0
0
1792
Фабула судового акту: Іншими словами - не можна продати те, чого не існує. Отже передаючи майнові права за іпотечними договорами, що забезпечували кредит, які вже давно був погашений - новий “щасливий набувач” за договором відступлення майнових прав, фактично нічого не придбав.
Справа полягала в тому, що власник земельних ділянок, які давно колись передавались в іпотеку на забезпечення кредитного договору (який вже був погашений), виявив, що старі договори іпотек на землі - вдруг стали лотом на електронному аукціоні. Виявилось, що банк, в якому брався кредит під спірні земельні ділянки, перейшов у стадію неплатоспроможного і щодо нього було відкрито процедуру ліквідації. ФГВФО, який контролював процедуру, і замінив тимчасову адміністрацію своєю уповноваженою особою, при перевірці договорів, вчинених банком, вирішив, що саме ці укладені кредитні договори - нікчемні. Водночас уповноважені особи ФГВФО жодні позови про наслідки такої нікчемності - не подавали (тобто самі собі вирішили).
Разом із тим, пропустивши цей момент, вказані кредитні договори з іпотеками внесли в пул для продажу зацікавленим фінкомпаніям майнових прав, щоб фінкомпанії продовжили стягнення заборгованостей або предметів іпотек. І «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» - такі майнові права придбала, уклавши купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами. Потім «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», ще передала частину майнових прав на іншу фінкомпанію - “Ассісто”.
Позивач, власник землі, отримавши від фінкомпаній “повідомлення щастя”, про те що треба виконати свої зобов’язання за спірними старими договорами, подав позов до суду про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) з реалізації лоту у частині цих іпотечних договорів, недійсним протоколу електронного аукціону, та недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання.
Після того як судами попередніх інстанцій позов задоволено повністю, справа була передана до ВП ВС. Колегія суддів ВП ВС не задовольнили вимоги позивача з огляду на обрання ним неефективних способів захисту. Крім іншого, ВП ВС виклала цікаві висновки:
Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Отже, за відсутності згоди власника майна на повторну державну реєстрацію права іпотеки її можна здійснити тільки на підставі судового рішення. Якщо в Державному реєстрі є відомості про первинну державну реєстрацію права іпотеки на підставі відповідного договору та про припинення такого права, то повторна державна реєстрація права іпотеки на підставі такого договору суперечить зазначеним відомостям. Така суперечність наявна і тоді, коли кредитор (іпотекодержатель) уклав договір про відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором.
Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані в банку, ані в іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи.
Накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть установлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку. Тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину. Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.
За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.
Отже у цій справі, ВС констатував: На момент укладення між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» договору купівлі-продажу майнових прав у банка не було прав кредитора у зобов`язаннях за кредитними договорами.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним на підставі положень ч.1 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Разом з тим положення ч.1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.
В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається. Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).
Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту. ВП ВС зазначила, що позивач і так є юридично захищеним, і у позові - відмовила.
Аналізуйте судовий акт: Відступлення права вимоги може мати місце лише за наявності самої вимоги за зобов'язанням (№ 6-459цс17 від 05.07.2017);
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/12525/20
Провадження № 12-61гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідачаТкача І. В.,
суддів:Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участюсекретаря судового засідання Співака С. В.,
представників учасників:
позивача - Шульга А. В.,
відповідача-1 - Кустова Т. В., Жегуліна А. С.,
відповідача-2 - Корнієнко Л. В.,
третьої особи-1 на стороні відповідача-1 - Кустова Т. В., Жегуліна А. С.,
третьої особи-2 на стороні відповідача-1 - не з`явилися,
третьої особи на стороні відповідача-2 - Чорний О. В.,
розглянула у судовому засіданні касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на постановуПівнічного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (головуючий суддя Дідиченко М. А., судді Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.)
та рішенняГосподарського суду міста Києва від 23.03.2021 (суддя Полякова К. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест»
до: 1. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто»,
провизнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1.Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» (далі - ТОВ «Сейф Інвест», ТОВ відповідно) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (далі - ПАТ «Український професійний банк») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста») про:
- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 (ідентифікатор аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b у частині іпотечного договору від 28.08.2014, за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014 за реєстровим № 3181;
- визнання недійсним протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, складеного за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 у частині іпотечного договору від 28.08.2014 за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014 за реєстровим № 3181;
- визнання недійсним з моменту укладення договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, зареєстрованого у реєстрі за № 619, у частині іпотечного договору від 28.08.2014 за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014 за реєстровим № 3181.
2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент проведення аукціону та укладення оспорюваного договору № 81/1 ПАТ «Український професійний банк» не мало прав вимоги за іпотечними договорами, оскільки іпотечні обтяження земельних ділянок за іпотечними договорами були припинені ще у 2015 році, а тому ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» не може бути іпотекодержателем даних земельних ділянок.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Кредитний договір від 26.12.2006 № 729
3. 26.12.2006 між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «Київський гуртовий ринок» (позичальник) укладений кредитний договір від 26.12.2006 № 729, за умовами якого (у редакції додаткового договору від 30.04.2015 до договору) банк надає позичальнику кредит у сумі 4 343 088 дол США терміном до 15.10.2015 на поповнення обігових коштів з правом конвертації іноземної валюти у гривню з подальшою сплатою господарських та виробничих потреб позичальника.
4. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 між ПАТ «Український професійний банк», ТОВ «Київський гуртовий ринок» (позичальник) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки від 27.05.2015 № 729-9.
5. Відповідно до додаткового договору від 27.05.2015 до договору про надання кредиту № 729 від 26.12.2006 сторони дійшли згоди викласти пункт 2.1 кредитного договору в новій редакції: «2.1 Забезпеченням виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком за цим договором є: порука та іпотека майна ТОВ «Київоблбуд 1» (договір поруки від 23.07.2008 № 729-3, іпотечний договір від 23.07.2008, іпотечний договір від 18.11.2014); порука та іпотека майна ТОВ «Лендінвест 3000» (договір поруки від 14.11.2011 № 729-5 та іпотечний договір від 14.11.2011); порука та іпотека майна ТОВ «Сітістейтсервіс» (договір поруки від 15.11.2011 № 729-6 та іпотечний договір від 15.11.2011); порука ОСОБА_1 (договір поруки від 27.05.2015 № 729-9)».
6.27.05.2015 поручитель ОСОБА_1 перерахував на рахунок ПАТ «Український професійний банк» грошові кошти в сумі 4 338 538 дол США та 36 850,16 дол США в рахунок погашення кредиту за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах від 27.05.2015 № 7 та № 8.
7.28.05.2015 ПАТ «Український професійний банк» видав ТОВ «Київський гуртовий ринок» довідку № 11/5-02/501, згідно з якою кредитна заборгованість по кредитному договору від 26.12.2006 № 729 за основним боргом та процентами повністю погашена 27.05.2015, у зв`язку із чим дія кредитного договору припинена.
8.Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/3878/15, яким відмовлено ПАТ «Український професійний банк» у задоволенні позову до ТОВ «Київський гуртовий ринок», ТОВ «Київоблбуд-1», ТОВ «Сітістейтсервіс», ТОВ «Лендінвест 3000» про солідарне стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 729 від 26.12.2006 у сумі 4495414,32 дол США.
9.У забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Київський гуртовий ринок» за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 укладено іпотечний договір між ПАТ «Український професійний банк» (іпотекодержатель), ТОВ «Київський гуртовий ринок» (позичальник) та ТОВ «Київоблбуд-1» (іпотекодавець), що посвідчений 18.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований за № 3181.
10. Відповідно до пункту 6 іпотечного договору від 18.11.2014 у забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавець передав в іпотеку таке майно: земельна ділянка площею 1,7881 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:03:006:0113; земельна ділянка площею 9,8913 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:03:006:0108; земельна ділянка площею 0,2711 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:06:001:0004; земельна ділянка площею 0,2710 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:06:001:0006; земельна ділянка площею 0,1791 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:06:001:0012; земельна ділянка площею 0,2712 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:06:001:0008.
11.На зазначені вище земельні ділянки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. було накладено заборону відчуження.
12.Відповідно до листа від 27.05.2015 № 01-10/1536 ПАТ «Український професійний банк» у зв`язку з повним погашенням кредиту за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 просив приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мургу С. Г. припинити обтяження нерухомого майна, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:006:0113, 3220888000:03:006:0108, 3220888000:06:001:0004, 3220888000:06:001:0006, 3220888000:06:001:0012, 3220888000:06:001:0008, за іпотечним договором від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрованим за № 3181.
13.Припинення обтяжень та іпотеки щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:006:0113, 3220888000:06:001:0004, 3220888000:06:001:0006, 3220888000:06:001:0012, 3220888000:06:001:0008 підтверджується відповідними витягами від 28.05.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.
14.У подальшому протоколом від 11.07.2017 № 1/11/17 загальних зборів учасників ТОВ «Сейф Інвест» затверджено, що у зв`язку з продажем учасником товариства своєї частки ТОВ «Київоблбуд-1» розмір частки останнього в статутному капіталі ТОВ «Сейф Інвест» становить 75 %. Вирішено збільшити розмір статутного капіталу товариства до 7 289 777 грн шляхом внесення учасником - ТОВ «Київоблбуд-1» додаткового вкладу вартістю 2 609 777 грн, зокрема, таким майном: земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:06:001:0004 площею 0,2711 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:06:001:0006 площею 0,2710 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:06:001:0012 площею 0,1791 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3220888000:06:001:0008 площею 0,2712 га.
15.На виконання прийнятого рішення 17.07.2017 між ТОВ «Сейф Інвест» та ТОВ «Київоблбуд-1» підписано акт приймання-передачі земельних ділянок до статутного капіталу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук В. О. та зареєстрований у реєстрі за № 568, № 569.
16.Також 20.02.2019 між ТОВ «Сейф Інвест» (покупець) та ТОВ «Інвестиційна компанія «Лендліз» (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. та зареєстрований у реєстрі за № 534.
17.Пунктами 1.1, 1.2 договору визначено, що продавець передає земельну ділянку, розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, загальною площею 1,7881 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:03:006:0113, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, у власність покупця, який приймає майно та сплачує за нього зазначену в договорі грошову суму.
18.Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.08.2020 та 20.08.2020 права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:06:001:0004, 3220888000:06:001:0006, 3220888000:06:001:0012, 3220888000:03:006:0113, 3220888000:06:001:0008 зареєстровано за ТОВ «Сейф Інвест».
Кредитний договір від 30.12.2013 № 779
19.30.12.2013 між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «Віслабудінвест» (позичальник) укладено кредитний договір від 30.12.2013 № 779, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію в межах суми 60 400 000 грн терміном до 16.12.2016.
20.28.08.2014 у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 між ПАТ «Український професійний банк», ТОВ «Віслабудінвест» (позичальник) та ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 2286.
21.Відповідно до пункту 6 іпотечного договору від 28.08.2014 у забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавець передав в іпотеку таке майно: земельна ділянка площею 9,2371 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:04:002:0312; земельна ділянка площею 5,0002 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та іншого призначення, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:04:002:0029; земельна ділянка площею 1,3623 га, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Щасливська сільська рада, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3220888000:04:001:0222.
22.На зазначені земельні ділянки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. накладено заборону відчуження, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.
23.Разом із цим 26.05.2015 у забезпечення виконання зобов`язань ПАТ «Український професійний банк» за договорами міжбанківських кредитних договорів між останнім як заставодавцем та ПАТ «Авант-банк», як заставодержателем укладено договір застави майнових прав, предметом якого є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О. А. за реєстровим № 219.
24.Відповідно до додатків № 1, 2 до договору застави від 26.05.2015 в заставу передано, зокрема, майнові права за кредитним договором № 779, укладеним з ТОВ «Віслабудінвест».
25.28.05.2015 ПАТ «Авант-банк» надіслано лист № 649 на адресу ПАТ «Український професійний банк» про наявність заборгованості за міжбанківським кредитним договором № ММ72201LG та повідомлення про набуття всіх прав і обов`язків кредитора по відношенню до боржників за кредитними договорами, який був отриманий останнім 28.05.2015 за вхідним № 01-09/1958.
26.Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у справі № 910/22730/15за позовом ПАТ «Український професійний банк» до ТОВ «Віслабудінвест», ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 у розмірі 65 687 425,93 грн.
27.06.07.2015 між ПАТ «Авант-банк» та ТОВ «Вестер плюс» укладено договір відступлення прав вимоги. Згідно з вказаним правочином ПАТ «Авант-банк» передало ТОВ «Вестер плюс» права вимоги за кредитним договором від 30.12.2013 № 779, укладеним з ТОВ «Віслабудінвест».
28.17.07.2015 між ПАТ «Авант-банк» та ТОВ «Вестер плюс» укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О. А., реєстровий № 2260. Згідно з вказаним правочином ПАТ «Авант-банк» передало ТОВ «Вестер плюс» права вимоги до іпотекодавців в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги, зокрема, за іпотечним договором від 28.08.2014 № 2286.
29.28.07.2015 ТОВ «Вестер плюс» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О. Я. з листом № 826 щодо припинення внаслідок повного виконання сторонами своїх зобов`язань обтяжень речового права на нерухоме майно, зокрема на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:04:002:0312 та 3220888000:04:002:0029, розташованими в Київській обл. Бориспільського р-н Щасливської сільської ради.
30.Припинення обтяжень та іпотеки щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:04:002:0029, 3220888000:04:002:0312 підтверджується відповідними витягами від 06.08.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.
31.Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Сейф Інвест» від 05.12.2019 збільшено розмір статутного капіталу товариства на 15 661 030 грн шляхом прийняття нового учасника - ТОВ «Промбудсервіс 2012», що вносить до статутного капіталу нерухоме майно загальною вартістю 15 661 030 грн, а саме: земельну ділянку площею 5,0002 га, кадастровий номер 3220888000:04:002:0029, що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського р-ну Київської обл.; земельну ділянку площею 9,2371 га, кадастровий номер 3220888000:04:002:0312, що розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського р-ну Київської обл.
32.На виконання прийнятого рішення 05.12.2019 між ТОВ «Сейф Інвест» та ТОВ «Промбудсервіс 2012» підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук В. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1315, 1316.
33.Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.08.2020 право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:04:002:0029, 3220888000:04:002:0312 зареєстровано за ТОВ «Сейф Інвест».
Неплатоспроможність ПАТ «Український професійний банк»
34.Постановою Правління Національного банку України № 348 від 28.05.2015 ПАТ «Український професійний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
35.28.05.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 про запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.05.2014 по 28.08.2015 та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ «Український професійний банк».
36. Постановою Правління Національного банку України № 562 від 28.08.2015 у ПАТ «Український професійний банк» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
37.Протоколом від 07.08.2015 № 14 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) на виконання наказу від 29.05.2015 № 29/ТА, затвердженим уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Український професійний банк», вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини, що є нікчемними згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договір поруки від 27.05.2015 № 729-9, додатковий договір до договору про надання кредиту № 729 від 26.12.2006 від 27.05.2015, всі документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов`язані з укладанням договору поруки від 27.05.2015 № 729-9 та погашенням ОСОБА_1 заборгованості ТОВ «Київський гуртовий ринок» по договору про надання кредиту № 729 від 26.12.2006, з огляду на наявність підстав, визначених підпунктами 5, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
38.Відповідно до протоколу від 25.08.2015 № 31 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів), на виконання наказу від 29.05.2015 № 29/ТА, затвердженого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Український професійний банк», вирішено: 1) затвердити результати перевірки, якою виявлено наступний правочин (договір), що є нікчемними згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О. А. за № 219, відповідно до якого ПАТ «Український професійний банк» відступило (передало) кредитору належні ПАТ «Український професійний банк» майнові права за кредитними договорами, що укладені між ПАТ «Український професійний банк» та, зокрема, ТОВ «Віслабудінвест» (кредитний договір № 779 від 30.12.2013), укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ПАТ «Авант-банк», надати на затвердження уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб даний протокол засідання комісії з перевірки частини правочинів (інших договорів) за кредитними операціями; доручити відділу обліку та звітності кредитних та депозитних операцій управління бухгалтерського обліку та звітності банку здійснити дії щодо списання в системах банку бухгалтерського обліку за рахунками з обліку наданих застав згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків Українидоговорузастави майнових прав від 26.05.2015 № 219; доручити юридичному департаменту та департаменту корпоративного бізнесу банку здійснити дії щодо направлення повідомлення про нікчемність правочинів, згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»ПАТ «Авант-банк» всім позичальникам, поручителям, заставодавцям та іпотекодавцям; у разі необхідності розпочати претензійно-позовну роботу щодо застосування наслідків нікчемності правочинів (договорів), в разі необхідності розпочати роботу щодо поновлення / накладання нового обтяження та заборони відчуження всього забезпечення за вищевказаними кредитними договорами, майнові права за якими були відступлені на умовах нікчемних правочинів.
