Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.08.2024 року у справі №686/18523/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28серпня 2024 року

м. Київ

справа № 686/18523/22

провадження № 61-13858св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамака Ольга Василівна, Гвардійська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Козак О. В., від 26 квітня 2023 року, постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І., від 10 серпня 2023 року та ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке» (далі - СТОВ «Шумовецьке») про визнання недійсними і скасування державного акта, свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності, права оренди.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,67 га, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

3. Стверджував, що право власності на вказану земельну ділянку набув у порядку спадкування після смерті його матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка набула право на земельну ділянку в результаті її виділення як власнику права на земельну частку (пай) у землях колишнього КСП - АФ «Смотрич» згідно з проєктом організації території земельних часток (паїв) с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області.

4. Після виготовлення технічної документації із землеустрою, документація разом із заявою про внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру була подана розробником до органів Держгеокадастру. Однак, державним кадастровим реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно цієї земельної ділянки з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, кадастровий номер 6325081500:05:003:0109, розмір накладення 100%.

5. Земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, зареєстрована на праві приватної власності за

ОСОБА_3 , який успадкував її після смерті свого батька - ОСОБА_5 і належала тому згідно з державним актом на право приватної власності на землю, виданого 27 листопада 2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 вересня 2002 року після смерті ОСОБА_6 .

6. При цьому ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом не на земельну ділянку, а на право на земельну частку (пай), тобто, матері ОСОБА_5 за життя не було виділено земельну ділянку в натурі (на місцевості).

7. У зв`язку з цим, згідно з встановленим законодавством порядку батьку відповідача після успадкування права на земельну частку (пай) необхідно було звернутися до сільської ради або районної адміністрації із заявою про виділення в натурі земельної ділянки, за наслідками розгляду якої могло бути прийнято відповідне рішення, яке у подальшому є підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.

8. Наведеного порядку дотримано не було, а тому, на думку позивача, Гвардійською сільською радою незаконно видано державний акт ОСОБА_5 від 27 листопада 2003 року. Про незаконність виданого державного акта свідчить і відсутність документації із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109.

9. Відповідно до відомостей поземельної книги, на земельну ділянку спершу за заявою ОСОБА_5 у жовтні 2018 року державним кадастровим реєстратором було внесено зміни до записів відповідних розділів поземельної книги щодо власника земельної ділянки, а саме відомості про власника земельної ділянки змінено із « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_5 ».

10. Первинно поземельна книга на земельну ділянку була відкрита ще у жовтні 2010 року і в ній зазначалися відомості саме про позивача як власника.

11. В подальшому після смерті ОСОБА_5 в порядку інформаційної взаємодії до державного земельного кадастру та поземельної книги були внесені зміни відомостей про власника земельної ділянки - ОСОБА_3 .

12. Крім того, згідно проєкту організації території земельних часток (паїв) та протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів на території Гвардійської сільської ради земельна ділянка позивача, яку він успадкував після смерті його матері ОСОБА_4 , останній належала за № 109, площею 2,66 га. Проте з отриманих від Гвардійської сільської ради документів вбачається, що було безпідставно та незаконно до пункту 88 протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів внесено виправлення, у графі «Прізвища імені по батькові особи» вказано « ОСОБА_5 », де первинно зазначалось ПІБ « ОСОБА_4 ».

13. ОСОБА_5 та баба по його лінії ОСОБА_6 відсутні у списку осіб за протоколом розподілу земельних часток (паїв) між власниками сертифікатів.

14. У відповідь на адвокатський запит щодо підстав для виправлення у протоколі розподілу земельних часток (паїв) Гвардійська сільська рада листом повідомила, що не володіє цією інформацією.

15. Спірна земельна ділянка натепер передана в оренду СТОВ «Шумовецьке», проведено державну реєстрацію права оренди.

16. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю, виданий 27 листопада 2003 року Гвардійською сільською радою на ім`я ОСОБА_5 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231, на земельну ділянку, площею 2,67 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво право на спадщину № 1495, видане 07 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_3 . приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О. В., на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га;

- скасувати (припинити) право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, номер запису про право власності в державному реєстрі прав - 38558312;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га;

- скасувати державну реєстрацію права оренди СТОВ «Шумовецьке» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, номер запису про інше речове право 39464154.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

17. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 26 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю, що виданий 27 листопада 2003 року Гвардійською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області на ім`я ОСОБА_5 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231, на земельну ділянку, площею 2,67 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво право на спадщину, серія та номер 1495, видане 07 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_3 . приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О. В., на земельну ділянку за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Скасовано (припинено) право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, номер запису про право власності в державному реєстрі прав - 38558312.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Скасовано державну реєстрацію речових прав, а саме права оренди

СТОВ «Шумовецьке» земельної ділянки за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6699 га, яка розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, яке виникло на підставі укладеного вказаним товариством договору оренди з ОСОБА_3 , номер запису про інше речове право 39464154.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 4 465,80 грн судового збору,

а з СТОВ «Шумовецьке» 496,20 грн.

18. Суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_5 набув у власність ділянку, яка не була вільною, а перебувала у власності ОСОБА_4 на підставі державного акта від 20 серпня 2002 року, чим порушено право позивача, як спадкоємця.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

19. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 26 квітня 2023 року в частині визнання недійсними і скасування державного акта на право власності на землю, свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки скасовано, а в частині розподілу судових витрат - змінено.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю, виданого 27 листопада 2003 року Гвардійською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області на ім`я ОСОБА_5 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину № 1495 від 07 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109. Стягнуто в дохід держави з ОСОБА_3 1 488,60 грн судового збору, а з СТОВ «Шумовецьке» - 496,20 грн. В решті рішення залишено без змін.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 3 000 грн понесених витрат на правничу допомогу, а з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шумовецьке» - 1 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь з ОСОБА_3 2 977,20 грн понесених витрат за подачу апеляційної скарги.

20. Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, проте вказала, що заявлені вимоги про визнання недійсними і скасування державного акта, свідоцтва про право на спадщину, які реалізовані та вичерпали свою дію, є неефективним способом захисту, оскільки задоволення цих вимог не може призвести до відновлення порушеного речового права позивача.

21. Також апеляційний суд, врахувавши, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 була сформована належно, тоді як незаконними є лише відомості про власника цієї земельної ділянки, дійшов висновку, що порушене право позивача буде поновлено шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 у реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також скасування державної реєстрації права оренди «Шумовецьке» щодо цієї земельної ділянки, що матиме наслідком припинення права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку та відповідно права оренди СТОВ «Шумовецьке».

22. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів, серед іншого, вказала на те, що пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги ОСОБА_3 необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 977,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

23. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про скасування (припинення) права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

24. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_3 2 977,20 грн понесених витрат за подачу апеляційної скарги скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в стягнені судового збору.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

25. 20 вересня 2023 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 26 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 10 серпня 2023 року.

26. 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року.

27. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 686/18523/22.

28. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .

29. У листопаді 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

30. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року зупинено провадження у справі № 686/18523/22 до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

31. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року поновлено провадження у справі № 686/18523/22, залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та призначено справу до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

32. Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_3 зазначив неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 04 липня

2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 07 квітня 202 року у справі

№ 372/1684/14-ц, від 12 червня 219 року у справі № 487/10128/14-ц,

від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 186/599/17, від 18 січня 2023 року у справі № 361/1308/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

33. Вказує, що набув право власності у порядку спадкування після смерті свого батька, який у свою чергу набув спірну земельну у порядку спадкування після смерті свої матері. Первинні правовстановлюючі документи, зокрема свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2937 від 16 вересня

2002 року, що видане його батьку, не оскарженні у судовому порядку, а тому вважав себе добросовісним набувачем та власником вказаної спірної земельної ділянки.

34. Наголошує, що його баба набула спірну земельну ділянку у 1996 році та його родина з того часу нею користується понад 25 років.

35. Зауважив, що апеляційний суд безпідставно проігнорував його заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки позивач, набувши у 2009 році право власності на спірну земельну ділянку, міг та повинен був довідатись про протиправну, на його думку, реєстрацію права власності на набуту ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 земельну ділянку та своєчасно звернутись з відповідним позовомдо суду.

36. Вважав, що СТОВ «Шумовецьке», орендуючи спірну земельну ділянку, не може бути та не є відповідачем у цій справі, тоді як належні відповідачі не залучені до участі у справі, зокрема державні реєстратори прав, земельні кадастрові реєстратори або органи місцевого самоврядування, які здійснюються функції державної реєстрації прав на нерухоме майно.

37. Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду ОСОБА_1 зазначив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду

від 30 червня 2021 року у справі № 204/8696/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

38. Вважав, що апеляційний суд помилково стягнув з нього судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшли

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

39. ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028940 від 28 жовтня 2010 року, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011074300045, був власником земельної ділянки, площею 2,6700 га, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

40. Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 набув в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 листопада 2009 року після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

41. ОСОБА_4 в установленому законом порядку набула право власності на цю земельну ділянку в результаті її виділення як власнику права на земельну частку (пай) в землях колишнього КСП - АФ «Смотрич», згідно з проєкту організації території земельних часток (паїв) с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області.

42. У книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданої Хмельницькою РДА АФ «Смотрич», наявний запис щодо видачі на ім`я ОСОБА_4 сертифікату серії ХМ № 0162691 від 03 вересня 1997 року, розмір земельної частки (паю) - 2,44 умовних кадастрових гектари.

43. Відповідно до протоколу розподілу земельних часток (паїв) між громадянами - власниками сертифікатів на території Гвардійської сільської ради Хмельницького, за порядковим № 88, значилася - ОСОБА_4 , номер земельної частки № 109, площа - 2,22 га.

44. У порядку, визначеному Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія Р1 № 796318 від 20 серпня 2002 року на підставі рішення Гвардійської сільської ради № 1 від 17 липня 2002 року та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 174.

45. ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкування оформив право власності на вказану земельну ділянку, кадастровий номер 6825081500:05:003:0109.

46. 28 жовтня 2010 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-2214 від 27 листопада 2009 року було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯИ № 028940

від 28 жовтня 2010 року, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 011074300045.

47. 14 вересня 2021 року з метою внесення відомостей про належну йому земельну ділянку до Державного земельного кадастру ОСОБА_1 звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_7 та замовив проведення робіт із землеустрою та виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно вище вказаного державного акту. Після виготовлення дана документація разом із заявою про внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру була подана розробником до органів Держгеокадастру.

48. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення від 26 жовтня 2021 року

№ РВ-1202195242021 про відмову у внесенні відомостей змін до Державного земельного кадастру стосовно вище означеної земельної ділянки з підстав розташування в межах даної земельної ділянки, іншої земельної ділянки або її частини, а саме зазначено про перетин ділянок з ділянкою 6325081500:05:003:0109, площа співпадає на 100%.

49. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, площею 2,6699 га, зареєстрована на праві приватної власності за

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07 жовтня 2020 року, серія та номер 1495, яке видане приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Гайдамакою О. В.

50. Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

51. ОСОБА_5 належала вказана земельна ділянка згідно з державного акту на право приватної власності на землю, виданого

27 листопада 2003 року Гвардійською сільською радою, який було зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 231.

52. ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на землю Гвардійською сільською радою на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті його матері - ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , за яким об`єктом спадкування була вказана не земельна ділянка, а право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ХМ № 0162468 від 25 грудня 1996 року.

53. Згідно з поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109, вона первинно була відкрита у жовтні 2010 року і в ній зазначалися відомості про ОСОБА_1 як власника земельної ділянки на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯИ

№ 028940 від 28 жовтня 2010 року.

54. У жовтні 2018 року, жовтні та грудні 2020 року до Державного земельного кадастру та поземельної книги були внесені зміни щодо відомостей про власника земельної ділянки, - власником спочатку вказано

ОСОБА_5 , а після смерті останнього - ОСОБА_3 .

55. Згідно з протоколу № 2796570 від 04 жовтня 2018 року про виправлення помилки, у графі «суть виявлених помилок» вказано «виправлення координат поворотних точок».

56. Згідно з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 технічна документація із землеустрою була розроблена ІНФОРМАЦІЯ_6 інженером-землевпорядником

ФОП ОСОБА_9 .

57. Згідно з листа ФОП ОСОБА_9 № 1 від 07 лютого 2022 року, ним технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі

(на місцевості) з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109 на

ОСОБА_3 не розроблялась. Ним формувався обмінний файл на ОСОБА_5 .

58. Згідно з листа відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 942/421-22 від 11 серпня

2022 року, в місцевому фонді документації із землеустрою відсутня документація із землеустрою ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 2,67 га, з кадастровим номером 6825081500:05:003:0109. Відомості про цю земельну ділянку перейшли до Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель в автоматичному порядку.

59. Спірна земельна ділянка передана ОСОБА_3 в оренду

СТОВ «Шумовецьке», зареєстровано право оренди.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

60. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

61. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

62. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року

63. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

64. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

65. Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

66. Згідно із статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

67. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину.

68. Відповідно до пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

69. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю

70. Статтею 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

71. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

72. Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

73. Згідно з пунктом 9 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» до 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

74. У розглядуваній справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 успадкував після смерті матері ( ОСОБА_6 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серія ХМ № 0162468, виданим 25 грудня 1996 року, яка перебуває у колективній власності КСП АФ «Смотрич» розміром 2,44 в умовних кадастрових гектарах.

75. ОСОБА_3 не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження виділу в натурі (на місцевості) у порядку, визначеному Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» його батькові ОСОБА_5 земельної ділянки на підставі сертифікату серії ХМ № 0162468, виданим

25 грудня 1996 року на ім`я ОСОБА_6 .

76. На час видачі ОСОБА_5 27 листопада 2003 року Гвардійською сільською радою державного акта серія Р1 № 792786 на земельну ділянку

№ НОМЕР_1 , площею 2,67 га, ця земельна ділянка вже перебувала у власності ОСОБА_4 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 796318, виданим 20 серпня 2002 року на підставі рішення Гвардійської сільської ради № 1 від 17 листопада 2002 року.

77. За встановлених обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, з`ясувавши, що ОСОБА_5 оформив своє право власності на земельну ділянку, яка не була вільною та перебувала у власності ОСОБА_4 , чим порушено право позивача, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зокрема в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірне майно.

78. Колегія суддів погоджується з такими висновками та відхиляє доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що за нескасованих правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2937 від 16 вересня 2002 року, що видане його батьку, він є добросовісним набувачем та власником вказаної земельної ділянки, оскільки у розглядуваній справі як суд першої інстанції, так і апеляційний суд обґрунтовано вказали на неможливість набуття ні ОСОБА_5 , ні у подальшому його сином ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, яка не була вільною.

79. Посилання заявника на те, що позивач, набувши у 2009 році право власності на спірну земельну ділянку, міг та повинен був довідатись про порушення його прав та звернутися з відповідним позовом в межах строку позовної давності, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що лише у жовтні 2018 року, жовтні та грудні 2020 року до Державного земельного кадастру та поземельної книги були внесені зміни щодо відомостей про власника спірної земельної ділянки, а саме замість ОСОБА_1 власником спочатку вказано ОСОБА_5 , а після смерті останнього - ОСОБА_3 .

80. При цьому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, врахувавши, що ОСОБА_3 не спростовано, що позивачу стало відомо про порушення його права лише у 2021 році, зокрема після відмови державного кадастрового реєстратора у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно спірної земельної ділянки з підстав розташування в межах даної земельної ділянки, іншої земельної ділянки з кадастровим номером 6325081500:05:003:0109.

81. Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що СТОВ «Шумовецьке» не може бути відповідачем у цій справі, є помилковими, оскільки належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20).

82. Водночас СТОВ «Шумовецьке» судові рішення у розглядуваній справі в касаційному порядку не оскаржує.

83. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням змін внесених під час апеляційного перегляду, не суперечать висновками, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 07 квітня 202 року у справі № 372/1684/14-ц,

від 12 червня 219 року у справі № 487/10128/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 186/599/17, від 18 січня 2023 року у справі № 361/1308/19, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

84. Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_3 переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені

статтею 400 ЦПК України.

85. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

86. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

87. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_3 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , на постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року

88. Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

89. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

90. У розглядуваній справі апеляційний суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, серед іншого, вказав на те, що пропорційно до задоволеної

(і відмовленої) частини апеляційної скарги ОСОБА_3 слід стягнути з стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 977,20 грн понесених витрат за подачу апеляційної скарги.

91. Розмір судового збору, що підлягає відшкодуванню за наслідками апеляційного розгляду справи, ОСОБА_3 не оскаржує.

92. У пункті 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю II групи.

93. Оскільки ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнений від сплати судового збору, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про покладення на нього обов`язку відшкодувати судовий збір, сплачений ОСОБА_3 за подання апеляційної скарги.

94. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 394/20/22.

95. За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

96. Враховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але при вирішенні питання про судові витрати апеляційним судом неправильно застосовано норми права, Верховний Суд дійшов висновку про зміну постанови апеляційного суду в цій частині.

97. Оскільки судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними і скасування державного акта на право власності на землю та свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної в касаційному порядку не оскаржуються, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Керуючись статтями 141 400 409 410 412 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 26 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 10 серпня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , залишити без змін.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , задовольнити частково.

4. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року в частині розподілу судових витрат змінити, з урахуванням мотивів викладених у цій постанові Верховного Суду.

5. У резолютивній частині постанови Хмельницького апеляційного суду

від 10 серпня 2023 року абзац дев`ятий викласти в наступній редакції: «Компенсувати ОСОБА_3 за рахунок держави, в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 977,20 грн, сплаченого при поданні апеляційної скарги».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович