ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/43/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Вронської Г. О., Студенця В. І.

за участю секретаря судового засідання - Забеліної О. О.

та представників:

Позивача: Гиров К. А.

Відповідача 1: не з'явився

Відповідача 2: не з'явився

Відповідача 3: не з'явився

Третіх осіб на стороні Позивача: не з'явились

Третьої особи на стороні Відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021

(головуючий - Широбокова Л. П., судді Подобєд І. М., Чус О. В. )

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020

(суддя Фещенко Ю. В. )

у справі №904/43/20

за позовом Компанії "Funama Holdings Limited" (Фунама Холдінгз Лімітед)

до 1) Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", 3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі. Онлайн",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросистем"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Імпульс"; 3) ОСОБА_1; 4) ОСОБА_2; 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Імпульс Трейд"; 6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 7) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу майнових прав,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв'язку з перебуванням судді Губенко Н. М. у відпустці, склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.07.2021, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

2. Компанія "Funama Holdings Limited" (далі - Компанія "Funama Holdings Limited", Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича (далі-ПАТ? Актабанк?, Відповідач -1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі- ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі. Онлайн" (далі - ТОВ "Держзакупівлі. Онлайн", Відповідач-3) про - визнання недійсними відкритих торгів (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулись 29.11.2019, з реалізації лоту №: G53N013702 (майнові права за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014, укладеним з суб'єктом господарювання);

- визнання недійсним протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-11-08-000004-а від 29.11.2019, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 29.11.2019 з реалізації лоту №:G53N013702 (майнові права за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014, укладеним з суб'єктом господарювання).

- визнання недійсним договору купівлі продажу майнових прав №11, посвідчений
27.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С. за реєстровим №1836, що укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2019-11-08-000004-a від 29.11.2019.

3. Позов обґрунтовано тим, що Компанією "Funama Holdings Limited" було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014 на підставі договору застави майнових прав №01-1672/Т/9 від 31.07.2014. ПАТ "Актабанк", відповідно до положень статті 512 ЦК України, відступило права вимоги за кредитним договором та іншими договорами, що забезпечують виконання зобов'язання за кредитним договором, на користь Компанії "Funama Holdings Limited", про що було укладено договір №01-1672/Т-У від 01.08.2014 про відступлення права вимоги за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014, договір від 03.08.2014 про відступлення права вимоги за іпотечним договором №01-1672/Т/1. На час проведення електронних торгів 29.11.2019 зобов'язання Позивача перед ПАТ "Актабанк" за договором застави №01-1672/Т/9 від 31.07.2014 було припинено, як і припинено зобов'язання за основним договором кредиту №01-1672/Т від 27.01.2014. Проте, ПАТ? Актабанк? без належних на те правових підстав здійснило продаж на відкритих торгах майнових прав, які згідно довідки ПАТ? Актабанк? про списання заборгованості за кредитним договором №01-1672/Т від
27.01.2014, виданої на виконання рішення суду від 16.04.2019 у справі №904/379/19, не обліковуються в бухгалтерському обліку ПАТ? Актабанк? . Вказане свідчить про порушення прав Позивача, як майнового поручителя Боржника за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
10.02.2021, позов задоволено:

- визнано недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулись 29.11.2019, з реалізації лоту №: G53N013702 (майнові права за кредитним договором № 01-1672/Т від 27.01.2014, укладеним з суб'єктом господарювання).

- визнано недійсним протокол електронного аукціону №UA-EA-2019-11-08-000004-а від 29.11.2019, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 29.11.2019, з реалізації лоту №:G53N013702 (майнові права за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014, укладеним з суб'єктом; господарювання);

- визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав №11, посвідчений
27.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С. за реєстровим №1836, що укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2019-11-08-000004-a від 29.11.2019; здійснено розподіл судових витрат

5. Судові рішення мотивовано тим, що основне зобов'язання за кредитним договором №01-1672/Т від 27.01.2014 та зобов'язання за договорами застави майнових прав та поруки було припинено, про що прийнято рішення у справі №904/379/19, яке набрало законної сили. Тому, ПАТ? Актабанк? " здійснило реалізацію майнових прав, які у нього вже були відсутні, що є підставою для визнання торгів, протоколу аукціону та договору купівлі - продажу майна, укладеного за результатом їх проведення, недійсними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про врахування висновків ВПВС), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

7. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та посиланням на те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не враховано висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц та Верховного Суду від
23.01.2019 у справі № 923/459/18, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від
26.01.2021 у справі № 522/1528/15ц.

8. Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на неналежне дослідження та встановлення судами обставин справи щодо порушення процедури проведення оскаржуваних відкритих торгів, внаслідок чого суди дійшли передчасних висновків щодо задоволення позову у справі. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційним судом не було направлено ПАТ "Актабанк" повного тексту постанови апеляційного суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому Позивач посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених ФГВФО у касаційній скарзі, та водночас, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень у справі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. При цьому, Позивач вказує на судову практику Верховного Суду в аналогічних справах та зазначає про наявність правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 02.02.2021 у справі № 904/5976/19 від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.01.2014 між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агросистем" було укладено кредитний договір № 01-1672/Т з додатковими угодами до нього (далі - кредитний договір).

11.25.07.2014 між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агросистем" було укладено Додаткову угоду № 3 до кредитного договору, якою було змінено кінцевий термін повернення грошових коштів ПАТ "Актабанк", та встановлено термін повернення кредиту -
31.07.2014.

12. В забезпечення виконання ТОВ "Агросистем" зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ "Актабанк" та Компанією "Funama Holdings Limited" (Фунама Холдінгз Лімітед), як майновим поручителем, було укладено договір застави майнових прав № 01-1672/Т/9 від 31.07.2014 (далі - договір застави).

13. Крім того, в забезпечення виконання ТОВ "Агросистем" зобов'язань за кредитним договором, було укладено інші договори, а саме:

- іпотечний договір № 01-1672/Т/1 від 27.01.2014, укладений між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Агросистем";

- договір поруки № 01-1672/Т/2 від 27.01.2014, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Авто-Імпульс ", ТОВ "Агросистем";

- договір поруки № 01-1672/Т/4 від 27.01.2014, укладений між ПАТ "Актабанк", фізичною особою ОСОБА_1, ТОВ "Агросистем";

- договір поруки № 01-1672/Т/6 від 27.01.2014, укладений між ПАТ "Актабанк", фізичною особою ОСОБА_2, ТОВ "Агросистем";

- договір поруки № 01-1672/Н/7 від 07.05.2014, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Агрофірма "Новатор ", ТОВ "Агросистем";

- договір поруки № 01-1672/Т/8 від 13.05.2014, укладений між ПАТ "Актабанк", ТОВ "Авто-Імпульс Трейд ", ТОВ "Агросистем".

14. ТОВ "Агросистем" в строк, визначений кредитним договором, зобов'язання щодо повернення кредиту виконано не було. Зважаючи на зазначене, ПАТ "Актабанк" повністю погасив заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на грошові кошти Компанії "Funama Holdings Limited".

15. Враховуючи, що Компанією "Funama Holdings Limited" було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором, на підставі договору застави майнових прав № 01-1672/Т/9 від 31.07.2014, ПАТ "Актабанк" відступило права вимоги за кредитним договором та іншими договорами, якими було забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором на користь Компанії "Funama Holdings Limited", про що було укладено договори від 01.08.2014 № 01-1672/Т-У, від
03.08.2014 № 01-1672/Т/1 про відступлення права вимоги за кредитним договором.

16. В наступному, Позивачу надійшло від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша В. М. (далі - Уповноважена особа ФГВФО Куліш В. М. ) повідомлення № 1311 від 31.7.2017 про нікчемність правочину, згідно з яким було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором.

17. Крім того, Наказом "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 31.07.2017 № 65 Уповноваженої особи ФГВФО Куліш В. М., поновлено у бухгалтерському обліку ПАТ "Актабанк" кредитну заборгованість за кредитним договором, також поновлено у бухгалтерському обліку ПАТ "Актабанк" права вимоги за забезпечувальними договорами.

18. Враховуючи вказане, Позивачем було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Уповноваженої особи ФГВФО Куліша В. М.

19. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
19.09.2017 по справі № 804/5307/17 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, визнано протиправними дії Уповноваженої особи ФГВФО Куліша В. М. щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів (додаткової угоди № 3 до кредитного договору, договору застави майнових прав № 01-1672/Т/9 від 31.07.2014, договорів про відступлення права вимоги від 01.08.2014 та 03.08.2014) з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов кредитного договору.

20. У вказаній постанові у справі № 804/5307/17 встановлено:

- що матеріалами справи не підтверджено, що укладенням правочинів, визнаних нікчемними, банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, або прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", або уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, або уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, у тому числі правочини з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- внаслідок даних правочинів банк в повному обсязі задовольнив свої вимоги, отримавши погашення на свою користь. Уклавши зазначені вище договори банк не приймав на себе жодних зобов'язань, а навпаки, набув можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення, а отже такі договори не могли призвести до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами. Внаслідок укладення договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами застави майнових прав, відбулось погашення заборгованості перед банком, за рахунок нового кредитора, та зменшення заборгованості банку по грошовим зобов'язанням останнього.

21. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 804/5307/17 набрала законної сили, отже, встановлені нею обставини, не підлягають доказуванню у цій справі.

22. Разом з цим, Господарський суд Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі №904/379/19, прийняв таке рішення:

- визнати припиненими зобов'язання перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором (зі змінами та доповненнями);

- відновити становище, яке існувало до прийняття Наказу "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 31.07.2017 № 65;

- зобов'язати ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи ФГВФО Куліша В. М. виключити з бухгалтерського обліку ПАТ "Актабанк" за рахунками обліку кредитів (згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України) кредитну заборгованість за кредитним договором № 01-1672/Т від 27.01.2014 (зі змінами та доповненнями) та виключити з бухгалтерського обліку ПАТ "Актабанк" (за позабалансовими рахунками) право вимоги за договорами, що були укладені на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №01-1672/Т від
27.01.2014 (зі змінами та доповненнями);

- зобов'язати ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи ФГВФО Куліша В. М. припинити виконання дій визначених у Наказі "Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів" від 31.07.2017 № 65, щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

23. Судовим рішенням у справі №904/379/19 встановлено, що:

- у зв'язку з несплатою Позивачем на користь Відповідача грошових коштів за відступлені права вимоги за договором від 01.08.2014, ПАТ "Актабанк" здійснив погашення шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором № 01-1672/Т/9 від 31.07.2014;

- фактичне виконання Банком умов договорів застави на свою користь (звернення стягнення на предмет застави) тягне припинення власних майнових вимог ПАТ "Актабанк" за відступленим правом вимоги по кредитному договору;

- ПАТ "Актабанк" повністю та цілком законно відступило право вимоги за кредитним договором.

24. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 у справі №904/379/19 набрало законної сили, отже, встановлені ним обставини, не підлягають доказуванню у цій справі.

25. При цьому, як зазначає Позивач, 30.08.2019 Компанія "Funama Holdings Limited" звернулась до ПАТ "Актабанк" з заявою про необхідність самостійного виконання рішення суду від 16.04.2019 у справі № 904/379/19.

26. У зв'язку з чим, 09.09.2019 ПАТ "Актабанк", надав довідку про списання заборгованості за кредитним договором та договорами, що було укладено в забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором.

27. Тобто, ПАТ "Актабанк" здійснив відображення погашення заборгованості за кредитним договором (зі змінами та доповненнями), та припинення договорів поруки, іпотечних договорів, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

28. В той же час, в подальшому, ФГВФО розмістив на своєму офіційному веб-сайті паспорт відкритих торгів (аукціону) з продажу вимоги ПАТ "Актабанк", відповідно до якого, 29.11.2019 проведені відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, з реалізації активів (майна) ПАТ "Актабанк", зокрема:

- лоту № G53N013702 (Майнові права за кредитним договором № 01-1672/Т від
27.01.2014, укладеним з суб'єктом господарювання).

29. В подальшому, за результатами відкритих торгів (аукціону) центральною базою даних електронної торгової системи сформовано протокол електронного аукціону №UA-EA-2019-11-08-000004-a від 29.11.2019, відповідно до якого, переможцем електронного аукціону щодо реалізації лоту № G53N013702 (Майнові права за кредитним договором № 01-1672/Т від 27.01.2014, укладеним з суб'єктом господарювання) став учасник ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

30. В наступному, 27.12.2019 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2019-11-08-000004-a від 29.11.2019, між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 11, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С. за реєстровим №1836.

Позиція Верховного Суду

31. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, слід закрити, а в іншій частині касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

32. Згідно з частинами 1 -5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити частинами 1 -5 статті 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

33. Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені Статтею 215 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Статтею 215 ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

34. Приписами статті 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

35. Відповідно до статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

36. У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

37. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на відкритих торгах (аукціоні), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника аукціону, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), тобто є правочином.

38. Враховуючи те, що реалізація майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 -3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 ЦК України).

39. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі № 904/379/19 встановлено наявність правових підстав для визнання припиненими зобов'язання ТОВ? Агросистем? за кредитним договором, укладеним АТ? Актабанк? та ТОВ? Агросистем?, оскільки припинено основне зобов'язання, зобов'язання за договорами застави майнових прав та поруки, укладених для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, також є припиненими.

40. Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/379/19 враховуючи фактичні обставини справи і, зокрема, встановлену постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 804/5307/17 відсутність заборгованості за кредитним договором, визнано неправомірним факт наявності в бухгалтерському обліку АТ? Актабанк? кредитної заборгованості за рахунками обліку кредитів (згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України), що виникла на підставі кредитного договору, укладеного АТ? Актабанк? та ТОВ? Агросистем? .

41. Згідно із статтею 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

42. Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

43. Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2019 у справі № 904/379/19 та постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 804/5307/17 щодо погашення кредитної заборгованості та припинення зобов'язання ТОВ? Агросистем? за кредитним договором, не доказуються при розгляді даної справи № 904/43/20.

44. Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

45. Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

46. Статтею 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

47. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

48. Згідно із статтею 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

49. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

50. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

51. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

52. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що недійсність електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору, укладеного за результатами такого аукціону, полягає у тому, що АТ? Актабанк? здійснив реалізацію майнових прав, які вже були відсутні на час укладення спірного договору, тобто був відсутній предмет договору купівлі-продажу, отже, зміст укладеного правочину суперечить статті 655 та частині 1 статті 656 ЦК України.

53. Водночас судами правильно зазначено, що укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення зобов'язань Позивача за договором застави, вчиненого для забезпечення виконання кредитного договору, порушує його права та законні інтереси, оскільки ставить його у положення правової невизначеності, зважаючи, що Компанією "Funama Holdings Limited", як майновим поручителем, було здійснено погашення заборгованості ТОВ? Агросистем? за кредитним договором за рахунок звернення стягнення на заставлене майно, при цьому, відступлення прав за цим договором передбачає звернення нового кредитора з вимогами до боржника та поручителів щодо кредитних зобов'язань.

54. З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відхилення, як необґрунтованих, доводів АТ? Актабанк? та ТОВ? ФК? Інвестохіллс Веста?, про відсутність порушень прав Позивача оскаржуваним правочином.

55. Також суди виходили з того, що при вирішенні спору про визнання недійсним правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого Позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

56. У даній справі Компанія "Funama Holdings Limited" оспорює торги та договір, укладений за результатами їх проведення як заінтересована особа, у розумінні частини 3 статті 215 ЦК України, не будучи стороною цього договору, При цьому, Позивач вказує, що оспорюваний договір порушує його права, як майнового поручителя за кредитним договором, за яким зобов'язання вже припинено внаслідок реалізації банком права на звернення стягнення на заставлене майно.

57. Крім того, оспорюваний договір (за яким продано право вимоги до ТОВ? Агросистем?, яке є позичальником за кредитним договором, за яким зобов'язання є припиненими) порушує права ТОВ? Агросистем? та укладений з порушенням вимог статті 655 та частини 1 статті 656 ЦК України, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину зобов'язання позичальника (ТОВ? Агросистем? ) за кредитним договором є припиненими, що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/379/19.

58. З урахуванням вищезазначеного суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

59. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

60. Судові рішення у справі ФГВФО оскаржуються з підстави передбаченої п. 1 ст. 287 ГПК України.

61. Посилаючись на п. 1 ст. 287 ГПК України скаржник зазначає про невірне застосування положень статей 3, 15, 16 ЦК України та незастосуванні судами правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц та постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/459/18, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15ц. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний не взяв до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

62. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

63. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

64. Зі змісту зазначених скаржником у касаційній скарзі постанов, Суд вбачає, що наведені в них висновки стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

65. Так, у постанові від 06.04.2016 у справі № 3-242ГС16 (справа № 910/23970/15) Верховний Суд України, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1, 2, 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства ( ЦК України). Разом з цим, Верховний Суд України з посиланням на положення Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5, зазначив, що ураховуючи обставини цієї справи при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними у цьому випадку судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

66. У постанові від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц Верховний Суд України скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з посиланням на положення Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від
16.04.2014 № 656/5, зазначив, що у справі, яка переглядається суди дійшли обґрунтованого висновку, що факт реалізації арештованого майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, та факт неналежного повідомлення боржника про час і місце проведення прилюдних торгів не вплинули на результати цих торгів, установивши, що права і законні інтереси особи, яка оспорювала торги та є боржником у зобов'язанні, яке виникло внаслідок невиконання судового рішення про стягнення з неї заборгованості, не порушені.

