ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 380/14200/22

адміністративне провадження № К/990/12359/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 380/14200/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дзундза Юрій Романович,

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про закриття провадження від 02 січня 2023 року, постановлену суддею Сподарик Н.І.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року, ухвалену колегією у складі: головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), де просила:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 3, 4. 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 04.07.2019;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 04.07.2019, виходячи з фіксованої величини 4059,57 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 65476,93 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за період з 01.03.2018 по 04.07.2019 відповідач не здійснив нарахування та не виплату позивачці індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 із визначенням фіксованої величини 4076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Такі протиправні дії відповідача призвели до того, що позивачці в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.01.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023 провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

4. Закриваючи провадження, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірні правовідносини вже вирішено Львівським окружним адміністративним судом у рішенні від 12.10.2020 у справі № 380/4553/20, яке набрало законної сили 17.12.2020.

4.1. Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 380/4553/20, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, з урахуванням березня 2015 року, як базового місяця індексації та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

4.2. Висновки судів попередніх інстанцій, що позивачка вже зверталася до суду з вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 04.07.2019 включно з урахування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в межах справи № 380/4553/20 ґрунтувалися на доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції у цій справі.

4.3. Так, із змісту постанови суду апеляційної інстанції від 17.12.2020 у справі № 380/4553/20 судами установлено, що в обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначала, що у березні 2018 року відбулося підвищення посадового окладу за посадою позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У березні 2018 року розмір підвищення грошового доходу не перевищив суму індексації, що склалася у лютому 2018 року (4 258,75 грн). Відповідач був зобов`язаний з березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення (що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.

4.4. Отже, на думку судів попередніх інстанцій, судове рішення у справі № 380/4553/20 ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що заявлені позивачкою у межах цієї справи.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дзундза Юрій Романович, до Верховного Суду (далі - Суд) 07.04.2023 надійшла касаційна скарга, де сторона позивачки просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про закриття провадження від 02.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023 у справі № 380/14200/22 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статті 238 КАС України, та зазначає, що у цій справі предметом спору є право позивачки на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.07.2019, виходячи з фіксованої величини 4 076,48 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № №1078.

6.1. Натомість у справі № 380/4553/20 вирішувалося питання права позивачки на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 04.07.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

6.2. Таким чином, на переконання скаржника висновки судів першої та апеляційної інстанції дійшли, що предмети позовів у справі № 380/4553/20 є тотожним предмету цього позову, є необґрунтованим.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.07.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Позиція інших учасників справи

9. Від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

10. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

12. У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

13. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

14. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

15. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

16. Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/6357/20, від 27.08.2021 у справі № 580/3966/20, від 15.12.2020 у справі № 804/5759/17, від 17.08.2022 у справі № 520/9008/2020 та багатьох інш., зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

17. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується Верховним Судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

18. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

19. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

20. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

21. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що у цьому випадку наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 380/4553/20, за наслідком розгляду якого прийнято рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 та набрало законної сили 17.12.2020.

22. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд виходить з такого.

23. Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

24. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

25. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

26. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

27. Так, суд першої інстанції у справі № 380/4553/20 дійшов висновку, що позивачка має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації.

28. Тож у цій справі вирішено питання про право позивачки на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому, суд не досліджував питання механізму розрахунку індексації грошового забезпечення та її розміру, у зв`язку з його висновком про передчасність цієї вимоги.

29. Повертаючись до обставин до цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення, зокрема за період з 01.03.2018 по 04.07.2019 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

30. Серед підстав позову позивачка посилається на порушення відповідачем положень Порядку №1078 при виплаті за спірний період розміру індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 380/4553/20.

31. Своєю чергою суди попередніх інстанцій зазначили, що позовні вимоги в цій частині вже були вирішені судом у справі № 380/4553/20.

32. Досліджуючи предмет та підстави позову у справі № 380/4553/20 суди попередніх інстанцій із посиланням на доводи апеляційної скарги позивачки на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, зазначили, що позивачка вже зверталася до суду з вимогами про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 04.07.2019 включно з урахування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року в межах справи № 380/4553/20.

33. Одночасно, суди попередніх інстанцій установили, що предметом позовних вимог № у справі № 380/4553/20 були протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 04.07.2019 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця в розмірі 148 007,68 грн.

34. Таким чином, у справі № 380/4553/20 вирішено питання про право позивачки на нарахування і виплату індексації за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця індексації - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 04.07.2019 у задоволенні позовних вимог судом було відмовлено, позаяк в період з березня 2018 року по день звільнення 04.07.2019 відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з дотриманням положень Порядку № 1078 та із застосуванням базового місяця березень 2018 року.

35. Натомість, визначення розміру індексації грошового забезпечення судом не здійснювалося і за період з 01.03.2018 по 04.07.2019 суд не досліджував питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

36. У касаційній скарзі позивач зазначає, про нетотожність позову у цій справі та справі № 380/4553/20, оскільки у цьому випадку позовні вимоги стосуються виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в розмірі 4 076,48 гривень в місяць згідно вимог Порядку вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, тобто спірним між сторонами у цій справі є наявність права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку №1078.

37. Так, скаржник указує, що в межах справи № 380/4553/20 не досліджувалося питання та не встановлювався грошовий дохід позивачки, підвищення її грошового доходу та чи розмір такого підвищення перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, оскільки такі обставини відповідно до заявлених позовних вимог та положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, є предметом розгляду справи № 380/14200/22.

38. У аспекті зазначеного, колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є саме питання наявності розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі № 380/4553/20, де не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

39. Водночас згідно пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

40. А відтак питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення якого можуть бути заявлені окремим позовом.

41. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивачки після виплати йому індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

42. За таких обставин, висновки судів про те, що вимоги заявлені позивачкою у цій справі вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 380/14200/22 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.

43. З огляду на зазначене, вказані обставини виключають наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи із вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

44. Відтак, вимоги позивачки в межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

45. За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

46. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

47. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дзундза Юрій Романович, задовольнити.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про закриття провадження від 02 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі № 380/14200/22 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк