Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

Аналізуйте судовий акт: Адвокат назвав помічника судді «собакою», за що отримав дисциплінарне стягнення (Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 380/2378/20 від 28.04.2021)

Аналізуйте судовий акт: Адвокат навіть не виконуючи свої професійні обов’язки повинен дотримуватись ПАЕ, зокрема, щодо спілкування в Інтернеті (ВС/КАС у справі № 815/1830/18 від 24.06.2020)

 Правилами адвокатської етики чітко врегульовано правила поведінки адвоката при здійсненні ним своїх професійних обов’язків, спілкуванні з клієнтами, процесуальними опонентами тощо.

Наприклад, нормами ст. 57 Правил адвокатської етики визначено, що участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedln, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати певним принципам, в тому числі стриманості та коректності, толерантності та терпимості.

Проте, всі ми люди та іноді наші емоції переважають над здоровим глуздом і «сгоряча» ми можемо наговорити що завгодно.

Однак, повернемось до ПАЕ… А чи стосуються норми вказаної статті ПАЕ до спілкування адвоката в Інтернеті як звичайної людини?

Органи адвокатського самоврядування та Епсаційний адміністративний суд вважають, що так, стосуються.

У даній справі стосовно адвоката КДКА регіону було порушено дисциплінарне провадження за те, що вона в Вайбер-групі шкільного класу, у якій навчається її дитина, дозволила собі висловлювання, які носять образливий та агресивний характер, а інколи відверті погрози розправи завдяки своїм зв`язкам у кримінальному колі.

Таке рішення адвокат вирішила оскаржити у судовому порядку мотивуючи свій позов тим, що під час опублікування повідомлення у Вайбер-групі вона діяла як мати своєї дитини та в жодному разі не як адвокат.

Судом першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд у позові було відмовлено оскільки КДКА дотримано законодавчо передбачений порядок розгляду скарги відносно адвоката, а оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи прийнято на підставі та в межах закону.

Незгода з такими рішеннями стала підставою для касаційного оскарження судових рішень.

Однак, КАС став на бік органу адвокатського самоврядування та у своїй посатнові зазначив наступне.

Згідно ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно статті 2 Правил адвокатської етики дія Правил поширюється всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

За нормами частини першої, третьої статті 57 Правил адвокатської етики участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, Linkedln, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Використання адвокатом соціальних мереж, Інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати певним принципам, в тому числі стриманості та коректності, толерантності та терпимості.

Отже підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних саме проступків, до яких законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

При цьому Правила адвокатської етики поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але і на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі і соціально-публічну діяльність адвоката.