Разом з цим, установивши обставини щодо продажу майна за ціною, нижчою за початкову, суди під час розгляду справи не мотивували висновок щодо відсутності порушених прав позивача у зв'язку із продажем майна за нижчою від початкової ціни.

67. У справі яка зараз розглядається, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що недійсність електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу майнових прав № 10 полягає у тому, що АТ "Актабанк" здійснив реалізацію майнових прав, які вже були відсутні на час укладення спірного договору, тобто був відсутній предмет договору купівлі-продажу, таким чином зміст правочину суперечить статті 655 та частині 1 статті 656 ЦК України.

Водночас укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення зобов'язань Позивача за договором застави, вчиненого для забезпечення виконання кредитного договору, порушує його права та законні інтереси, оскільки ставить його у положення правової невизначеності, у зв'язку з чим суди відхилили доводи ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про те, що спірний договір не порушує права Компанії "Funama Holdings Limited".

68. Так, проаналізувавши наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду України у справах № 3-242гс16 та № 668/5633/14-, суд касаційної інстанції констатує, що у кожній конкретній справі судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами для обґрунтування позову. У кожній зі справ при застосуванні дискреційних повноважень щодо вирішення спору суди виходили зі встановлених ними конкретних обставин. Відтак, постанови Верховного Суду України у справах № 3-242гс16 та № 668/5633/14-ц ухвалено хоча й за схожих предмету спору, суб'єктного складу сторін з тим, що має місце в цій справі, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що зараз розглядається Судом, тобто вказані справи і справа №904/43/20 є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

69. У справі № 916/3156/17 банк звернувся до товариства про визнання недійсним нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав, оспорюваний договір визнано нікчемним під час перевірки правочинів неплатоспроможного банку та вилучення ліквідних предметів застави. Судовими рішеннями у вказаній справі у позові відмовлено. Водночас, Велика Палата Верховного Суду переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, зокрема, вказуючи на положення ст.ст. 15, 16 ЦК України, зазначила, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Тобто, висновки Суду про належність способу захисту права фактично стосувались предмету спору щодо визнання недійсним нікчемного договору. При цьому, справа № 916/3156/17 та справа, що розглядається зараз Верховним Судом є різними за істотно правовими ознаками, оскільки прийняті за іншої фактично-доказової бази, тобто справа № 916/3156/17 і ця справа не є подібними.

70. Щодо постанови Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/459/18, вказану постанову прийнято за результатами перегляду судових рішень у спорі про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 26.10.2014 до договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, тобто вказані справи є різними за істотно правовими ознаками, а тому не є подібними.

71. У справі № 522/1528/15ц, з постановою Верховного Суду від 26.01.2021, фізична особа звернулась з позовом до банку про визнання договору поруки припиненим та про визнання договору поруки частково недійсним, з посиланням на погашення заборгованості за кредитним договором. Вказана справа не є подібною до даної справи як за предметом, підставами позову, так і за матеріально- правовим обгрунтуванням судових рішень. Тобто, справа № 522/1528/15ц відрізняється від даної справи істотно-правовими ознаками.

72. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 у справі №904/43/20.

73. Щодо інших доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частини 3 статті 310 ГПК України.

74. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

75. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження, наведена скаржником у касаційній скарзі п. 1 ч. 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, у зв'язку з чим такі доводи як не направлення скаржнику повного тексту постанови апеляційного суду не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції.

76. Інші доводи скаржника в аспекті спірних правовідносин є безпідставними.

Більше того, як свідчить характер цих доводів, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

77. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пунку 5 пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України дійшла висновку про закриття касаційного провадження в цій частині підстав касаційної скарги, в іншій частині підстав касаційного оскарження судових рішень, скарга є необґрунтованою, отже рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

79. У частині 1 статті 309 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частині 1 статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

80. З урахуванням зазначеного Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження у справі № 904/43/20 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно закрити, в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
06.11.2020 у справі залишити без змін.

Розподіл судових витрат

81. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішення немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
10.02.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
06.11.2020 у справі №904/43/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2020 у справі №904/43/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Г. О. Вронська

В. І. Студенець