39.30.03.2020 відбулись електронні торги з продажу пулу активів ПАТ «Український професійний банк» за лотом № GL16N717120, що оформлено протоколом від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b.
40.Переможцем зазначених торгів стало ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», за наслідками чого між ним та ПАТ «Український професійний банк» укладено 27.04.2020 договір № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання та договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчені Мурською Н. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровані в реєстрі за № 618, 619.
41.Відповідно до укладених договорів до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» перейшли права вимоги та інші майнові права, зокрема, за кредитним договором від 26.12.2006 № 729, кредитним договором від 30.12.2013 № 779, а також договорами, що забезпечували виконання зобов`язань за такими кредитними договорами, зокрема за іпотечними договорами від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181.
42.24.06.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до ТОВ «Сейф Інвест» з вимогою-повідомленням про усунення порушення зобов`язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги, у забезпечення якого укладені іпотечні договори від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181.
43.Зі змісту цієї вимоги вбачається, що у разі її невиконання ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» має намір задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмети іпотеки або укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з будь-якою особою-покупцем, що виявить бажання придбати предмет іпотеки, відповідно до умов іпотечних договорів.
44.У подальшому 17.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто») було укладено договір № 06/17/03/2021/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитним договором та договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрований за № 541.
45.Згідно з додатком № 1 до договору ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» продало ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» майнові права за: кредитним договором на відкриття кредитної лінії № 729 від 26.12.2006 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін тощо, укладеним між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «Київський гуртовий ринок» у частині суми основної заборгованості ТОВ «Київський гуртовий ринок» за кредитним договором на відкриття кредитної лінії № 729 від 26.12.2006, що складає 3 000 000 грн; іпотечним договором, що посвідчений 18.11.2014 № 3181, з усіма додатковими договорами, що укладений між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «Київоблбуд-1», з предметами іпотеки в частині, якими є такі земельні ділянки:
кадастровий номер 3220888000:06:001:0004, площею 0,2711 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд;
кадастровий номер 3220888000:06:001:0006, площею 0,2710 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд;
кадастровий номер 3220888000:06:001:0012, площею 0,1791 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд;
кадастровий номер 3220888000:06:001:0008, площею 0,2712 га, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, зведення необхідних будівель, господарських споруд.
46.Позивач вважає, що на час проведення відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом від 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019-b, ПАТ «Український професійний банк» не було іпотекодержателем земельних ділянок і не мало жодних прав вимоги за іпотечними договорами, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції
47.Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано недійсними відкриті торги (аукціон) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020, з реалізації лоту № GL16N717120 (ідентифікатор аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b) у частині іпотечних договорів від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181; визнано недійсним протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020, складений за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 у частині іпотечних договорів від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181; визнано недійсним з моменту укладення договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання № 619 у частині іпотечних договорів від 28.08.2014, № 2286 та від 18.11.2014 № 3181.
48.Зазначене рішення мотивовано так.
49. Суд у справі № 911/3878/15 встановив, що договір поруки є дійсним, оскільки відсутні підстави, передбачені пунктами 5 та 7 частини третьої статті 38Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для його нікчемності. Тому правильним є твердження про припинення основного зобов`язання позичальника перед ПАТ «Український професійний банк» за кредитним договором № 729 у зв`язку з належним погашенням його заборгованості поручителем за договором поруки від 27.05.2015 № 729-9, а також припинення акцесорного зобов`язання за іпотечним договором від 18.11.2014 № 3181.
50.Суд у справі № 910/22730/15 встановив, що ПАТ «Український професійний банк» передав ПАТ «Авант-банк» за договором застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 своє право вимоги за кредитним договором № 779. При укладенні договору застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 дотримано всіх вимог, встановлених чинним законодавством України, жодна з підстав нікчемності правочину, передбачена статтею 38Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за цим договором не настала. ТОВ «Вестер плюс» як новий кредитор, який набув від ПАТ «Авант-банк» право вимоги за кредитним договором № 779 та іпотечним договором від 28.08.2014 № 2286, повідомив нотаріуса про повне виконання сторонами своїх зобов`язань та просив припинити обтяження на предмет іпотеки.
51.Отже, 28.05.2015 відбулося припинення іпотечних обтяжень земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:006:0113, 3220888000:06:001:0004, 3220888000:06:001:0006, 3220888000:06:001:0012, 3220888000:06:001:0008 та 06.08.2015 - земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:04:002:0029, 3220888000:04:002:0312.
52.Під час проведення торгів, що оспорюються, не було дотримано положень частини першої статті 203, частини першої статті 215, статті 655, частини першої статті 656 ЦК Українита неправомірно включено в пул активу банку заборгованість за кредитними договорами № 729, 779, у забезпечення яких укладено іпотечні договори № 3181, 2286 відповідно.
53.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може самостійно застосувати наслідки нікчемності правочинів. У разі виявлення нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язаний вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутися до суду з вимогою про застосування наслідків нікчемності правочинів. Вказана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16.
54.Натомість докази звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом до суду щодо застосування наслідків нікчемності договору застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 та договору поруки від 27.05.2015 № 729-9 відсутні.
55.Звіт аудиторської фірми про фактичні результати аудиторської перевірки окремих операцій ПАТ «Український професійний банк»оцінюється судом на підставі статей 76 77 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) та не може підміняти собою встановлені судовими рішеннями обставини.
56.Позовні вимоги про визнання недійсними протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу майнових прав № 81/1 у частині іпотечних договорів від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181 є похідними позовними вимогами, тому суд дійшов висновку про задоволення відповідних вимог.
Стислий виклад постанови суду апеляційної інстанції
57.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 залишено без змін. Вказана постанова мотивована так.
58.ПАТ «Український професійний банк» не мав підстав для поновлення на балансі кредитної заборгованості за кредитними договорами № 729, 779 та включення їх та забезпечувальних правочинів у пул активу банку при проведенні спірного електронного аукціону з огляду на відсутність судового рішення щодо застосування наслідків нікчемності договору застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 та договору поруки від 27.05.2015 № 729-9. Вказана позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2019 у справі № 910/8024/18.
59.Вважав обґрунтованими доводи позивача про захист його права та інтересу через можливість фінансової компанії звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181, про що вона попередила позивача, надіславши йому 24.06.2020 вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 779.
60.Доводи скаржників щодо неврахування судом першої інстанції звіту аудиторської фірми про фактичні результати аудиторської перевірки окремих операцій ПАТ «Український професійний банк» та висновку експертів від 31.10.2017 суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на те, що до предмета доказування в цій справі не входять обставини щодо нікчемності договору застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 та договору поруки від 27.05.2015 № 729-9, оскільки наведене підлягає з`ясуванню в рамках вирішення спору про застосування наслідків нікчемного правочину у зв`язку з наявністю фактичного спору та заперечень позивача в добровільному порядку здійснити повернення цього майна.
61.Подібні за своїм змістом висновки щодо застосування процедури правових наслідків нікчемності правочину викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, згідно з якими за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
62.Твердження апелянта про те, що визнання недійсним протоколу електронного аукціону є неналежним способом захисту прав є необґрунтованим, оскільки складання за результатами проведення відкритих торгів протоколу є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), тобто є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), а тому позовні вимоги про визнання його недійсним підлягають розгляду в господарському суді.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
63.Не погоджуючись із наведеними вище рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» звернулись із касаційними скаргами до Верховного Суду. Перші двоє з указаних скаржників просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, а останній скаржник - скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб які подали касаційну скаргу
64.Судами попередніх інстанцій помилково застосовані приписи частини четвертої статті 75 ГПК України. Суди ототожнили поняття «обставини, встановлені рішенням суду» та «правова оцінка, надана судом певному факту», внаслідок чого складено помилковий висновок про преюдиційне значення судових рішень у справах № 911/3878/15 та № 910/22730/15.
65.Скаржники стверджують, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо неможливості Фондом гарантування вкладів фізичних осіб самостійно застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів та його обов`язку у разі виявлення нікчемних правочинів вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутись до суду з відповідним позовом є необґрунтованими. На думку скаржників, такий висновок ґрунтується на неправильному застосуванні правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 04.07.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16, від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15. Суди не врахували, що обов`язок звернення до суду з відповідним позовом виникає внаслідок необхідності витребування майна у примусовому порядку.
66.Позивач належним чином не довів та нормативно не обґрунтував в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів. В оскаржуваних рішеннях не встановлено, які саме права та законні інтереси позивача було порушено.
67.Скаржники стверджують, що суди неповно та невірно дослідили надані докази, а окремим доказам взагалі не надали оцінки.
Позиція інших учасників процесу
68.ТОВ «Сейф Інвест» у відзиві на касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
69.Ухвалами від 13.09.2021 та 30.09.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційне провадження у справі № 910/12525/20 за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021.
70.Ухвалою від 05.10.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 910/12525/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 ГПК України. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив про таке.
71.Перед касаційним судом у цій справі постало питання застосування норм матеріального права, а саме частини першої статті 203, частини першої статті 215, статті 655, частини першої статті 656 ЦК Україниу спорі про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу у зв`язку з неправомірним включенням у пул активу ПАТ «Український професійний банк» заборгованості за кредитними договорами, у забезпечення яких укладено іпотечні договори щодо земельних ділянок, власником яких є позивач.
72.Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в розумінні положень наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
73.Оскільки за наслідками проведеного 30.03.2020 електронного аукціону з продажу пулу активів ПАТ «Український професійний банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на підставі договорів про відступлення прав вимоги перейшли права вимоги, зокрема, за іпотечними договорами від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181, предметом яких виступали належні позивачеві на праві власності земельні ділянки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем наявності в нього як заінтересованої особи правових підстав щодо оспорювання правочинів з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення зобов`язань позивача за договором поруки, вчиненого для забезпечення виконання кредитного договору, ставить його в положення правової невизначеності, при цьому відступлення прав за цим договором передбачає звернення нового кредитора з вимогами до боржника та поручителів щодо кредитних зобов`язань.
74.Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в подібних правовідносинах у постановах від 02.02.2021 у справах № 904/5976/19, № 904/6248/19, від 26.07.2021 у справі № 904/43/20.
75.Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17 у подібних правовідносинах дійшов протилежного висновку і зазначив: «законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору».
76.Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18, від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18, від 10.04.2020 у справі № 346/2447/17, від 07.06.2021 у справі № 648/3596/19.
77.Також 28.07.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову у справі № 761/33403/17 у подібних правовідносинах, у якій зазначив: «позивач фактично оспорює дійсність переданої грошової вимоги лише у контексті характеру та розміру заборгованості за кредитним договором, яка відступлена попереднім кредитором новому кредитору за оспорюваним договором. Проте наведені обставини є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги».
78.Отже, суди різних юрисдикцій сформували в подібних правовідносинах протилежну практику щодо наявності правових підстав оспорювання правочинів заінтересованою особою, яка не є їх стороною, з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
79. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17, щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною.
80. Окрім цього, питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, має характер виключної правової проблеми з урахуванням тієї обставини, що в господарських судах перебувають на розгляді інші схожі справи, у яких вирішується спір з ПАТ «Український професійний банк», ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» щодо визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу (справи № 910/2705/20, № 910/8680/20, № 910/3031/20, № 910/8852/20, № 910/11177/20). Передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування частини першої статті 203, частини першої статті 215, статті 655, частини першої статті 656 ЦК Україниз метою забезпечення вимог верховенства права, складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, ураховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
81.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, має характер виключної правової проблеми з урахуванням існування кількісного критерію та зважаючи на розходження в судовій практиці судів різних юрисдикцій.
82.Частинами третьою та п`ятою статті 302 ГПК Українипередбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
83.Ухвалою від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 910/12525/20 на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства
Щодо обов`язковості судових рішень, ухвалених в інших справах
84.Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення, зокрема, тим, що факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин. Відтак установлені в справах № 911/3878/15 та № 910/22730/15 обставини щодо припинення боргу за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 унаслідок його погашення та втрати права ПАТ «Український професійний банк» на стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 у зв`язку з його передачею, що слугували підставами для відмови в цих справах у задоволенні відповідних позовних вимог, є, на думку судів, для цієї справи преюдиційними.
85.При цьому суди попередніх інстанцій наголосили, що оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло прав вимоги за вказаними кредитними договорами, тобто є правонаступником у відповідних зобов`язаннях, положення статті 75 ГПК Українищодо преюдиційності встановлених у справах № 911/3878/15 та № 910/22730/15 обставин розповсюджуються також і на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
86.Велика Палата Верховного Суду погоджується з цими висновками лише частково з огляду на таке.
87.Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин.
88.Так, у рішенні Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/3878/15 було встановлено такі обставини: 27.05.2015 поручителем ОСОБА_1 перераховано на рахунок ПАТ «Український професійний банк» грошові кошти у сумі 4 338 538,00 дол США та 36 850,16 дол США в рахунок погашення кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 729 від 26.12.2006 відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах від 27.05.2015 № 7 та № 8. 28.05.2015 ПАТ «Український професійний банк» видано ТОВ «Київський гуртовий ринок» довідку № 11/5-02/501, згідно з якою кредитна заборгованість за договором про надання кредиту від 26.12.2006 № 729 за основним боргом та процентами повністю погашена 27.05.2015, у зв`язку із чим дія кредитного договору припинена.
89.Господарським судом Київської області було здійснено правову оцінку вищевказаних фактів, відповідно до якої 27.05.2015 поручителем ОСОБА_1 у повному обсязі повернуто суму кредиту за кредитним договором та сплачено нараховані проценти за користування кредитом - тобто борг за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 було припинено у зв`язку з погашенням.
90.У рішенні Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 у справі № 910/22730/15 було встановлено такі обставини: між ПАТ «Український професійний банк» та ПАТ «Авант-банк» було укладено договір застави майнових прав від 26.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О.А. за реєстровим № 219.
91.За правовою оцінкою Господарського суду міста Києва, ПАТ «Український професійний банк» шляхом укладання з ПАТ «Авант-банк» договору застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 передало свої права за кредитним договором № 779.
92.З наведеного слідує, що у рішеннях судів у справах № 911/3878/15 та № 910/22730/15, наявні як фактичні обставини, встановлені судами, які мають преюдиційний характер, так і правова оцінка, надана судом таким обставинам. Суди попередніх інстанцій помилково ототожнили зазначені категорії та визначили їх як фактичні обставини, встановлені судом.
93.Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що висновки судів, зроблені за результатами розгляду справ № 911/3878/15 та № 910/22730/15, щодо припинення боргу та втрати права ПАТ «Український професійний банк» на стягнення заборгованості є обставинами справи. Такі висновки є правовою оцінкою цих обставин.
94.Водночас укладення договорів відступлення прав вимоги та відступлення прав іпотеки спершу між ПАТ «Український професійний банк» з ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», а потім останньою - з ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» свідчить про намір замінити кредитора у зобов`язаннях за кредитними договорами з ПАТ «Український професійний банк» спершу на ТОВ «Фінансова компанія
«Інвестохіллс Веста», а потім на ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» на підставі пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України.
95.Незалежно від того, чи є дійсною вимога (права), передана (передані) за цими договорами, зазначене свідчить про наявність підстав послідовного процесуального правонаступництва цих товариств у спірних правовідносинах.
96.Відповідно до частини другої статті 52 ГПК Україниусі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
97.Це правило застосовується і в разі, якщо суд вирішив спір з правопопередником сторони у справі. Оскільки спір про стягнення ПАТ «Український професійний банк» як позивачем заборгованості за кредитними договорами вже вирішений судовими рішеннями у справах № 911/3878/15 та № 910/22730/15, у задоволенні позовів відмовлено, то ці рішення є обов`язковими і для правонаступників ПАТ «Український професійний банк» у спірних правовідносинах.
98.При цьому відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК Українигосподарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу.
99.З огляду на зазначене в разі звернення до суду правонаступника ПАТ «Український професійний банк» у спірних правовідносинах з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами суд має відмовити у відкритті провадження у справі, а якщо провадження було відкрите - закрити провадження.
100.Велика Палата Верховного Суду вважає неприпустимим повторний розгляд справи, вже вирішеної судом, на тій підставі, що позивач відступив право вимоги, про примусове задоволення якої він просив суд, за позовом особи, якій право вимоги відступлене чи то самим позивачем, чи то шляхом вчинення ланцюгу відступлень прав вимоги.
101.При цьому відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
102.Отже, право іпотеки є акцесорним видом забезпечення виконання зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує. Тому в разі неможливості задоволення вимоги (зокрема, у зв`язку з відмовою судом у стягненні суми боргу) є неможливим і звернення стягнення на предмет іпотеки.
Щодо вимог про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону
103.Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655та частини четвертої статті 656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).
104.Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
105.Виходячи з викладеного, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у частині вимог щодо визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 необхідно скасувати, а в позові в зазначеній частині відмовити.
Щодо неможливості вчинення державним реєстратором дій, спрямованих на позбавлення позивача права власності на майно
106.Позивач обґрунтував свій інтерес у позові про визнання договору недійсним, зокрема, тим, що він одержав від ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» вимогу-повідомлення про усунення порушення зобов`язань щодо сплати у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779, на забезпечення якого укладені іпотечні договори від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181.
107.Зі змісту цієї вимоги слідує, що в разі її невиконання ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» має намір звернути стягнення на майно позивача шляхом набуття права власності на предмет іпотеки або продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі статей 37, 38 Закону України «Про іпотеку».
108.Щодо фактичної можливості вчинити дії, спрямовані на позбавлення позивача права власності на його майно, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
109.Вчинення державної реєстрації права власності на майно позивача шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (стаття 37 Закону «Про іпотеку») або шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону «Про іпотеку») можливе лише за заявою іпотекодержателя, тобто особи, за якою зареєстроване право іпотеки на це майно.
110.Водночас суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) зареєстроване припинення права іпотеки на майно, право власності на яке зареєстроване за позивачем. Позивач підтверджує, що право іпотеки на це майно зараз не зареєстроване. Зазначене унеможливлює звернення стягнення на майно позивача.
111.При цьому в разі якщо в Державному реєстрі зареєстроване припинення права іпотеки, то повторна реєстрація права іпотеки на підставі договору іпотеки без згоди власника майна є протиправною. За загальним правилом частини першої статті 317 ЦК Україниправа володіння, користування та розпоряджання майном належать саме власнику. Укладаючи договір іпотеки, власник фактично надає згоду і на державну реєстрацію права іпотеки на підставі договору іпотеки, але така згода стосується саме первісної реєстрації, а не наступної реєстрації після реєстрації припинення іпотеки.
112.Отже, за відсутності згоди власника майна на повторну державну реєстрацію права іпотеки її можна здійснити тільки на підставі судового рішення.
113.У разі якщо на момент подання заяви про державну реєстрацію права іпотеки згідно з відомостями Державного реєстру право власності на предмет іпотеки зареєстроване за іншою особою, ніж та, яка є стороною договору іпотеки як іпотекодавець, то така обставина є підставою для відмови в державній реєстрації в силу положень пункту 7 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.
114.Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державний реєстратор, у тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі, відомостям, що містяться у поданих / отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 цього Законуоднією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
115.Якщо в Державному реєстрі є відомості про первинну державну реєстрацію права іпотеки на підставі відповідного договору та про припинення такого права, то повторна державна реєстрація права іпотеки на підставі такого договору суперечить зазначеним відомостям. Така суперечність наявна і тоді, коли кредитор (іпотекодержатель) уклав договір про відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором.
116.Отже, державний реєстратор за таких умов повинен відмовити у повторній державній реєстрації права іпотеки.
117.З викладеного слідує, що державний реєстратор (у тому числі нотаріус) не може вчинити дії щодо повторної державної реєстрації права іпотеки без згоди власника предмета іпотеки.
118.Наведені висновки застосовуються незалежно від того, дійсним чи недійсним є відповідний договір, та чи визнаний він судом недійсним. З огляду на викладене задоволення вимоги позивача про визнання спірного договору недійсним не призведе до захисту його права власності. Таке право є належно захищеним згідно з ЦК України, а вимога-повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про усунення порушення зобов`язань щодо сплати у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779, у забезпечення якого укладені іпотечні договори від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181, як і невиконання цієї вимоги, не може зумовлювати для позивача та його права власності негативних юридичних наслідків.
Щодо відсутності у ПАТ «Український професійний банк» прав кредитора за кредитними договорами від 26.12.2006 № 729 та від 30.12.2013 № 779
119.Позивач також посилається на те, що оскаржувані правочини ставлять під сумнів відсутність заборгованості за кредитними договорами та припинення іпотеки за іпотечними договорами, що порушує права позивача як власника майна, оскільки ставить його у положення правової невизначеності.
120.З цього приводу Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке.
121.У пунктах 34-36 цієї постанови зазначалось, що 28.05.2015 ПАТ «Український професійний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. 28.08.2015 у ПАТ «Український професійний банк» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
122.До повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належить, зокрема, перевірка правочинів, вчинених (укладених) банком, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Такі перевірки було проведено стосовно правочинів, вчинених ПАТ «Український професійний банк».
123. 07.08.2015 та 25.08.2015 комісією з перевірки договорів (інших правочинів) було затверджено результати перевірок, якими виявлено правочини, що є нікчемними: зокрема, договір поруки від 27.05.2015 № 729-9 та договір застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 (пункти 37, 38 цієї постанови).
124. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16 (пункти 68, 71, 72) дійшла таких висновків про правову природу наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його правових наслідків для третіх сторін.
125.Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК Українита частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Законуперевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані в банку, ані в іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи.
126.Накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть установлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку. Тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.
127.Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів. Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов`язків для контрагентів банку, не можна вважати порушеними права контрагентів унаслідок прийняття такого наказу. Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.
128.Вищевказані висновки є усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, аналогічна за змістом позиція відображена у постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16 та інших.
129.Правовідносини - одна з основоположних категорій права, структуру якої складають: учасники або суб`єкти правовідносин (особи, які беруть участь у правовідносинах); об`єкти правовідносин (немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв`язок між суб`єктами правовідносин); зміст правовідносин (суб`єктивні цивільні права та суб`єктивні цивільні обов`язки їх учасників). Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або декількох) зі складових елементів їх структури.
130.Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.
131.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
132.За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.
133.Разом з тим Фонд гарантування вкладів фізичних осібне може самостійно застосувати наслідки нікчемності договору застави майнових прав від 26.05.2015 та договору поруки від 27.05.2015 № 729-9.
