Головна Сервіси для юристів ... Закони Про виконавче провадження Стаття 65. Виконання рішення про поновлення на роботі Стаття 65. Виконання рішення про поновлення на роб...

Стаття 65. Виконання рішення про поновлення на роботі

Про виконавче провадження (ЗМІСТ) Інші закони
  • 3504

    Переглядів

  • 3504

    Переглядів

  • Додати в обране

    1. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

    2. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

    {Частина друга статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021 }

    Попередня

    67/80

    Наступна
    Додати в обране
    КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий актРоботодавець повинен не лише видати наказ про поновлення, але і довести це до відома працівника та допустити його фактично до роботи (ВС/КЦС у справі 521/1892/18 від 17.06.2020 р.)

    Коли тебе вдруге звільнили, а ти про це не знаєш. Не дуже схоже на правду? Однак, ні! Звичайна справа, якщо роботодавець вирішив будь-якими способами звільнити працівника.

    Після звільнення вперше позивач звернулась до суду і в межах судового процесу підтвердила, що її звільнення було незаконним. Суд поновив позивача на посаді та стягнув з КП, на якому праціювала позивач, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

    В той час, поки позивач зверталась за видачею виконавчого документа, відповідач видав наказ про поновлення на посаді і не сповіщаючи про це позивача повторно звільнив її з посади через «відсутність» на робочому місці.

    Відтак, позивач була вимушена вдруге звернутись до суду за захистом своїх трудових прав. В обгрунтування своїх вимог про поновлення її на посаді, зазначала, що КП жодним чином не повідомляло її про видання наказу про поновлення на роботі та не ознайомлювало її з даним наказом, а тому її відсутність у цей період на робочому місці не можна вважати прогулом, оскільки вона не була повідомлена про фактичний допуск до роботи.

    Суд першої інстанції погодився із правомірністю вимог та задовольнив позовні вимоги частково (заявлену моральну шкоду стягнуто в меншому розмірі).

    Суд апеляційної інстанції дане рішення скасував з тих мотивів, що відповідач в добровільному порядку поновив позивача на роботі, однак остання на роботу не з`являлась без поважних причин.

    При касаційному перегляді суд скасував обидва рішення та постановив нове про відмову у позові, з огляду на наступне.

    ВС проаналізував положення ст. 235 КЗпП України та дійшов до висновку, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

    Безпосередньо КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення.

    Однак, згідно із ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

    При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

    Отже, ВС підтвердив правомірність висновків суду першої інстанції з цього питання.

    Разом з тим, за час здійснення судового розгляду, рішення суду про поновлення на роботі через незаконне перше звільнення було переглянуто судом касаційної інстанції та скасоване. За таких обставин, залишення в силі рішення суду першої інстанції про поновлення вдруге позивачки на роботі буде суперечити висновкам зробленим ВС.

    Тобто, ВС виходив із того, що право позивача бути поновленою на посаді ґрунтувалось на наявності рішення суду при вирішенні спору щодо «першого» звільнення, а точніше на висновках суду про те, що таке звільнення відбулось незаконно.

    Однак, його скасування призвело до того, що підстави для поновлення на посаді відпали, а тому суд вирішуючи спір про «друге» звільнення має враховувати цю обставину.

     

     

    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст

    Приймаємо до оплати