції, згідно з доводами позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7172/21 відповідачем була виплачена на користь позивача індексація грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач наділений правом звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7172/21.

Тож, з погляду суду апеляційної інстанції, способом захисту прав позивача у даних правовідносинах є звернення до суду першої інстанції в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з новим позовом.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі ОСОБА_1 указує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що подана позовна заява позивачем не є тотожною та такі спірні правовідносини, які є предметом розгляду цієї справи не досліджувалися у межах справи №160/7172/21.

Скаржник указує, що у справі №160/7172/21судами вирішувалося питання права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.

Водночас предметом спору у розглядуваній справі є правильність застосування відповідачем базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та право позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року включно.

При цьому скаржник зауважує, що на момент розгляду справи №160/7172/21 відповідачем не було виплачено індексацію позивачу, як наслідок не було визначено базовий місяць у період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно та не було проведено розрахунок індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року включно, дані питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача, тому позивач був позбавлений можливості звернутися до суду у межах справи №160/7172/21 із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тож позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України у межах окремого провадження.

Таким чином, скаржник уважає, що підстави для закриття провадження у справі, передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, були відсутні.

Позиція інших учасників справи

Від Військової частини НОМЕР_1 відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Калашнікова О.В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі №160/16055/22.

Розпорядженням № 1533/0/78-23 від 12 вересня 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді Калашнікової О.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначено повторний автоматизований розподіл позовних заяв.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Білак М.В., Єресько Л.О.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Єресько Л.О.) виправлено описку в ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2023 року у справі № 160/16055/22, зазначивши у її вступній, мотивувальній та резолютивній частинах правильне судове рішення, що оскаржується ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції, а саме «постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року».

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 13 вересня 2023 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що спірні правовідносини вже досліджувалися в межах справи № 160/7172/21, за результатом розгляду якої Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 09 липня 2021 року, яке набрало законної сили.

Тобто, за висновком суду апеляційної інстанції, наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки наявне судове рішення у справі № 160/7172/21, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту спрямований на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі № 160/7172/21.

З матеріалів справи установлено, що позивач вже звертався з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року та з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року - щомісячної фіксованої індексації 3860, 21 грн;

зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового - січень 2008 року у розмірі 55 295,84 грн;

зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3 860,21 грн. за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року включно в загальній сумі 73 842,08 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі № 160/7172/21, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі №160/7172/21 залишено без змін.

Приймаючи судові рішення у справі № 160/7172/21, суди виходили того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Отож, з`ясувавши, що відповідач не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року, суди констатували протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахувати та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за цей період. При цьому оцінюючи вимоги позивача про нарахування індексації за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, суди зазначили, що оскільки відповідач на час виникнення спірних правовідносин не вчиняв будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, тому підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов`язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року, відсутні. Відповідно, суди указали, що вимоги позивачем у цій частині заявлено передчасно. Натомість, оцінюючи вимоги позивача про нарахування за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року включно щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в сумі 3 860,21 грн на місяць, суди зазначили, що індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому уважали, що підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року немає.

З наведеного слідує, що у межах справи № 160/7172/21 вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року, та право позивача на нарахування та виплату за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року поточної індексації грошового забезпечення, яка сталася внаслідок перевищення порогу індексу споживчих цін в розмірі 103%.

При цьому суди не досліджували питання наявності права позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена положеннями абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Повертаючись до обставин цієї справи необхідно зазначити, що предметом позову є саме питання наявності права позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 03 грудня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року виходячи з фіксованої величини відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Указане не було предметом правової оцінки судом у справі № 160/7172/21. Зокрема, судами не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення із визначенням місяця, у якому відбулося підвищення розміру грошового доходу позивача, як і не вирішувалося питання розміру фіксованої індексації з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Ураховуючи, що відповідно до пункту 13 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 31 січня 2023 року у справі № 340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22 та багатьох інших, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

За описаних обставин, висновки суду апеляційної інстанції про те, що вимоги заявлені позивачем у цій справі вже були предметом розгляду у справі № 160/7172/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.

Як наслідок, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів Верховного Суду констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосовав норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене вище, суд касаційної інстанції уважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у цій справі, направивши справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі №160/16055/22 скасувати, а справу №160/16055/22 направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

Судді М.В. Білак

Л.О. Єресько