134.Як зазначили суди попередніх інстанцій, у матеріалах справи також відсутні докази звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на момент проведення оспорюваного аукціону з позовом до суду щодо застосування наслідків нікчемного договору застави майнових прав від 26.05.2015 № 219 та договору поруки від 27.05.2015 № 729-9.
135.З огляду на зазначене договір застави майнових прав від 26.05.2015 та договір поруки від 27.05.2015 № 729-9 були чинними як на момент проведення оспорюваного аукціону, так і на момент укладення договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав.
136.З викладеного вище слідує, що на момент укладення між ПАТ «Український професійний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав у ПАТ «Український професійний банк» не було прав кредитора у зобов`язаннях за кредитними договорами від 26.12.2006 № 729 та від 30.12.2013 № 779.
137.Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним на підставі положень частини першої статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
138.Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК Українипрямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.
139.В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті512, статті 514 ЦК Україниу цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.
140.Аналогічно відступлення припиненого права вимоги (тобто майнового права вимоги, якого не існує на момент укладення відповідного договору у будь-якого суб`єкта) також не створює жодних правових наслідків для особи - власника майна, яке було обтяжено іпотекою.
141.Суди попередніх інстанцій також установили, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» продало відповідні майнові права ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» (пункти 44, 45 цієї постанови). Велика Палата Верховного Суду наголошує, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту (близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.02.2021 у справі № 359/3373/16-ц). Отже, задоволення заявленої позовної вимоги про визнання недійсним договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав у частині іпотечних договорів від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181 не призведе до поновлення прав позивача.
142.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.
143.Так, у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписами, зокрема, статті 16 ЦК України, не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідносин, може відбуватися шляхом розірвання договору. На підставі наведеного Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом припинення прав. Водночас згідно з абзацом другим частини другої статті 20 ГПК Україниу цьому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача.
144.Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).
145.У пункті 57 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК Українизаявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема, у таких випадках:
кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
146.Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
147.Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту. Як Велика Палата Верховного Суду зазначила вище (пункти 115-118 цієї постанови), позивач є юридично захищеним.
148.Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).
149.З огляду на наведене вище, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у частині вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав необхідно скасувати, а в позові в зазначеній частині - відмовити.
Щодо виключної правової проблеми та відступу від висновків касаційних судів
150.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, має характер виключної правової проблеми.
151.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17, щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною.
152. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначив, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням, чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме в такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
153. З огляду на мотиви, викладені у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для відступлення від наведеного вище висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
154. Натомість Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 02.02.2021 у справах № 904/5976/19, № 904/6248/19, від 26.07.2021 у справі № 904/43/20 дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем наявності в нього як заінтересованої особи правових підстав щодо оспорювання правочинів з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення забезпечення виконання кредитного договору, ставить його у положення правової невизначеності. При цьому в зазначених постановах Верховний Суд вважав належними та ефективними способи захисту інтересу у правовій визначеності, які опосередковуються позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору, спрямованого на передання майнових прав (прав вимоги).
155.Оскільки ці висновки не відповідають висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду в цій постанові, Велика Палата Верховного Суду відступає від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
156.Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 308 ГПК України).
157Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексумежах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).
158.З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» слід задовольнити в повному обсязі, а касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» слід задовольнити частково: постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати
159.Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
160.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 були задоволені, отже судові витрати, понесені ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто»у зв`язку з переглядом справи № 910/12525/20 у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
161.З огляду на висновки за результатами розгляду касаційної скарги слід розподілити судові витрати, які понесли Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто».
162.При поданні позову у серпні 2020 року позивач мав сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру за ставкою один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну вимогу немайнового характеру (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
163.Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб на 1 січня 2020 року становить 2 102,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
164.Отже, позивач при поданні позову мав сплатити 6 306,00 грн (2 102,00 грн * 3).
165.За подання апеляційної скарги ставка судового збору станом на час її подання до суду становила 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
166.З викладеного слідує, що за подання апеляційних скарг Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» мали сплатити по 9 459,00 грн кожен.
167.За подання касаційної скарги ставка судового збору станом на час її подання до суду становила 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
168.Таким чином, за подання касаційних скарг Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» мали сплатити по 12 612,00 грн кожен.
169.З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог позивач повинен компенсувати: 12 612,00 грн судового збору, сплаченого ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» за подання касаційної скарги; 22 071,00 грн судового збору, сплаченого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за подання апеляційної та касаційної скарг; 22 071,00 грн судового збору, сплаченого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» за подання апеляційної та касаційної скарг.
Керуючись статтями 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1.Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задовольнити, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 910/12525/20 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» (адреса: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 36412180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (адреса: 03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3, корпус 8Б, офіс 103; ідентифікаційний код: 41264766) 22 071,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» (адреса: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 36412180) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код: 21708016) 22 071,00грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» (адреса: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 36412180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» (адреса: 03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3, корпус 8Б; ідентифікаційний код: 43426003) 12 612,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Л. І. Рогач
Суддя-доповідач І. В. Ткач
Судді: В. В. Британчук В. С. Князєв Ю. Л. Власов Г. Р. Крет І. В. Григор`єва Л. М. Лобойко М. І. Гриців К. М. Пільков Д. А. Гудима О. Б. Прокопенко Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко І. В. Желєзний О. С. Ткачук О. С. Золотніков С. П. Штелик
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
543
Коментарі:
0
Переглядів:
21464
Коментарі:
0
Переглядів:
8904
Коментарі:
1
Переглядів:
9668
Коментарі:
1
Переглядів:
4425
Коментарі:
0
Переглядів:
14048
Коментарі:
2
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube