ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 380/10075/21

адміністративне провадження № К/990/6326/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 (суддя - Сакалош В. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 (колегія суддів у складі: Кушнерика М. П., Курильця А. Р., Мікули О. І.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням базового місяця - січень 2014 року, а також відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.06.2020 відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця лютий 2008 року на суму 80 343,18 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по червень 2020 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів») у розмірі 52 758,81 грн, з відрахуванням виплаченої суми у розмірі 3206,47 грн та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за червень 2020 року відповідно до абзацу 6 статті 4 Порядку № 1078 у розмірі 1107,29 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 30.01.2020 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 30.01.2020 по 17.06.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення за період з 18.06.2020 по день фактичної виплати повної заборгованості із розрахунку 932,84 грн в день, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення судово- економічної експертизи у даній справі у розмірі 1961,28 грн та витрати на правову професійну допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022, провадження у справі закрито в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, а саме: визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням базового місяця - січень 2014 року, а також відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.06.2020 відповідно до положень Порядку № 1078; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року, з урахуванням базового місяця лютий 2008 року на суму 80343,18 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. Роз`яснено, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд першої інстанції закрив провадження в частині позовних вимог в цій справі, оскільки Львівським окружним адміністративним судом вже прийнято рішення у справі № 380/12051/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині позовних вимог, яке набрало законної сили.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник указує на те, що у справі № 380/12051/20 не було розглянуто встановлення базового місяця, оскільки в ній предмет та підстави позову стосувалися нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача станом на момент звільнення 17.06.2020, а предмет та підстави у справі № 380/10075/21 стосуються перерахунку індексації грошового забезпечення із застосуванням конкретного базового місяця. Також зазначає, що цей позов не спрямований на виконання судового рішення у справі № 380/12051/20, а є новим позовом, який спрямований на захист порушеного права позивача щодо визнання протиправним нового порушення вимог закону відповідачем та не застосування базового місяця для індексації грошового забезпечення під час її нарахування.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Рух касаційної скарги

16.02.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 380/10075/21.

Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.

Статтею 6 Конституції України проголошено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

За перевіркою матеріалів справи, предметом спору у цій справі є: визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням базового місяця - січень 2014 року, а також відмови у здійсненні перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.06.2020 відповідно до положень Порядку № 1078; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 року з урахуванням базового місяця лютий 2008 року на суму 80 343,18 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, Львівським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 380/12051/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії.

Позов задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 17.06.2020 в повному обсязі; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.06.2020 відповідно до вимог Порядку № 1078, з врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Тобто, предметом спору у справі № 380/12051/20 було оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 17.06.2020.

Підставою звернення позивача до суду як у справі № 380/12051/20 так і у справі № 380/10075/21 слугувало те, що відповідачем ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.06.2020 виплачена не у повному обсязі.

Отже, оскільки Львівським окружним адміністративним судом вже прийнято рішення у справі № 380/12051/20 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині позовних вимог, яке набрало законної сили 05.04.2021, суди попередніх інстанцій, керуючись приписами пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Верховний Суд зауважує, що певні розбіжності у формулюванні підстав позову, не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать про нетотожність спору, що виключає підстави для надання їм повторної правової оцінки судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.02.2021 у справі № 826/6938/17, від 29.08.2022 у справі № 760/18409/20.

Також, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.

Колегія суддів також зазначає, що незгода позивача із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення частини позовних вимог є підставою для оскарження відповідних судових рішень у касаційному порядку за наявності передбачених законодавством для цього підстав, а не для повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у даній справі у вказаній частині позовних вимог, оскільки між сторонами новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав який вирішений в судовому порядку та рішення суду набрало законної сили.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько