Стаття 10. Житлові обов'язки громадян

Коментована стаття встановлює ряд обов´язків, які мають особи, які використовують жилі приміщення на праві власності або на праві користування. Власники та/або користувачі приміщень мають такі обов´язки:

1) дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають. Цей обов´язок нерозривно пов´язаний із загальним обов´язком використовувати жилі приміщення за призначенням, для задоволення своїх житлових потреб. Дбайливе ставлення до будинку означає відповідне відношення до санітарно-технічного та іншого обладнання, об´єктам благоустрою, дотримувати правил утримання жилих будинків, пожежної безпеки, дотримувати чистоту та порядок у під´їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітинах та в інших місцях загального користування.

2) використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення (про призначення житла див. коментар до ст. 6 ЖК).

3) додержувати правил користування жилими приміщеннями. Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, на сьогодні діють в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 45. Правила визначають порядок використання громадянами приміщень жилих будинків та гуртожитків. У ст. 7 Правил встановлено ряд додаткових обов´язків громадян щодо користування жилими приміщеннями, а у ст. 9 - ряд заборонених видів діяльності.

4) економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Даний обов´язок кореспондує загальній тенденції економії паливно-енергетичних ресурсів в державі, проголошеній Законом України "Про енергозбереження".

5) Не використовувати жилі будинки та жилі приміщення на шкоду інтересам суспільства. Мова йдеться про загальну заборону зловживання правами власників та наймачів жилих будинків та приміщень, а також про повагу до прав інших громадян (див. також рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2005 р.).

Порушення житлових обов´язків тягне за собою відповідальність винної особи в обсягах та порядку, встановлених ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення.