ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа № 340/3391/22

адміністративне провадження № К/990/31471/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 340/3391/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович ,

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року, постановлену суддею Петренко О.С.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Коршуна А.О., суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін /базового місяця/ для розрахунку індексації його грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін /базового місяця/ для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 в сумі 61901,85 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок № 44) з урахуванням раніше виплачених сум;

1.3. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.08.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3942,55 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078);

1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3942,55 грн за період з 01.03.2008 по 29.08.2020 включно в сумі 117886,35 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44 з врахуванням раніше виплачених сум;

1.5. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №340/4345/21 відповідач не вірно визначив базовий місяць для здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 28.02.2018, що призвело до виплати йому суми індексації у розмірі меншому ніж передбачено та відповідно до порушення прав позивача і свідчить про існування спору щодо аспекту визначення базового місяця для нарахування та виплати індексації.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.07.2022, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022, відмовлено у відкритті провадження у справі № 340/3391/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час звернення позивача до суду з позовом у цій справі, є рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено питання щодо індексації грошового забезпечення позивача, за тими самими періодами щодо яких пред`явлено позовні вимоги у справі № 340/3391/22.

4.1. Так, судом першої інстанції зазначено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №340/4345/21, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , зокрема: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.08.2020 включно, у відповідності до вимог пункту 5 Порядку № 1078; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити в повному обсязі на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.08.2020 включно, у відповідності до вимог пункту 5 Порядку № 1078.

4.2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в справі №340/4345/21 набрало законної сили - 04.11.2021.

4.3. Суд першої інстанції зазначив, що, звертаючись до суду з позовом у липні 2022 року у цій справі позивач вказує на те, що наразі існує спір з приводу визначення базового місяця для нарахування та виплати індексації.

4.4. Водночас, як зауважив суд першої інстанції, предметом розгляду справи №340/4345/21, серед інших вимог була вимога щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. При цьому, приймаючи рішення у цій справі №340/4345/21 суд зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця є компетенцією відповідача як органу, який виплачував позивачу грошове забезпечення, а тому в частині визначення базового місяця - відмовлено. Позивач своєю чергою, правом апеляційного оскарження вказаного рішення не скористався.

5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права з огляду на те, що фактично спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення і якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із вищевказаними рішеннями судів попередніх інстанцій у цій справі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович , звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, де останній просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №340/3391/22 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Ця касаційна скарга подана на підставі частин другої, четвертої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

7.1. На переконання касатора суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, що у цьому випадку наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 340/4345/21, за наслідком розгляду якого прийнято рішення Кіровоградським окружним адміністративним судом від 04.10.2021, яке набрало законної сили 04.11.2021.

7.2. Касатор вказує, що при розгляді справи №340/4345/21 судом досліджувалося виключно право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби.

7.3. Натомість у справі №340/3391/22, як зазначає скаржник, предметом розгляду вже є правильність встановлення відповідачем базового місяця, розміру щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення та розрахунок суми індексації.

7.4. На думку скаржника, враховуючи, що питання застосування базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, а саме січня 2008 року, не вирішувалося у справі №340/4345/21, як і питання фіксованої індексації та на відповідача не покладалося жодних зобов`язань з цього приводу, тому у цьому випадку позивач позбавлений процесуального права звернення до суду із заявою у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя: Єресько Л.О., судді: Соколов В.М., Калашнікова О.В.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.11.2022 відкрито касаційне провадження №К/990/31471/22 за вищевказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.01.2023 № 159 у зв`язку з відпусткою судді Калашнікової О.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя: Єресько Л.О., судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

Позиція інших учасників справи

12. Від Військової частини НОМЕР_2 06.12.2022 надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з огляду на їх законність та обгрунтованість.

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

13. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

15. Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

16. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

17. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

18. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

19. Верховний Суд надаюци оцінку наявністі підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, наслідком якого є відмова у відкритті провадження у справі, неодноразово, зокрема у поставновах від 24.11.2020 у справі № 280/1215/20, від 03.11.2021 у справі № 640/1989/20, від 27.08.2021 у справі № 320/5194/20, від 11.02.2021 у справі № 540/1050/20, від 12.05.2022 у справі № 120/3237/20-а, від 08.02.2022 у справі № 340/807/21 та багатьох інш., зазначав, що відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

20. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

21. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

22. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

23. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що у цьому випадку наявні підстави для відмови відкриття провадження у справі, оскільки у цій справі позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 340/4345/21, за наслідком розгляду якого прийнято рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 04.11.2021.

24. Так, судом зазначено, що у цьому випадку має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення; а тому позивач повинен звернутися до суду в рамках адміністративної справи № 340/4345/21 із заявою в порядку судового контролю за виконанням рішення в порядку статті 383 КАС України, а не в порядку окремого позову.

25. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, зауважив, що якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов, а тому суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 170 КАС України.

26. Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд виходить з такого.

27. За правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

28. Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 у справі №826/3678/16 вказав, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

29. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

30. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для відмови у відкритті провадження у справі, що розглядається.

31. Так, суд першої інстанції у справі № 340/4345/21 дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації за період з 01.08.2016 по 28.02.2018. Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3942,55 грн за період з 01.03.2018 по 29.08.2020 включно в сумі 117886,35 грн, то суд першої інстанції зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення та визначення базового місяця є компетенцією відповідача як органу, який виплачував позивачу грошове забезпечення. Тому, саме на відповідача за наявності підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, визначивши при цьому базовий місяць для її розрахунку, а також провести відповідні відрахування та компенсації з податків та інших обов`язкових платежів. Саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача, на жумку суду, є належним та достатнім у цьому випадку.

32. Тож у цій справі вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.

33. Повертаючись до цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є питання розрахунку індексації грошового забезпечення, зокрема, з визначенням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача та неправомірність застосування відповідачем при її обчисленні січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), а також розміру щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.08.2020.

34. Вказане не було предметом правової оцінки судом у справі № 340/4345/21. У цій справі судом не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення із визначенням місяця, у якому відбулося підвищення розміру грошового доходу позивача, як і не вирішувалося питання розміру фіксованої індексації.

35. Водночас згідно пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

36. А відтак питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

37. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

38. За таких обставин, висновки судів про те, що вимоги заявлені позивачем у цій справі вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі № 340/4345/21 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.

39. Ураховуючи вказане помилковими є і висновки суду апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

40. Резюмуючи колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не здійснили порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі № 340/4345/21, не з`ясували ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав встановлених пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України.

41. З огляду на зазначене, вказані обставини виключають наявність підстав для відмови у відкритті провадження провадження у справі, виходячи із вимог пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, а також необхідності реалізації позивачем в межах адміністративної справи № 340/4345/21 подання заяви в порядку судового контролю за виконанням рішення, як про це зазначено судами попередніх інстанцій.

42. Відтак, вимоги позивача в межах цієї позовної заяви, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

43. За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

44. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

45. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

46. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович, задовольнити.

2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 340/3391/22 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк